Відсутність законної фактичної підстави для проведення перевірки є істотним порушенням. Воно нівелює правові наслідки такої перевірки. Такий висновок зробив Верховний Суд.

Самого посилання в наказі на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України недостатньо. Контролюючий орган на момент призначення перевірки повинен реально мати передбачену законом інформацію про можливі порушення платником податків.

Цю позицію Верховний Суд виклав у постанові від 09.06.2026 у справі № 160/1167/24. Суд розглядав спір щодо скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами фактичної перевірки.

Формальний наказ і реальна підстава

Верховний Суд розмежував формальні вимоги до наказу про перевірку та фактичні підстави для її проведення. Сам наказ не обов’язково має детально описувати всю отриману інформацію. Однак така інформація повинна реально існувати і відповідати вимогам Податкового кодексу.

Публікації в медіа або внутрішня доповідна записка без належно опрацьованих відомостей самі по собі не є достатньою підставою. Вони не дозволяють проводити перевірку за підпунктом 80.2.2 Податкового кодексу України.

Наслідки відсутності підстави

Відсутність законної фактичної підстави — це не формальний недолік процедури. У такому разі право контролюючого органу на проведення перевірки взагалі не виникає. Результати перевірки не можуть створювати належних правових наслідків.

Таке порушення може бути самостійною і достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому немає потреби оцінювати, чи було фактично вчинене зафіксоване податківцями порушення.