Верховний Суд України роз’яснив правила визначення юрисдикції у спорах про стягнення вартості необлікованої електроенергії з осіб, які раніше мали статус фізичної особи-підприємця. Відповідне питання розглянуто в постанові від 1 вересня 2026 року у справі № 707/2858/25.

Критерії визначення юрисдикції

Припинення підприємницької діяльності фізичної особи не завжди змінює юрисдикцію спорів, пов’язаних з її попередньою господарською діяльністю. Суд наголосив, що для визначення належного суду необхідно враховувати не лише суб’єктний склад сторін і факт укладення договору під час здійснення підприємницької діяльності, а й характер спірних правовідносин та їхній безпосередній зв’язок із господарською діяльністю особи.

У цій справі порушення обліку електроенергії, яке стало підставою для позову, виявили вже після припинення підприємницького статусу відповідачки. Верховний Суд установив, що таке порушення не було пов’язане з підприємницькою діяльністю. Відтак сам факт укладення договору з нею як із ФОП не свідчить про господарський характер спору.

Наслідки для судової практики

Суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Верховний Суд не оцінював обґрунтованість вимог про стягнення вартості необлікованої електроенергії, обмежившись перевіркою правильності визначення судової юрисдикції.

Визначальним критерієм є зв’язок спірних правовідносин із підприємницькою діяльністю, а не лише статус особи на момент укладення договору.