ЗУ про кооперативи: детальний розбір Закону України «Про кооперацію»

Закон України «Про кооперацію» № 1087-IV від 10 липня 2003 року встановлює правові, організаційні, економічні та соціальні основи діяльності кооперативних організацій. Актуальна редакція станом на 15 квітня 2026 року враховує зміни, внесені законами № 4751-IX та № 4825-IX. Кооператив визначається як юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами на основі добровільного членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Основні принципи включають добровільність вступу і виходу, рівне право голосу (один член — один голос), демократичний контроль і безпосередню участь членів. Закон регулює створення (мінімум три члени), статут, майно, фонди, управління та відносини з державою. Для сільськогосподарських кооперативів діє окремий спеціальний закон.

Кооперація в Україні функціонує як система організацій, що поєднує особисті та колективні інтереси членів. Закон розрізняє виробничі, обслуговуючі, споживчі та житлово-будівельні кооперативи, а також передбачає асоційоване членство, формування пайового, резервного та неподільного фондів.

Що визначає Закон України «Про кооперацію»

Закон України «Про кооперацію» (далі — Закон) є базовим нормативним актом, що регулює кооперативний сектор. Він базується на нормах Конституції України та Цивільного кодексу України. Кооперація розглядається як система кооперативних організацій, створених для задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Кооператив — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства. Мета діяльності — задоволення потреб членів через поєднання їх особистих і колективних інтересів, поділ ризиків, витрат і доходів, розвиток самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Закон прямо вказує, що права учасників і статутних органів, визначені законодавством, не можуть бути звужені установчими документами чи рішеннями органів кооперативу.

Сільськогосподарська кооперація регулюється окремим Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» № 819-IX. Загальний Закон «Про кооперацію» застосовується до інших видів кооперативів і визначає загальні рамки.

Основні принципи кооперації

Кооперація будується на чітко визначених принципах, закріплених у статті 4 Закону. Добровільність вступу та безперешкодний вихід забезпечують свободу участі. Соціальна справедливість, взаємодопомога і співробітництво формують основу взаємин між членами.

Рівне право голосу (один член — один голос) незалежно від розміру паю є ключовою відмінністю від господарських товариств. Вільний вибір напрямів і видів діяльності дозволяє адаптувати кооператив до потреб членів. Демократичний контроль з боку членів і безпосередня участь у діяльності гарантують, що рішення приймаються колективно, а не під тиском капіталу.

Ці принципи роблять кооператив інструментом економічної демократії, де пріоритет мають інтереси людей, а не розмір внесків.

Види кооперативів за Законом

Відповідно до завдань і характеру діяльності кооперативи поділяються на типи: виробничі, житлово-будівельні (житлові), обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності вони можуть бути сільськогосподарськими, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Тип кооперативуОсновна характеристикаОсобливості участі
ВиробничийСпільна виробнича або інша господарська діяльність з метою одержання прибуткуОбов’язкова трудова участь членів; тільки фізичні особи
ОбслуговуючийНадання послуг переважно членам для їх господарської діяльностіПослуги стороннім особам — не більше 20 % обороту; фізичні та юридичні особи
СпоживчийОрганізація торгівлі, заготівель, виробництва та послуг для задоволення споживчих потреб членівФізичні та юридичні особи; орієнтація на споживання
Житлово-будівельний (житловий)Задоволення потреб у житлі шляхом будівництва чи придбанняПрава членів на житлові приміщення регулюються з урахуванням змін 2026 року

Дані таблиці базуються на положеннях статей 2 і 6 Закону (zakon.rada.gov.ua). Виробничий кооператив орієнтований на прибуток через трудову участь. Обслуговуючий обмежений у роботі з нечленами, щоб зберегти пріоритет інтересів учасників. Споживчий зосереджений на забезпеченні потреб членів у товарах і послугах.

Порядок створення кооперативу

Кооператив створюється засновниками на добровільних засадах. Засновниками можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства (з 16 років), а також юридичні особи України та іноземних держав. Мінімальна чисельність — три особи.

Рішення про створення приймається установчими зборами. Протокол зборів підписують головуючий і секретар. На зборах затверджують статут, обирають органи управління, визначають розміри внесків. Статут є основним документом і повинен містити найменування, тип, мету, види діяльності, умови членства, права та обов’язки, порядок формування майна, органи управління, розподіл доходів, умови реорганізації та ліквідації.

Державна реєстрація проводиться відповідно до законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб. Після реєстрації кооператив набуває статусу юридичної особи, має самостійний баланс, рахунки в банках і може мати печатку.

Членство, права та обов’язки

Членом кооперативу може стати фізична або юридична особа, яка внесла вступний і пайовий внески, визнає принципи та статут. Вік для фізичних осіб — від 16 років. Вступ здійснюється на підставі заяви. Рішення правління затверджується загальними зборами.

Основні права члена: участь у діяльності та управлінні, отримання послуг, виплати на паї та кооперативні виплати, внесення пропозицій, отримання інформації. Обов’язки: дотримання статуту, виконання рішень органів, своєчасне внесення внесків.

Припинення членства можливе через вихід, виключення, смерть (для фізичних осіб), ліквідацію юридичної особи чи самого кооперативу. Виключення може бути оскаржене в суді. Закон передбачає асоційоване членство — з дорадчим голосом і переважним правом на майно при ліквідації (крім житлово-будівельних кооперативів).

Органи управління кооперативу

Вищим органом є загальні збори членів. Вони затверджують статут і зміни до нього, обирають органи управління, затверджують звіти, розподіляють дохід, визначають розміри внесків, вирішують питання реорганізації та ліквідації. Збори скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові — за вимогою не менше однієї третини членів, спостережної ради або кооперативного об’єднання. Кворум — більше половини членів. Для найважливіших рішень потрібна кваліфікована більшість у 75 %.

Виконавчий орган — правління на чолі з головою (у малих кооперативах — лише голова). Правління управляє поточною діяльністю, представляє кооператив, укладає угоди. Можливе залучення виконавчого директора за контрактом. У кооперативах з понад 50 членами може створюватися спостережна рада з 3–5 членів для контролю за діяльністю виконавчого органу.

Фінансово-господарська діяльність підлягає щорічній перевірці аудитором або ревізійною комісією, якщо статут не передбачає іншого.

Майно, фонди та розподіл доходу

Майно кооперативу формується з пайових, вступних, членських і цільових внесків, доходів від діяльності, пожертв, грантів та інших законних джерел. Кооператив володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до статуту.

Обов’язкові фонди: пайовий (з паїв членів, змінний за розміром), неподільний (з вступних внесків і відрахувань від доходу, не підлягає розподілу між членами) і резервний (для покриття збитків). Може створюватися спеціальний фонд для конкретних цілей.

Дохід після покриття витрат, податків і зобов’язань розподіляється на формування фондів, кооперативні виплати (пропорційно участі членів) і виплати на паї (не більше 20 % розподілюваного доходу). Порядок затверджують загальні збори.

У житлово-будівельних, дачних і гаражних кооперативах члени мають право володіння і користування відповідними об’єктами. Після повного викупу виникає право власності, яке підлягає державній реєстрації. Ці положення уточнені змінами 2026 року.

Відносини держави і кооперації

Держава гарантує права та інтереси кооперативних організацій і їх членів, сприяє незалежності, розвитку освіти і наукових досліджень у сфері кооперації. Майно кооперативу є недоторканним. Держава не відповідає за зобов’язання кооперативів, і навпаки.

Контроль з боку державних органів здійснюється в межах їх компетенції. Втручання в діяльність кооперативу допускається лише у випадках, прямо передбачених законом. Збитки, завдані незаконними рішеннями органів влади, підлягають відшкодуванню.

Кооперативи мають право на зовнішньоекономічну діяльність і участь у міжнародних кооперативних організаціях, зокрема в Міжнародному кооперативному альянсі.

Практичні аспекти для засновників і членів

При створенні кооперативу варто ретельно опрацювати статут, особливо положення про внески, розподіл доходу та процедуру виходу. Для виробничих кооперативів критично важливо передбачити механізм трудової участі. Обслуговуючі кооперативи повинні контролювати частку послуг стороннім особам, щоб не перевищити 20 % обороту.

Реєстрація здійснюється через державних реєстраторів або центри надання адміністративних послуг. Після реєстрації необхідно відкрити рахунки, стати на облік у податкових органах і, за потреби, отримати ліцензії на окремі види діяльності.

Членам рекомендується регулярно брати участь у загальних зборах і контролювати діяльність правління. У разі конфліктів внутрішні процедури статуту мають пріоритет, але судовий захист прав залишається доступним.

Кооператив може входити до кооперативних об’єднань для захисту спільних інтересів і координації діяльності. Така структура дозволяє масштабувати можливості без втрати самоврядності окремих кооперативів.

Закон створює стабільну правову основу для розвитку кооперативного сектору в Україні. Його положення дозволяють поєднувати економічну ефективність із соціальною спрямованістю, зберігаючи демократичний характер управління. Актуальна редакція 2026 року враховує сучасні реалії житлової політики та захисту майнових прав членів, що робить кооперативну форму організації актуальною як для невеликих ініціативних груп, так і для більш складних об’єднань.

More From Author

Що таке сп — спільне підприємство в сучасних реаліях

Спеціальне водокористування: правила, дозвіл і ліміти 2026

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *