Іноземне підприємство в українському праві — це юридична особа, створена за законодавством України і така, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб. Історично цю конструкцію закріплювала стаття 117 Господарського кодексу, а з 2025 року визначення збережено в Законі № 4196-IX. На практиці 2026 року нова окрема організаційно-правова форма з кодом 170 уже не відкривається: стовідсоткове іноземне володіння реалізують через товариство з обмеженою відповідальністю.
Підприємство з іноземними інвестиціями — ширше поняття. Достатньо частки іноземного капіталу від 10 відсотків статутного капіталу, і статус виникає автоматично з дня зарахування інвестиції на баланс. Представництво чи філія іноземної компанії юридичною особою не є і іноземним підприємством не вважається: це відокремлений підрозділ материнської структури.
Для інвестора вирішальні не назва форми в старому класифікаторі, а податковий режим резидента, правила трансфертного ціноутворення, розкриття кінцевих бенефіціарів, валютні обмеження на виплату дивідендів і галузеві заборони в чутливих секторах. Нижче — правова рамка, порівняння інструментів входу на ринок і робочі ризики станом на 2026 рік.
Юридичне визначення і межа з суміжними поняттями
Класична формула звучала так: іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане цими особами повністю. Ключова ознака — стовідсоткова іноземна власність. Часткова участь українського партнера автоматично виводить структуру з цієї категорії і переводить її в режим підприємства з іноземними інвестиціями або звичайного господарського товариства.
Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР визначає підприємство з іноземними інвестиціями як організацію будь-якої організаційно-правової форми, у статутному капіталі якої іноземна інвестиція становить не менше 10 відсотків. Обов’язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій скасовано ще 2016 року. Статус виникає з дня зарахування внеску на баланс, без окремого «сертифіката іноземного підприємства».
Представництво іноземної юридичної особи часто плутають із іноземним підприємством. Помилка дорога. Представництво не має окремої правосуб’єктності, не укладає угод від власного імені як самостійний суб’єкт і не формує власний статутний капітал. З вересня 2024 року реєстрацію відокремлених підрозділів іноземних осіб передано державним реєстраторам у межах Єдиного державного реєстру; строк дії — п’ять робочих днів, адміністративний збір у 2026 році дорівнює одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 328 грн.
Порівняти три типові конструкції зручно в одній таблиці.
| Ознака | Іноземне підприємство (історична ОПФ 170) | ТОВ зі 100% іноземного капіталу | Представництво / філія |
|---|---|---|---|
| Юридична особа | Так, українська | Так, українська | Ні |
| Створення у 2026 році | Заборонено з 28.08.2025 | Дозволено, типовий шлях | Дозволено |
| Мінімальний капітал | Не був уніфікований | Законом не встановлений | Не формується |
| Строк реєстрації | Не застосовується | До 24 годин після повного пакета | 5 робочих днів |
| Самостійні договори, ПДВ, тендери | Так | Так | Обмежено мандатом материнської компанії |
Дані зведені за Законом № 4196-IX, Законом про державну реєстрацію та Законом «Про режим іноземного інвестування»; уточнення процедур — портал законодавства zakon.rada.gov.ua та аналітика news.dtkt.ua.
Що змінила реформа 2025–2026 років
28 серпня 2025 року введено в дію Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». Господарський кодекс втратив чинність. Почався трирічний перехідний період, який триває до 28 серпня 2028 року.
З дня введення закону в дію заборонено створювати юридичних осіб у низці «старих» форм, серед яких іноземне підприємство, приватне підприємство, дочірнє підприємство, окремі державні й комунальні конструкції. У статистичному переліку організаційно-правових форм, що діє з 1 січня 2026 року, код 170 віднесено до форм, створення яких законодавство більше не передбачає. Нова компанія зі стовідсотковим іноземним капіталом реєструється як товариство з обмеженою відповідальністю (код 240) або, рідше, як акціонерне товариство.
Існуючі іноземні підприємства не зникають автоматично. На них з 28 серпня 2025 року поширюється Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у тій частині, яку не врегульовано власним статутом. Якщо до кінця перехідного періоду власник не прийме рішення про припинення, після 28 серпня 2028 року застосовуватиметься вже виключно закон про ТОВ, а статутні норми, що йому суперечать, стануть недійсними. У практиці супроводу таких кейсів доцільніше не чекати 2028 року, а завчасно привести статут і структуру управління до правил товариства.
Нове «іноземне підприємство» як окрему організаційно-правову форму у 2026 році зареєструвати неможливо; робочий еквівалент — українське ТОВ зі стовідсотковим іноземним учасником.
Як іноземний інвестор заходить на ринок зараз
Товариство з обмеженою відповідальністю
Цивільний кодекс і Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не обмежують національність учасника. Засновником може бути іноземна фізична особа, іноземна юридична особа або міжнародна організація. Мінімальний статутний капітал законом не встановлений. Стаття 14 закону про ТОВ вимагає повного внесення вкладу протягом шести місяців після державної реєстрації, якщо статут не передбачає іншого строку. Саме цей «якщо» варто прописати на етапі створення, коли графік фінансування проєкту довший за пів року.
Статутний капітал фіксується в гривні. Грошовий внесок нерезидента може надійти в іноземній валюті на інвестиційний рахунок. Курсові різниці між курсом на дату реєстрації зобов’язання і курсом надходження коштів відносять до додаткового капіталу і не включають до доходів чи витрат для податку на прибуток. Майновий внесок потребує оцінки, а ввезення обладнання — митного оформлення.
Пакет від іноземного засновника-юридичної особи зазвичай включає свіжий витяг із торгового реєстру країни інкорпорації, рішення уповноваженого органу про створення української компанії, документи про представника, структуру власності та відомості про кінцевого бенефіціарного власника. Документи апостилюють або легалізують і перекладають українською з нотаріальним засвідченням перекладу. Державного збору за реєстрацію ТОВ немає; витрати припадають на нотаріуса, переклад і легалізацію.
Акціонерне товариство і режим значних інвестицій
Акціонерне товариство обирають, коли потрібен ринок капіталу або складна акціонерна структура. Мінімальний статутний капітал становить 1 250 мінімальних заробітних плат, процедура довша і дорожча за ТОВ. Окремий трек — інвестиційні проєкти зі значними інвестиціями: за спеціальним договором можливе звільнення від податку на прибуток на п’ять років до 1 січня 2035 року за умови виконання зобов’язань інвестора. Цей режим не замінює корпоративну форму, а накладається на вже створену українську юридичну особу.
Податки, дивіденди і звітність у 2026 році
Базова ставка податку на прибуток для більшості юридичних осіб — 18 відсотків. Резидент «Дія Сіті», який обрав особливі умови, сплачує 9 відсотків податку на виведений капітал. ТОВ, у якому нерезиденту належить 25 і більше відсотків, не може бути платником єдиного податку третьої групи. Банки у 2026 році мають окрему підвищену ставку; на типове виробниче чи сервісне ТОВ це не поширюється.
Дивіденди нерезиденту оподатковуються податком на доходи з джерелом в Україні за ставкою 15 відсотків, якщо міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування не знижує ставку. Для застосування конвенції потрібні статус фактичного власника доходу і довідка про податкове резидентство. Виплата дивідендів у грошовій формі сама по собі не вважається контрольованою операцією; негрошова виплата може прирівнюватися до продажу і потрапляти під трансфертне ціноутворення.
| Питання | Правило 2026 року | На що зважати |
|---|---|---|
| Податок на прибуток | 18% (або 9% ПнВК у «Дія Сіті») | Для підприємств з іноземними інвестиціями використовують код бюджетної класифікації 11020300 |
| Податок на дивіденди нерезиденту | 15% або ставка конвенції | Потрібні бенефіціарний власник і довідка про резидентство |
| Контрольовані операції | Дохід понад 150 млн грн і операції з нерезидентом понад 10 млн грн | Звіт — до 1 жовтня наступного року |
| Статистика | Форма № 10-зез щокварталу | Для часток нерезидента від 10% |
Валютні правила воєнного стану залишаються змінними. Переказ дивідендів нерезиденту регулюється постановою Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 у чинній редакції: безготівковий переказ, ліміти й умови щодо строку існування компанії та володіння корпоративними правами потрібно звіряти безпосередньо перед виплатою. Тонка капіталізація обмежує відсотки за боргом перед нерезидентом, якщо заборгованість перевищує власний капітал у 3,5 раза.
Окремий контур — контрольовані іноземні компанії. Якщо український резидент контролює іноземну юридичну особу, спрацьовує стаття 39-2 Податкового кодексу. Паралельно працює критерій місця ефективного управління: регулярні засідання виконавчого органу в Україні або фактичне операційне керівництво з України можуть зробити іноземну компанію податковим резидентом України. Ці дві конструкції часто плутають, хоча підстави виникнення різні.
Типові помилки
- Реєструвати «іноземне підприємство» як окрему форму у 2026 році. Реєстратор відмовить: допустимий шлях — ТОВ, АТ або відокремлений підрозділ.
- Вважати, що 100% іноземного капіталу саме по собі дає пільги. Спеціальний режим дає не національність власника, а галузевий закон, «Дія Сіті», договір про значні інвестиції або конвенція про податки.
- Відкладати розкриття кінцевого бенефіціара. Штраф за статтею 166-11 КУпАП становить від 17 000 до 51 000 грн, банки можуть заблокувати рахунки.
- Призначати іноземного директора без дозволу на застосування праці, якщо посада цього вимагає. Представництво має окремі послаблення, ТОВ — ні.
- Планувати виплату дивідендів «як у мирний час», не звіривши чинну постанову НБУ № 18 і строк володіння часткою.
- Ігнорувати пов’язаність із засновником-нерезидентом при операціях купівлі-продажу, роялті та внутрішньогрупових послугах.
Обмеження, безпека і наймання персоналу
Ще Господарський кодекс забороняв створювати іноземні підприємства в галузях стратегічного значення для безпеки держави. Після скасування кодексу галузеві обмеження не зникли: вони живуть у спеціальних законах про критичну інфраструктуру, користування стратегічними надрами, товари військового призначення і подвійного використання. У 2025–2026 роках у парламенті опрацьовувалися законопроєкти про скринінг іноземних інвестицій; навіть до ухвалення рамкового закону антимонопольний і секторальний контроль у оборонній і енергетичній сферах уже впливає на строки угод.
Санкційні фільтри окремі. Компанія з власниками з держави-агресора або підсанкційними бенефіціарами не пройде ні банківський комплаєнс, ні окремі спеціальні режими на кшталт Defence City, резидентом якого може бути лише українська юридична особа з обмеженнями щодо структури власності.
Працевлаштування іноземця в українському ТОВ потребує дозволу на застосування праці, крім прямо передбачених винятків. Дозвіл оформлюють до початку роботи. Трудовий договір, військовий облік для військовозобов’язаних працівників-громадян України, бронювання критично важливих підприємств — окремі адміністративні контури, які не «знімаються» іноземним капіталом.
Статус підприємства з іноземними інвестиціями виникає з дня зарахування іноземної інвестиції на баланс і не потребує окремої державної реєстрації інвестиції.
Робочий порядок дій для інвестора
Послідовність, яка в супроводі угод найрідше ламається на реєстраторі чи в банку, виглядає так.
- Визначити мету присутності: торговельні контракти без постійного місця діяльності, представництво для переговорів, повноцінна операційна компанія або спільне підприємство з локальним партнером.
- Перевірити галузь на ліцензії, санкції, скринінг інвестицій і потребу в дозволі Антимонопольного комітету при набутті контролю.
- Обрати форму: ТОВ для більшості проєктів, АТ — для складного капіталу, представництво — якщо комерційна діяльність від імені української юрособи не потрібна.
- Зібрати апостильовані документи засновника, структуру власності до фізичної особи-бенефіціара і проєкт статуту з правилами внесення вкладів, відчуження часток і компетенцією директора.
- Зареєструвати юридичну особу, стати на облік у податковій, відкрити рахунки, внести капітал і зафіксувати дату зарахування інвестиції для статусу підприємства з іноземними інвестиціями.
- Налаштувати звітність: фінансову, податкову, форму № 10-зез за наявності частки від 10 відсотків, облік контрольованих операцій і політику щодо КІК, якщо в групі є українські контролюючі особи.
Після реєстрації робота лише починається. Банк перевірятиме джерело коштів і бенефіціарів повторно при кожному великому платежі. Податкова дивитиметься на внутрішньогрупові послуги. Валютний контроль супроводжуватиме і внесок у капітал, і майбутній вихід дивідендів. Іноземне підприємство як юридична конструкція 2026 року — це вже не окрема «табличка» в реєстрі, а українська компанія з іноземним власником, яка живе за правилами резидента і водночас несе весь вантаж транскордонного комплаєнсу.
