Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 2 жовтня 2026 року у справі № 916/2880/25 визначила, чи може первісний лізингоодержувач вимагати повернення сплачених коштів після передання прав та обов’язків за договором фінансового лізингу іншій особі.

Суд дійшов висновку, що набуття новим лізингоодержувачем права власності на майно не є підставою для автоматичного стягнення попередніх платежів за статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Суть спору щодо автомобіля

Спір виник після того, як первісний лізингоодержувач частково сплатив вартість автомобіля і передав іншій особі всі права та обов’язки за договором. Новий лізингоодержувач виконав решту зобов’язань і став власником майна. Попередній лізингоодержувач вимагав стягнення 2,43 млн грн, вважаючи, що відповідач безпідставно збагатився за його рахунок.

Верховний Суд наголосив, що часткова сплата лізингових платежів не означає поступового набуття права власності на предмет лізингу. Якщо передання прав та обов’язків відбулося на підставі чинного договору, саме його умови визначають можливість компенсації попередніх платежів. Відсутність відповідної домовленості не створює самостійного грошового зобов’язання нового лізингоодержувача.

Водночас Суд роз’яснив, що відсутність окремої грошової компенсації не свідчить про безоплатність договору. Новий лізингоодержувач разом із правами на майно приймає подальші зобов’язання, а первісний звільняється від їх виконання.