Погоджувальна рада депутатських фракцій і груп функціонує як консультативно-дорадчий орган, що забезпечує попереднє узгодження організаційних питань роботи парламенту. Її рішення допомагають сформувати порядок денний сесії, календарний план і розклад пленарних засідань, зменшуючи ризик блокувань і хаотичних голосувань.

До складу входять Голова Верховної Ради, його заступники, керівники фракцій і груп з правом ухвального голосу, а також голови комітетів з дорадчим голосом. Засідання відбуваються переважно в понеділок пленарного тижня і мають кворум за умови присутності не менше половини членів з ухвальним голосом.

Орган впливає на законодавчий процес через узгодження планів законопроєктної роботи, погодження кандидатур керівництва комітетів і пропозиції щодо позачергових засідань. У сучасних умовах він залишається важливим майданчиком міжфракційної комунікації, навіть коли частина процедур адаптується до воєнного стану.

Правова природа та місце в системі парламенту

Погоджувальна рада створюється безпосередньо Регламентом Верховної Ради України як консультативно-дорадчий орган. Її головне завдання — попередня підготовка і розгляд організаційних питань роботи парламенту. Це не самостійний орган влади з правом прийняття обов’язкових рішень, а механізм, що дозволяє фракціям і керівництву Ради заздалегідь узгодити позиції щодо того, які питання і в якій послідовності виноситимуться на пленарні засідання.

Такий підхід знижує ймовірність ситуацій, коли важливі законопроєкти раптово з’являються в порядку денному або навпаки — «зависають» через відсутність політичної підтримки. Рішення ради мають характер пропозицій, але вони формуються з урахуванням реальної розстановки сил у залі. Згідно з Регламентом, пропозиції ухвалюються такою кількістю голосів членів з ухвальним голосом, яка в сумарному підрахунку відповідає достатній кількості для прийняття рішення на пленарному засіданні.

Саме ця прив’язка до реальної підтримки в залі робить погоджувальну раду практичним інструментом, а не формальним зібранням.

Історичний розвиток органу

Орган з’явився в 1994 році як спосіб упорядкувати роботу парламенту в умовах багатопартійності та постійних політичних конфліктів. Спочатку його функції були переважно дорадчими. З 2000 року він отримав додаткові адміністративно-розпорядчі повноваження, що розширило вплив на організацію сесійної роботи.

Формальне закріплення відбулося через зміни до Регламенту. У 1998 році Верховна Рада окремою постановою взяла до відома створення Погоджувальної ради депутатських фракцій. Подальші редакції Регламенту, зокрема зміни 2010 та 2012 років, уточнили склад, порядок скликання та перелік повноважень. Сьогодні правовою основою залишається стаття 73 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

У різні періоди рада виконувала роль не лише технічного координатора, а й майданчика для політичних домовленостей. Під час підготовки конституційних змін вона брала участь у виробленні узгоджувальних редакцій текстів. У звичайній роботі її значення зростало в моменти, коли парламент працював у режимі гострої міжфракційної конкуренції.

Склад і права учасників

До складу Погоджувальної ради входять Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови, голови депутатських фракцій і депутатських груп з правом ухвального голосу, а також голови комітетів з правом дорадчого голосу. У разі відсутності голови фракції чи групи його може замінити заступник, а голову комітету — перший заступник або заступник.

Головує на засіданнях Голова Верховної Ради або, за його відсутності, один із заступників. Народні депутати мають право бути присутніми, брати участь в обговоренні та вносити пропозиції щодо проектів порядку денного. Крім того, у засіданнях можуть брати участь суб’єкти права законодавчої ініціативи або їх представники, голови тимчасових спеціальних і слідчих комісій (з дорадчим голосом, якщо розглядаються відповідні питання), а також відповідальні працівники Апарату Верховної Ради.

Такий склад забезпечує представництво як політичних сил, так і профільних комітетів. Ухвальний голос мають лише керівники фракцій і груп, що відображає політичну природу рішень. Дорадчий голос комітетів дозволяє враховувати експертну оцінку підготовленості питань.

Порядок роботи та процедура засідань

Робота здійснюється у формі засідань. Як правило, вони проводяться в понеділок тижня пленарних засідань. Засідання є правомочним за умови присутності не менше половини складу з правом ухвального голосу. Скликає засідання Голова Верховної Ради або його заступники, а також за ініціативою представників двох чи більше фракцій чи груп у разі необхідності.

Робота ради здійснюється гласно, засідання відкриті, крім випадків, коли прийнято рішення про проведення закритого засідання. На кожному засіданні ведеться протокол і стенограма. Протокол підписує головуючий. Пропозиції щодо порядку денного направляються фракціям і зацікавленим органам не пізніше 18-ї години дня засідання.

Пропозиції для розгляду на черговому засіданні подаються комітетами та тимчасовими комісіями до Апарату не пізніш як за чотири дні. Члени ради та запрошені особи інформуються про питання не пізніш як за три дні і отримують необхідні матеріали. Ці строки створюють мінімальний простір для підготовки і зменшують елемент несподіванки.

Основні повноваження

Перелік функцій визначений у частині 14 статті 73 Регламенту. Погоджувальна рада:

• узгоджує проект плану законопроєктної роботи і рекомендує його Верховній Раді для затвердження;
• розглядає та ухвалює пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань і тижневого порядку денного;
• погоджує кандидатів на посади голови комітету, першого заступника, заступника голови та секретаря комітету;
• вносить Голові Верховної Ради пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання на вимогу трьох фракцій чи п’яти комітетів;
• розглядає питання про заходи щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;
• вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань;
• розглядає інші пропозиції з організації роботи Верховної Ради відповідно до Регламенту.

Цей перелік показує, що рада впливає не лише на поточний порядок денний, а й на середньострокове планування законодавчої роботи та кадрові питання комітетів. Узгодження кандидатур керівництва комітетів має особливе значення, бо саме комітети готують більшість законопроєктів до розгляду.

Дані таблиці базуються на положеннях Регламенту Верховної Ради України (zakon.rada.gov.ua).

Роль у сучасних умовах і особливості воєнного стану

Після початку повномасштабного вторгнення організація роботи парламенту зазнала змін. Частина засідань Погоджувальної ради проводилася в більш закритому форматі, без публічних трансляцій. За оцінками учасників процесу, це сприяло більш предметному обговоренню порядку денного і зменшенню публічних політичних декларацій. Водночас стенограми засідань продовжують фіксуватися і згодом стають доступними через відкриті дані Апарату Верховної Ради.

Рада залишається майданчиком, де фракції можуть узгодити позиції щодо термінових питань — продовження воєнного стану, мобілізаційних заходів, бюджетних рішень чи кадрових призначень. У 2025–2026 роках засідання продовжували проводитися, а їхні результати впливали на формування порядку денного пленарних днів. Зустрічі членів ради з представниками уряду також фіксувалися як частина міжінституційної координації.

Практична цінність органу полягає в тому, що він дозволяє перенести частину політичних суперечок з пленарного залу в більш камерний формат, де можливий компроміс.

Погоджувальні ради в органах місцевого самоврядування

Аналогічні за назвою та логікою органи існують у багатьох міських, селищних і обласних радах. Там вони також виконують консультативно-дорадчу функцію: попередньо розглядають проекти порядку денного сесій, узгоджують позиції фракцій і голів постійних комісій, вносять пропозиції щодо змін до порядку денного. Склад зазвичай включає міського голову або голову ради, секретаря, голів фракцій і комісій.

Правовою основою слугують регламенти відповідних рад. Рішення таких рад мають рекомендаційний характер, а остаточне рішення залишається за пленарним засіданням. У практиці місцевого самоврядування погоджувальні ради допомагають уникати ситуацій, коли на сесію виносяться питання без попереднього обговорення в комісіях або без політичної підтримки.

Значення для ефективності парламенту

Без попереднього узгодження порядку денного робота Верховної Ради ризикує перетворитися на постійну боротьбу за включення чи виключення питань. Погоджувальна рада зменшує цю невизначеність. Вона створює простір, де фракції можуть заявити пріоритети, почути позиції інших і досягти мінімального консенсусу щодо того, що саме розглядатиметься.

Водночас ефективність органу залежить від політичної культури. Коли фракції використовують засідання переважно для публічних заяв, а не для реального узгодження, цінність ради знижується. Коли ж учасники зосереджуються на організаційних питаннях, рада виконує свою функцію і сприяє більш прогнозованій роботі парламенту.

Для громадян і експертів розуміння механізму роботи погоджувальної ради дає можливість краще орієнтуватися в тому, чому певні законопроєкти з’являються в порядку денному саме в цей момент, а інші — відкладаються. Це частина внутрішньої «кухні» законодавчого процесу, яка безпосередньо впливає на швидкість і якість прийняття рішень.

У системі стримувань і противаг українського парламенту погоджувальна рада залишається одним із тих інструментів, що дозволяють перетворювати політичну конкуренцію на організовану роботу. Її існування протягом десятиліть і збереження в умовах воєнного стану свідчать про практичну потребу в такому механізмі координації.