Колегіальний розгляд справи за КПК України — це розгляд кримінального провадження судом першої інстанції у складі трьох суддів замість одного. За загальним правилом справа слухається одноособово. Колегія з’являється лише тоді, коли закон прямо це передбачає або коли обвинувачений заявив відповідне клопотання щодо злочину з санкцією понад десять років позбавлення волі чи щодо окремої категорії посадових осіб.
Право на колегію не виникає автоматично. Його треба заявити, а суд зобов’язаний роз’яснити це право під час підготовчого судового засідання. Нероз’яснення визнається істотним порушенням процесуального закону і може стати підставою для скасування вироку. Якщо обвинувачених кілька, достатньо клопотання одного з них — колегія розглядатиме провадження щодо всіх.
Для злочинів із довічним позбавленням волі колегія з трьох суддів є обов’язковою, а за бажанням обвинуваченого можливий суд присяжних. Апеляція і касація завжди колегіальні. Нижче — норми статті 31 КПК у редакції після Закону № 3655-IX, практика Верховного Суду 2024–2026 років і практичні кроки для захисту.
Що означає колегіальний розгляд у кримінальному процесі
Склад суду визначає не зручність канцелярії і не бажання головуючого. Його фіксує стаття 31 Кримінального процесуального кодексу. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснює суддя одноособово, крім випадків, прямо названих у частинах другій і третій цієї статті. Колегіальний розгляд — це не «посилений» варіант для складних справ на розсуд суду. Це окрема процесуальна форма, яка змінює кількість осіб, що ухвалюють рішення по суті.
Три судді зменшують ризик одноособової помилки в оцінці доказів і кваліфікації. Водночас колегія потребує більше часу на узгодження позицій, відводів і організацію засідань. Законодавець обрав компроміс: для більшості проваджень достатньо одного судді, а додаткова гарантія з’являється там, де ставка найвища — довгі строки або особливий статус обвинуваченого.
Колегіальний розгляд за клопотанням обвинуваченого — складова права на захист, а не технічна деталь розподілу справ. Верховний Суд неодноразово підкреслював: нероз’яснення цього права під час підготовчого засідання є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Нормативна база: стаття 31 КПК після змін 2024 року
16 травня 2024 року набрав чинності Закон України № 3655-IX від 24 квітня 2024 року. Він змінив логіку складу суду, зокрема у Вищому антикорупційному суді. Обов’язкову колегію з трьох суддів для всіх проваджень ВАКС скасували. Натомість поширили загальні правила частин першої–третьої статті 31 КПК.
Одноособовий розгляд як загальне правило
Частина перша статті 31 формулює презумпцію: перша інстанція працює одноособово. Це стосується і районних судів, і Вищого антикорупційного суду після травня 2024 року. Винятки — лише ті, що прямо названі в частинах другій і третій. Суд не може «для надійності» зібрати колегію без законної підстави. Так само він не може відмовити в колегії, якщо підстави є і клопотання заявлено.
Коли колегія з трьох суддів можлива або обов’язкова
Частина друга статті 31 встановлює: кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо двох груп випадків.
- Злочини зі санкцією понад десять років позбавлення волі. Має значення саме верхня межа санкції статті Кримінального кодексу, за якою особу обвинувачують, а не той строк, який суд може реально призначити. Якщо стаття передбачає, наприклад, від семи до дванадцяти років, право на клопотання є.
- Окремий перелік посадових осіб — незалежно від тяжкості інкримінованого діяння. До нього входять Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат, Прем’єр-міністр, член Кабінету Міністрів, Секретар РНБО, Генеральний прокурор, керівник САП, Голова СБУ, Директор ДБР, Директор НАБУ, Голова НАЗК, Голова Антимонопольного комітету, Голова НБУ, Голова Рахункової палати, Голова Фонду державного майна, Голова ЦВК, Уповноважений ВРУ з прав людини, Голова та судді Конституційного Суду, Голова Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, Голова Вищої ради правосуддя.
Якщо обвинувачених кілька, колегія розглядає провадження щодо всіх, щойно хоча б один заявив клопотання. Окремий абзац частини другої стосується клопотань про заміну довічного позбавлення волі на строкове: такі питання також розглядає колегія з трьох суддів.
Частина третя регулює іншу ситуацію. Якщо за злочин передбачено довічне позбавлення волі, колегія з трьох суддів є обов’язковою. За клопотанням обвинуваченого замість неї може бути суд присяжних — двоє суддів і троє присяжних. Клопотання одного обвинуваченого знову поширюється на всіх.
| Ситуація | Склад суду першої інстанції | Умова |
|---|---|---|
| Більшість кримінальних проваджень | Один суддя | Немає підстав частин 2–3 ст. 31 КПК |
| Санкція понад 10 років позбавлення волі | Три судді | Клопотання обвинуваченого |
| Посадова особа з переліку ч. 2 ст. 31 | Три судді | Клопотання обвинуваченого (незалежно від санкції) |
| Довічне позбавлення волі | Три судді або суд присяжних | Колегія обов’язкова; присяжні — за клопотанням |
| Апеляція / касація | Не менше трьох суддів (непарна кількість) | Завжди колегіально |
Текст статті 31 у чинній редакції доступний у базі законодавства на сайті Верховної Ради (zakon.rada.gov.ua). Практика застосування — у рішеннях Касаційного кримінального суду, які публікує судова влада (court.gov.ua).
Клопотання обвинуваченого: коли заявляти і як суд його розглядає
Колегія за частиною другою статті 31 не виникає сама по собі. Потрібне волевиявлення обвинуваченого. Форма клопотання законом не деталізована: його можна заявити усно в засіданні з фіксацією в журналі або подати письмово. У практиці надійніше мати письмовий документ із посиланням на конкретну статтю обвинувачення і санкцію.
Обов’язок суду роз’яснити право
Частина четверта статті 315 КПК прямо зобов’язує суд під час підготовчого судового засідання роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про колегіальний розгляд. Це не рекомендація. Це імператив.
Касаційний кримінальний суд послідовно скасовує вироки, якщо з протоколу чи фонограми видно: суд цього не зробив. Постанова від 5 червня 2024 року у справі № 541/1717/23 і пізніші рішення 2025–2026 років (зокрема постанова від 13 січня 2026 року у справі № 335/5886/21) виходять із того, що нероз’яснення перешкоджає постановленню законного рішення. Право має бути назване до завершення підготовчого провадження, а не «десь між допитами свідків».
У письмовій пам’ятці про права обвинуваченого цей пункт теж має бути. Сама пам’ятка не замінює усного роз’яснення в засіданні, якщо закон вимагає саме процесуальної дії суду.
На якій стадії клопотання ще можна заявити
Кодекс чітко прив’язує роз’яснення права до підготовчого засідання. Окремої норми на кшталт «клопотання можна заявити лише до призначення розгляду по суті» немає. Звідси розбіжність у практиці.
Частина судів виходить із того, що задоволення клопотання — останнє рішення, яке одноособовий суддя ухвалює сам. Після цього справу передають до канцелярії для визначення колегії в порядку статті 35 КПК, і вже колегія веде підготовче провадження далі або починає розгляд по суті. Інші склади відмовляють, якщо клопотання надійшло вже після закінчення підготовчого засідання, посилаючись на мовчання кодексу.
Для захисту безпечніша стратегія очевидна: заявити клопотання одразу після роз’яснення права, не відкладаючи «на потім». Якщо момент пропущено, клопотання все одно варто подати й зафіксувати відмову — це створює предмет для апеляції та касації щодо законності складу суду.
Кілька обвинувачених і спеціальне провадження
Правило «один клопотання — колегія для всіх» працює жорстко. Співучасник, який хотів одноособового судді, не блокує колегію. Суд не ділить провадження лише через різне ставлення до складу суду, якщо немає інших підстав для виділення.
Окрема лінія практики стосується розгляду in absentia. Постанова Касаційного кримінального суду від 5 червня 2025 року у справі № 753/11042/22 визнала: якщо обвинувачений відсутній і не може сам реалізувати право за пунктом 1 частини другої статті 31 КПК, захисник уповноважений заявити клопотання, спираючись на частину четверту статті 46 КПК. Відмова захиснику в такому праві фактично знищує гарантію колегіального розгляду.
У провадженнях за відсутності обвинуваченого захисник не «підміняє» волю клієнта на власний розсуд без меж. Він реалізує вже передбачене законом процесуальне право, яке інакше залишилося б мертвим.
Суд присяжних і довічне позбавлення волі
Частина третя статті 31 працює інакше, ніж частина друга. Тут колегія з трьох професійних суддів — правило за замовчуванням. Альтернатива — суд присяжних: двоє суддів і троє присяжних — лише за клопотанням обвинуваченого. Роз’яснення цього права відбувається за правилами статті 384 КПК під час підготовчого засідання.
Невиконання обов’язку роз’яснити можливість суду присяжних Верховний Суд давно вважає безумовною підставою для скасування. Логіка та сама, що й щодо колегії з трьох суддів: людина не може скористатися правом, про яке їй не сказали вчасно.
Суд присяжних і колегія з трьох суддів — різні моделі. Перша додає елемент участі громадян у вирішенні питань факту. Друга залишає справу в руках професійних суддів, але збільшує кількість тих, хто оцінює докази. Вибір між ними належить обвинуваченому, а не суду.
Апеляція, касація та виняткові обставини
На стадії апеляції кримінальне провадження розглядається колегіально судом у складі не менше трьох суддів; кількість має бути непарною. Касація — колегія Касаційного кримінального суду Верховного Суду з трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених кодексом випадках справу бере палата, об’єднана палата або Велика Палата.
Перегляд за виключними обставинами теж колегіальний: три або більше суддів у судах нижчих інстанцій і Велика Палата у Верховному Суді. Незалежно від того, одноособово чи колегією розглядалася справа в першій інстанції, вищі інстанції працюють складом.
Якщо в конкретному суді неможливо сформувати склад, передбачений статтею 31 (крім ВАКС), провадження передають до найбільш територіально наближеного суду, де такий склад утворити можна. Для неповнолітніх діє окреме правило: навіть у колегії головуючим може бути лише суддя, уповноважений розглядати провадження щодо неповнолітніх.
Незаконний склад суду як підстава для скасування
Пункт 2 частини другої статті 412 КПК відносить розгляд незаконним складом суду до істотних порушень, які перешкоджають суду ухвалити законне рішення. Наслідком зазвичай є скасування вироку і новий розгляд у суді першої інстанції вже належним складом.
Типові помилки, які фіксує касація:
- Суд не роз’яснив право на колегію під час підготовчого засідання, хоча санкція статті перевищує десять років.
- Клопотання заявлено, але справу продовжив розглядати той самий одноособовий суддя.
- У провадженні in absentia захиснику відмовили в праві подати клопотання замість відсутнього клієнта.
- Колегію сформували з порушенням автоматизованого розподілу за статтею 35 КПК.
- У справі неповнолітнього головуючим став суддя без відповідних повноважень.
Після скасування розгляд починається фактично заново. Докази досліджують повторно. Для сторони обвинувачення це втрата темпу, для захисту — шанс виправити помилку, якої можна було уникнути на підготовчому засіданні.
Практичні кроки для обвинуваченого і захисника
Підготовку до питання про склад суду варто починати ще до першого підготовчого засідання. Перевірте санкцію кожної статті обвинувального акта: чи є хоча б в однієї з них верхня межа понад десять років. Перевірте, чи входить клієнт до переліку частини другої статті 31. Якщо так — право на клопотання є навіть у провадженні про нетяжкий злочин.
- Підготуйте письмове клопотання заздалегідь. Укажіть норму КК, санкцію, посилання на частину другу статті 31 і частину четверту статті 315 КПК.
- На засіданні простежте, щоб суд фактично роз’яснив право, а не обмежився фразою «права вам відомі».
- Заявіть позицію одразу. Мовчання після роз’яснення суди часто трактують як відмову від колегії.
- Якщо клієнт відсутній, захисник подає клопотання сам і фіксує в протоколі посилання на частину четверту статті 46 КПК.
- Після задоволення клопотання перевірте, кого визначила автоматизована система. Відвід члену колегії заявляйте за загальними правилами статей 75–81 КПК.
У практиці захисту трапляються ситуації, коли прокурор не заперечує проти колегії, а суд усе одно відкладає вирішення «на розгляд по суті». Така відстрочка ризикована: одноособовий суддя вже встигає вирішити низку підготовчих питань, які потім оскаржують як ухвалені неналежним складом. Краще наполягати, щоб питання складу закрили до будь-яких рішень, які зачіпають істотні права сторін.
Для проваджень, що розпочалися до 16 травня 2024 року і вже слухалися колегією за старими правилами ВАКС, діють перехідні положення Закону № 3655-IX: розгляд продовжує той склад, який було визначено раніше. Нові провадження йдуть уже за чинною редакцією статті 31.
Склад суду — не організаційна дрібниця. Це умова законності майбутнього вироку. Питання про колегію вирішується на підготовчому засіданні; пропущений момент дорожче виправляти в касації, ніж заявити клопотання вчасно.
Апеляційні та касаційні скарги на відмову в колегії або на нероз’яснення права варто будувати навколо двох норм: статті 31 і частини четвертої статті 315 КПК — і навколо правових позицій Касаційного кримінального суду 2024–2026 років. Суд вищої інстанції перевіряє не «зручність» одноособового розгляду, а те, чи мав обвинувачений реальну можливість скористатися гарантією, яку йому дав кодекс.
