Суддівська винагорода в Україні формується виключно за правилами статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і не може встановлюватися іншими актами. Базовий посадовий оклад залежить від рівня суду (30, 50 або 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) і регіонального коефіцієнта за чисельністю населення населеного пункту реєстрації суду. До окладу додаються щомісячні доплати за вислугу років, адміністративну посаду, науковий ступінь і доступ до державної таємниці.

У 2026 році ключовою проблемою стало застосування розрахункової бази. Закон № 4905-IX від 9 червня 2026 року (набрав чинності 25 червня) прямо заборонив використовувати іншу величину, крім загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет на відповідний рік (3328 грн). Водночас бюджетні призначення на 2026 рік формувалися виходячи з спеціальної величини 2102 грн, що створило дефіцит фінансування орієнтовно 2,5–2,7 млрд грн. Частковий перерозподіл коштів відбувся восени 2026 року, проте єдиний підхід у всіх судах ще не забезпечений.

Фактичний розмір виплати конкретного судді залежить від поєднання рівня суду, регіонального коефіцієнта, стажу та додаткових підстав. Середні показники за даними Державної судової адміністрації та Міністерства фінансів не збігаються з індивідуальним розрахунком за формулою закону і не можуть замінювати його.

Правовий механізм визначення суддівської винагороди

Стаття 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Виплата починається з дня зарахування судді до штату суду, якщо інше не передбачено законом. Склад винагороди обмежений: посадовий оклад плюс чотири види щомісячних доплат.

Базовий розмір посадового окладу становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для судді місцевого суду, 50 — для судді апеляційного суду чи вищого спеціалізованого суду, 75 — для судді Верховного Суду. Розмір прожиткового мінімуму береться станом на 1 січня календарного року. З 25 червня 2026 року норма прямо забороняє застосовувати будь-яку іншу вартісну величину, крім прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу, а не окремою доплатою. Він застосовується до базової величини залежно від чисельності населення населеного пункту, у якому суд пройшов державну реєстрацію.

Коефіцієнти такі: 1,1 — якщо населення не менше 100 тисяч осіб; 1,2 — не менше 500 тисяч; 1,25 — не менше 1 мільйона. Якщо суд розміщується в кількох населених пунктах, коефіцієнт визначається за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію. Верховний Суд у своїй практиці підтверджував, що коефіцієнт входить саме в оклад.

Доплати до посадового окладу

Доплати розраховуються від посадового окладу (після застосування регіонального коефіцієнта). Вони не замінюють одна одну і можуть поєднуватися, якщо є різні підстави.

Доплата за вислугу років становить: понад 3 роки — 15 %; понад 5 років — 20 %; понад 10 років — 30 %; понад 15 років — 40 %; понад 20 років — 50 %; понад 25 років — 60 %; понад 30 років — 70 %; понад 35 років — 80 % посадового окладу. Стаж рахується за правилами, встановленими для суддівської діяльності.

За адміністративну посаду: заступнику голови суду, секретарю, голові судової палати, секретарю Пленуму чи Великої Палати Верховного Суду — 5 %; голові суду — 10 %. За науковий ступінь: кандидат наук (доктор філософії) — 15 %; доктор наук — 20 %. За доступ до державної таємниці: «Цілком таємно» — 10 %; «Таємно» — 5 %.

Суддя, який не здійснює правосуддя (крім тимчасової непрацездатності та щорічної оплачуваної відпустки), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Це правило обмежує виплати в період відсторонення чи інших підстав, коли правосуддя не здійснюється.

Розрахункові величини у 2026 році

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установив з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн. Водночас для визначення базового розміру посадового окладу судді в бюджеті збережено посилання на величину 2102 грн (рівень станом на 31 грудня 2025 року). Закон № 4905-IX усунув можливість такого «спеціального» показника.

На практиці в жовтні 2026 року в різних судах застосовувалися обидві величини. Конституційний Суд України та Вищий антикорупційний суд перейшли на базу 3328 грн. У більшості місцевих і апеляційних судів продовжували використовувати 2102 грн через відсутність повного бюджетного забезпечення. Пленум Верховного Суду звертався до Кабінету Міністрів щодо необхідності фінансування нової норми. Вища рада правосуддя підтримувала перерозподіл коштів.

У жовтні 2026 року Міністерство фінансів підтримало перерозподіл близько 1,265 млрд грн (у тому числі 677,6 млн грн безпосередньо на суддівську винагороду) для вирівнювання нарахувань. Повний перехід вимагав додатково близько 2,56–2,7 млрд грн. Дані Державної судової адміністрації за січень–вересень 2026 року фіксують фактичні видатки, але індивідуальний розрахунок завжди здійснюється за формулою статті 135.

Джерело розрахунків: стаття 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (nfront.org.ua, sud.ua). Після таблиці до базового окладу додаються доплати. Наприклад, для судді місцевого суду в місті з населенням понад 1 млн, зі стажем понад 10 років (30 %) без адміністративної посади та ступеня: за базою 2102 грн оклад 78 825 грн + доплата 23 647,50 грн = 102 472,50 грн до утримань; за базою 3328 грн — 124 800 + 37 440 = 162 240 грн.

Середні показники та відмінність від індивідуального розрахунку

Державна судова адміністрація оприлюднила дані про середній розмір суддівської винагороди та заробітної плати працівників апаратів за дев’ять місяців 2026 року на основі фактичних видатків. Середня заробітна плата працівників апарату становила 25 854 грн (19 907 грн після податків). Для вищих органів судочинства середні нарахування суддівської винагороди були значно вищими: у Верховному Суді в червні 2026 року показник сягав близько 446,72 тис. грн, у Вищій кваліфікаційній комісії суддів — 301,38 тис. грн.

Ці середні значення включають усі виплати, перерахунки, відпустки та лікарняні. Вони не збігаються з чистим розрахунком за статтею 135 для конкретного судді без урахування стажу, міста та додаткових підстав. Суддя місцевого суду в населеному пункті до 100 тис. жителів без вислуги залишається на рівні базового окладу (63 060 грн за старою базою або 99 840 грн за новою). Суддя з довгим стажем, ступенем і адміністративною посадою в місті-мільйоннику перевищує 150–200 тис. грн ще до зміни бази.

Типові помилки при розрахунку

• Застосування спеціальної величини 2102 грн після 25 червня 2026 року без урахування прямої заборони в статті 135. Закон вимагає використання 3328 грн, хоча бюджетне забезпечення відстає.
• Додавання регіонального коефіцієнта після доплат замість включення його в посадовий оклад. Коефіцієнт множить базову величину до розрахунку відсотків за вислугу.
• Порівняння середнього показника з дашборду Міністерства фінансів чи ДСА з індивідуальним окладом конкретного судді. Середнє ховає різницю між молодим суддею в малому місті та досвідченим головою в Києві.
• Ігнорування правила, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім лікарняного та відпустки), не отримує доплат.

Для точного визначення суми потрібно послідовно застосувати: кратність за рівнем суду, актуальну базу (з урахуванням дати та фінансування), регіональний коефіцієнт за місцем реєстрації суду, а потім відсотки за стаж і інші підстави. Дані ДСА та sud.ua підтверджують, що фактичні видатки в 2026 році варіювалися залежно від того, чи встиг розпорядник коштів оновити штатний розпис.

Гарантії незалежності та бюджетне забезпечення

Конституція України (стаття 130) пов’язує незалежність суддів із належним фінансуванням, у тому числі суддівської винагороди. Закон про судоустрій закріплює механізм, який не може змінюватися щорічним законом про бюджет без відповідних змін у профільному акті. Практика попередніх років, коли встановлювався «спеціальний» прожитковий мінімум на рівні 2102 грн (з 2021 року), неодноразово критикувалася Вищою радою правосуддя та Верховним Судом як звуження гарантій.

У 2026 році Закон № 4905-IX мав усунути цю розбіжність. Однак відсутність повного фінансування призвела до того, що судді однакового статусу в різних судах отримували винагороду, розраховану з різних баз. Це створює ризик порушення принципу єдиного статусу суддів. Перерозподіл понад 700 млн грн, погоджений Вищою радою правосуддя в жовтні 2026 року, частково вирівнює ситуацію, але повна реалізація вимагає додаткових асигнувань, які Міністерство фінансів пропонувало врахувати вже в проєкті бюджету на 2027 рік.

Для суддів у відставці зміна базової величини автоматично впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання, що також потребує додаткових коштів. Регіональні коефіцієнти, за позицією Верховного Суду, входять до окладу і враховуються при розрахунку утримання.

Практичні аспекти нарахування

Нарахування здійснюється за окремим кодом економічної класифікації видатків. Суди як розпорядники бюджетних коштів формують штатний розпис на основі доступних асигнувань. Якщо асигнування розраховані за базою 2102 грн, а закон вимагає 3328 грн, виникає дефіцит, який покривається або перерозподілом, або залишається невиплаченим до додаткового фінансування.

При відрядженні судді до іншого суду того самого рівня розмір винагороди не може бути меншим, ніж у суді, з якого відряджено. Розрахунок спочатку здійснюється за законом для нового суду, а потім порівнюється з попереднім. Якщо новий нижчий — виплачується попередній розмір.

Утримання (податки, збори) зменшують суму «на руки». Середні показники ДСА за дев’ять місяців 2026 року вже наведені після оподаткування для працівників апарату. Для суддів точний розмір залежить від загальної суми винагороди та застосованих пільг, якщо вони є.

Актуальність даних варто перевіряти безпосередньо в штатному розписі конкретного суду та звітності ДСА. Зміни в бюджетному фінансуванні протягом 2026 року (зокрема жовтневий перерозподіл) впливали на те, яку базу застосовували в окремих установах. Закон № 4905-IX і роз’яснення Комітету Верховної Ради з питань правової політики підтверджують пріоритет загального прожиткового мінімуму 3328 грн з 25 червня 2026 року.