Голова Верховного Суду — адміністративний керівник найвищої судової інстанції України. Посаду з 26 травня 2023 року обіймає Станіслав Іванович Кравченко, обраний Пленумом Верховного Суду таємним голосуванням на чотири роки. Він не призначається Президентом і не розглядає особисто всі касаційні справи країни.
Правова рамка посади закріплена в Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Голова представляє суд назовні, скликає Пленум, керує апаратом і за посадою входить до Вищої ради правосуддя. Суддівські рішення ухвалюють колегії касаційних судів і Велика Палата, а не одна посадова особа.
Для громадянина різниця принципова: скарга «на ім’я голови» не замінює касаційне провадження, а публічні виступи керівника суду не є джерелом права. Нижче — як формується посада, які в неї межі, хто її обіймав і які помилки найчастіше виникають у побутовому розумінні цієї функції.
Що саме означає посада голови найвищого суду
Верховний Суд — касаційна інстанція в системі судоустрою. Він забезпечує єдність судової практики і в окремих випадках діє як суд першої чи апеляційної інстанції. Керівник цієї установи поєднує дві ролі, які варто чітко розділяти. Перша — суддівська: він залишається суддею і може брати участь у розгляді справ у межах процесуального закону. Друга — адміністративна: організація роботи суду, представництво, внутрішній порядок, взаємодія з іншими гілками влади.
Голова Верховного Суду не є «головним суддею всіх справ України». Він не скасовує вироки одноосібно і не дає вказівок колегіям, як вирішувати конкретний спір.
Таке розмежування з’явилося не одразу. У радянський період голова Верховного Суду УРСР обирався Верховною Радою республіки і мав інструменти, невластиві сучасній моделі: протести на судові акти, зупинення виконання рішень, особистий прийом громадян як окрему управлінську функцію. Після реформи 2016–2017 років старий Верховний Суд України було виведено з системи і розпочато ліквідацію цієї юридичної особи, а новий Верховний Суд запрацював 15 грудня 2017 року. Посаду керівника відтоді формує сам суддівський корпус через Пленум.
Будівля суду — Кловський палац на вулиці Пилипа Орлика, 8 у Києві. Контактний центр судової влади: 044 207-35-46. Ці реквізити потрібні не для «особистого звернення до голови», а для орієнтації в офіційних каналах комунікації установи.
Як обирають і звільняють голову
Порядок визначено статтями 39–41 Закону «Про судоустрій і статус суддів». Кандидата висувають із числа чинних суддів Верховного Суду. Пленум обирає або звільняє його таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу Пленуму, а не від присутніх. Строк повноважень — чотири роки. Одну й ту саму особу можна обирати не більше ніж на два строки поспіль. Одночасно обіймати іншу адміністративну посаду голова не може.
Пленум скликають не пізніше ніж за місяць після припинення повноважень попереднього керівника. Підставами для дострокового припинення є закінчення строку, припинення повноважень судді, звільнення з посади судді, а також висловлення недовіри Пленумом. Саме недовіра стала механізмом зміни керівництва у травні 2023 року після затримання тодішнього голови Всеволода Князєва.
26 травня 2023 року на Пленумі було чотири кандидати. Станіслав Кравченко отримав 108 голосів зі 148 можливих. Інші результати: Іван Міщенко — 14, Наталія Коваленко — 13, Альберт Езеров — 2; 11 учасників не підтримали жодного кандидата. Чотирирічний цикл від цієї дати означає, що чергове питання про керівництво логічно постане у 2027 році, якщо повноваження не припиняться раніше.
У разі відсутності голови адміністративні функції виконує заступник. Якщо немає і заступника, повноваження переходять до судді Верховного Суду з найбільшим стажем роботи саме в цьому суді. Це правило запобігає управлінському вакууму і не потребує політичного рішення ззовні.
Повноваження за законом
Перелік адміністративних функцій виглядає так. Перед списком варто зафіксувати: це організаційні, а не процесуальні права.
- Представництво. Голова виступає від імені Верховного Суду у відносинах з органами влади, місцевим самоврядуванням, фізичними та юридичними особами, іноземними судами і міжнародними організаціями.
- Внутрішнє управління. Визначає адміністративні повноваження заступника, контролює ефективність апарату, погоджує призначення керівника апарату та першого заступника, вносить пропозиції щодо заохочень і дисциплінарної відповідальності цих осіб.
- Пленум. Скликає Пленум, вносить подання щодо секретаря Пленуму, формує порядок денний і головує на засіданнях, інформує Пленум про діяльність суду.
- Нормативні акти внутрішнього характеру. З питань адміністративної компетенції видає накази і розпорядження.
- Участь у Вищій раді правосуддя. Входить до ВРП за посадою і бере участь у кадрових та дисциплінарних рішеннях системи правосуддя.
- Надзвичайні ситуації. Закон окремо передбачає можливість змінювати територіальну підсудність судів під час воєнного чи надзвичайного стану, стихійного лиха, воєнних дій та інших надзвичайних обставин.
На практиці саме пункт про зміну підсудності набув ваги після 2022 року. Суди з територій бойових дій і окупації не можуть працювати в звичному режимі, і без централізованого адміністративного рішення доступ до суду для тисяч людей просто обривається. Це не «ручне правосуддя», а організаційна відповідь на зруйновану інфраструктуру.
Хто очолює суд у 2026 році
Станіслав Іванович Кравченко народився 5 березня 1967 року в селі Одинці на Чернігівщині. У 1991 році закінчив Українську юридичну академію імені Ф. Е. Дзержинського (нині Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за спеціальністю «правознавство». Кандидат юридичних наук з 2019 року. З 7 серпня 2019 року входить до Комісії з питань правової реформи.
Трудова траєкторія послідовна і майже повністю судова. Після роботи юрисконсультом і нотаріусом у 1992–1993 роках стажувався в Козелецькому районному суді, далі десять років був суддею цього суду. З 2002 до 2011 року — суддя Апеляційного суду міста Києва. У травні 2011-го обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у квітні 2014-го став заступником голови цієї установи. Указом Президента від 10 листопада 2017 року призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі нового Верховного Суду і вже 8 грудня 2017-го очолив цей касаційний суд. У листопаді 2021-го його переобрали головою ККС. Після травня 2023-го він за посадою є членом Великої Палати і членом Вищої ради правосуддя.
У публічній біографії є епізод 2003 року: колегія Апеляційного суду Києва за участі Кравченка змінила запобіжний захід Олексію Пукачу з тримання під вартою на підписку про невиїзд; пізніше Пукача визнали винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. У 2017 році Громадська рада доброчесності ставила питання щодо декларації та повноти інформації про окремі рішення. Ці факти належать до професійної історії судді і не скасовують правового статусу чинного обрання Пленумом.
Справа попередника і межа особистої влади
15 травня 2023 року НАБУ і САП затримали тодішнього голову Всеволода Князєва. 16 травня Пленум достроково припинив його повноваження через недовіру. 8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості: Князєва визнано винним за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу. Призначено п’ять років позбавлення волі, три роки заборони обіймати посади в судових і правоохоронних органах, конфіскацію квартири, будинку та коштів. Частину коштів за угодою спрямовано на підтримку Збройних Сил України через фонд «Повернись живим». Слідство надалі працює щодо інших фігурантів, серед яких фігурують чинні та колишні судді Верховного Суду.
Цей епізод показав інституційну межу посади. Навіть найвища адміністративна функція в суді не виводить особу за межі кримінального закону. Водночас сам факт засудження колишнього керівника не означає, що касаційні рішення суду втрачають силу: судові акти ухвалюють колегії, а не «особистий апарат голови».
Структура суду, у якому працює голова
Закон обмежує граничну чисельність суддів Верховного Суду двома сотнями. Штатну кількість Вища рада правосуддя узгодила на рівні 196 посад. За обліком Вищої кваліфікаційної комісії суддів України станом на 1 липня 2026 року зайнято 145 посад, вакантними залишаються 51. Кадровий дефіцит безпосередньо збільшує навантаження на колегії і подовжує строки касаційного розгляду.
Суд складається з Великої Палати та чотирьох касаційних судів. Розподіл штатних посад між касаційними судами такий:
| Підрозділ | Штатних посад | Основна компетенція |
|---|---|---|
| Касаційний адміністративний суд | 56 | Спори з суб’єктами владних повноважень, податкові та митні справи |
| Касаційний цивільний суд | 53 | Цивільні, сімейні, житлові, трудові спори |
| Касаційний господарський суд | 45 | Корпоративні, договірні, банкрутні спори бізнесу |
| Касаційний кримінальний суд | 42 | Кримінальні провадження та окремі питання виконання вироків |
Дані про штат — з обліку посад суддів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та матеріалів про структуру суду. Велика Палата вирішує питання відступу від попередньої практики і розглядає окремі категорії справ, де потрібна єдність правозастосування. Голова суду входить до Великої Палати за посадою.
Пленум формує правові позиції узагальненого характеру, затверджує регламенти, обирає керівництво. Науково-консультативна рада готує висновки з складних питань права. Для людини, яка шукає «остаточну крапку» у своїй справі, робочою ланкою майже завжди буде колегія відповідного касаційного суду, а не кабінет голови.
Хто очолював найвищий суд після 1991 року
Назви установи змінювалися, але публічний запит «голова верховного суду» історично покриває і старий Верховний Суд України, і новий Верховний Суд. Таблиця нижче фіксує керівників періоду незалежності та окремо — керівників суду після реформи 2017 року.
| Період | Керівник | Як формувалася посада |
|---|---|---|
| 1991–1993 | Олександр Якименко | Перехід від моделі УРСР до незалежної держави |
| 1994–2002 | Віталій Бойко | Найдовше керівництво серед голів незалежної України |
| 2002–2006 / 2006–2011 | Василь Маляренко / Василь Онопенко | Пленум ВСУ, п’ятирічний цикл за тодішнім законом |
| 2013–2017 | Ярослав Романюк | Останній голова «старого» Верховного Суду України |
| 2017–2021 | Валентина Данішевська | Перша голова нового Верховного Суду, повний чотирирічний строк |
| 2021–2023 / з 2023 | Всеволод Князєв / Станіслав Кравченко | Таємне голосування Пленуму; у 2023-му — дострокова зміна через недовіру |
Джерела дат і прізвищ — офіційні біографічні довідки судової системи та закон про судоустрій (zakon.rada.gov.ua). Між Романюком і Данішевською лежить інституційний розрив: це вже інша юридична особа, інший конкурсний набір суддів і інша логіка легітимності керівника.
Типові помилки
- Плутати голову суду з «останньою інстанцією в одній особі». Касаційну скаргу розглядає колегія. Голова може брати участь у справі лише як суддя у визначеному законом складі, а не як начальник над колегією.
- Вважати, що Президента призначає керівника Верховного Суду. Президент призначає суддів за поданням Вищої ради правосуддя. Голову обирають самі судді Пленуму.
- Ототожнювати старий Верховний Суд України і чинний Верховний Суд. Перший перебуває в стані припинення. Другий працює з грудня 2017 року. Реквізити, код ЄДРПОУ і керівництво в реєстрах — різні.
- Писати «скаргу голові» замість процесуального документа. Лист на ім’я керівника не відкриває касаційного провадження і не зупиняє строк на оскарження.
- Оцінювати всю практику суду через одну кримінальну справу щодо колишнього керівника. Кримінальна відповідальність конкретної особи і правова сила тисяч судових рішень — різні площини.
У роботі з клієнтами і в консультаціях громадян саме ці п’ять зміщень дають найбільше втраченого часу. Людина чекає «резолюції зверху», поки спливає процесуальний строк. Або навпаки — вважає будь-яке рішення касаційного суду особистою волею керівника і втрачає предметну аргументацію.
Що посада означає для системи і для людини
Через членство у Вищій раді правосуддя голова впливає на призначення, переведення і дисциплінарну відповідальність суддів. Це не право «формувати корпус під себе»: ВРП — колегіальний орган із квотами від з’їзду суддів, парламенту, Президента, адвокатури, прокурорів і правничої освіти. Але голос керівника найвищого суду в цій раді має інституційну вагу, особливо коли система одночасно закриває тисячі вакансій у місцевих і апеляційних судах.
Для заявника в конкретній справі корисніше знати спеціалізацію касаційного суду і фільтри касації, ніж прізвище керівника установи.
Воєнний стан додає ще один шар. Суд працює в умовах повітряних тривог, виїзних засідань, кадрового дефіциту і справ, яких раніше просто не існувало в такій кількості: компенсації за зруйноване майно, мобілізаційні спори, воєнні злочини, санкційні та економічні конфлікти. Адміністративна функція голови тут ближча до логістики правосуддя, ніж до символічної «вершини влади».
Європейський контекст теж конкретний, а не декларативний. Україна зобов’язана демонструвати незалежність суду, передбачуваність практики і спроможність дисциплінарних органів. Голова суду бере участь у міжнародних контактах, зокрема в Мережі голів верховних судів ЄС, і внутрішньо координує роботу з дорожньою картою судової реформи. Це не замінює якість мотивувальної частини в окремій постанові, але задає рамку, в якій ці постанови народжуються.
Практичний орієнтир для читача, який не є юристом, залишається простим. Якщо потрібне рішення у справі — дивіться процесуальний кодекс і касаційні фільтри. Якщо потрібна інформація про організацію суду — дивіться офіційний сайт Верховного Суду і реєстр судових рішень. Якщо йдеться про дисципліну судді — це компетенція Вищої ради правосуддя, де голова суду є одним із членів, а не одноосібним арбітром.
Посада існує доти, доки існує потреба узгоджувати роботу великої колегіальної установи. 145 суддів, чотири касаційні юрисдикції, Велика Палата, Пленум і апарат не керуються «телефонним правом» за задумом закону. Наскільки ця конструкція витримує тиск війни, кадрового голоду і корупційних справ щодо окремих суддів, видно не з титулу керівника, а з строків розгляду, якості мотивувань і здатності системи замінювати скомпрометованих осіб без паралічу інстанції.
