Національна гвардія України — військове формування з правоохоронними функціями у системі МВС. Закон покладає на неї одночасно захист конституційного ладу, охорону порядку, стратегічних об’єктів і участь у відсічі збройній агресії разом зі Збройними Силами.

Функції НГУ прописані у статті 2 Закону України «Про Національну гвардію України»: від охорони АЕС, дипломатичних установ і критичної інфраструктури до припинення масових заворушень, конвоювання, територіальної оборони та заходів воєнного стану.

На практиці гвардія працює у двох режимах. У тилу вона тримає об’єкти і порядок. На фронті її бригади та корпуси ведуть бойові дії. Саме ця подвійна природа відрізняє НГУ від поліції і від класичних сухопутних військ.

Національну гвардію відновили 13 березня 2014 року на базі внутрішніх військ МВС, коли держава раптово опинилася перед гібридною агресією. Відтоді закон кілька разів доповнювали: з’явилися пункти про критичну інфраструктуру, державні резерви, реєстр зниклих безвісти, уточнили участь у боротьбі з диверсійними групами. Станом на 2026 рік текст статті 2 — це вже не короткий перелік вартових обов’язків, а карта майже всього спектра внутрішньої безпеки і частини оборони.

Політичне керівництво здійснює міністр внутрішніх справ. Безпосереднє військове — командувач НГУ. У воєнний час значна частина бойових підрозділів діє у взаємодії з Головнокомандувачем ЗСУ, тоді як частини охорони дипломатичних представництв зберігають окремий режим підпорядкування.

Правова основа призначення гвардії

Стаття 1 закону формулює призначення коротко і жорстко. НГУ захищає життя, права і законні інтереси громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охороняє громадську безпеку і порядок. У взаємодії з іншими органами вона забезпечує державну безпеку, захист кордону, припиняє терористичну діяльність і роботу незаконних збройних формувань.

Окремий абзац тієї ж статті закріплює участь гвардії у відсічі збройній агресії та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних дій, а також у територіальній обороні. Це не «додаткова опція». Після 2022 року саме цей пункт став щоденною реальністю для бригад оперативного призначення, штурмових і артилерійських частин.

Головна особливість функцій НГУ — вони одночасно правоохоронні й воєнні. Гвардієць може стояти на варті атомної станції вранці й виконувати бойове завдання в складі корпусу наступного тижня, якщо так вирішить командування.

Повний спектр основних функцій за законом

Стаття 2 містить розгорнутий перелік. Для зручності його варто читати блоками, а не як сухий нумерований список із кабінету юриста.

Захист держави і конституційного ладу

Перша функція — захист конституційного ладу і територіальної цілісності від спроб змінити їх насильством. З нею пов’язані участь у відновленні конституційного правопорядку після спроби захоплення влади, участь у заходах воєнного стану і територіальна оборона. Це політико-військове ядро. Без нього решта пунктів виглядала б як розширена охорона об’єктів.

На цьому рівні гвардія працює не сама. Вона взаємодіє зі ЗСУ, СБУ, Держприкордонслужбою, Національною поліцією, УДО. Закон прямо вимагає такої взаємодії, бо жодна структура не закриває весь контур загроз.

Охорона людей, порядку і масових заходів

Другий блок — охорона громадської безпеки і порядку, захист життя, здоров’я, прав і свобод громадян. Сюди ж входить участь у забезпеченні безпеки під час зборів, мітингів, походів і демонстрацій, якщо є ризик для життя. Окремо закон називає участь у припиненні масових заворушень і відновленні порядку після міжнаціональних чи міжконфесійних конфліктів, а також після захоплення важливих об’єктів.

У містах це виглядає буденно: посилені наряду на площах, периметр біля стадіону, супровід колони. У кризових ситуаціях той самий контингент уже працює як силова група стримування. Закон дає гвардійцям право застосовувати заходи фізичного впливу, спецзасоби і, у визначених випадках, зброю. Межі застосування прописані окремим розділом закону, а не «на розсуд командира зміни».

Охорона органів влади, ядерних і критичних об’єктів

Це найбільш «тиха» і водночас найвідповідальніша частина роботи. НГУ охороняє органи державної влади з переліку Кабміну і бере участь у державній охороні посадових осіб. Окремо стоїть охорона ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності.

У 2021 році закон доповнили пунктом 5-1: охорона об’єктів критичної інфраструктури і участь у ліквідації наслідків кризових ситуацій на тих об’єктах, які гвардія безпосередньо охороняє. Пізніше з’явився пункт про підприємства сфери державних резервів. Спеціальні вантажі, дипломатичні представництва, консульства, представництва міжнародних організацій, бази МВС і власні військові об’єкти НГУ також входять у цей контур.

Порядок організації такої охорони визначає Кабінет Міністрів. На місцях це пропускний режим, engeneering-захист периметра, чергування, взаємодія з адміністрацією станції чи заводу і план на випадок аварії чи удару.

Як функції розподіляються між миром і війною

Один і той самий закон працює по-різному залежно від режиму. Нижче — спрощена, але точна схема для тих, хто хоче зрозуміти, «чим саме зайняті гвардійці зараз».

Блок функцій	Мирний час / тил	Воєнний стан / фронт
Правопорядок	Наряди на масових заходах, підтримка поліції, припинення групових порушень	Режимні обмеження, стабілізація звільнених територій, охорона тилу
Охорона об’єктів	АЕС, дипломатичні установи, органи влади, спецвантажі	Оборона тих самих об’єктів, відбиття ДРГ, ліквідація наслідків ударів
Силові операції	Знешкодження озброєних злочинців, протидія незаконним формуванням	Бойові дії у складі угруповань Сил оборони, штурм, оборона рубежів
Надзвичайні ситуації	Допомога при катастрофах, пожежах, епідеміях	Те саме плюс наслідки застосування засобів ураження

Джерела даних таблиці: Закон України «Про Національну гвардію України» (zakon.rada.gov.ua), доктринальні матеріали Головного управління НГУ (ngu.gov.ua).

У нашій практиці розбору нормативки найчастіша помилка читача така: людина бачить гвардійця біля банку чи посольства і думає, що «вони тільки охороняють». Або навпаки — бачить корпус «Азов» чи «Хартія» в зведеннях і вирішує, що НГУ вже стала другою армією і більше не займається внутрішньою безпекою. Закон вимагає і того, і того одночасно.

Бойова складова і територіальна оборона

Пункти про участь у спеціальних операціях проти озброєних злочинців, диверсійно-розвідувальних сил, незаконних формувань і терористичної діяльності після 2022 року набули зовсім іншого масштабу. Те саме стосується пунктів 16–18: заходи воєнного стану, територіальна оборона, оборона важливих державних об’єктів і спецвантажів.

Бойовий компонент НГУ — це бригади оперативного призначення, частини спеціального призначення на кшталт центру «Омега», з 2025 року також корпусна ланка. 1-й корпус НГУ «Азов» і 2-й корпус «Хартія» зібрали під єдине командування кілька бригад, щоб прибрати розрив між окремими частинами на одній ділянці фронту. Це вже не «підсилення поліції», а повноцінне оперативно-тактичне з’єднання.

Територіальна оборона для гвардії означає не лише окопи навколо міста. Це охорона комунікацій, боротьба з ДРГ у тилу, утримання важливих вузлів, допомога в розгортанні сил. Закон «Про основи національного спротиву» цю логіку лише підсилив, не скасувавши профільний закон про НГУ.

Конвоювання, суди і реєстр зниклих

Окремий, малопомітний для широкої аудиторії пласт роботи — конвоювання осіб, узятих під варту або засуджених до позбавлення волі, охорона їх у залі суду, екстрадиція, участь у розшуку втікачів. Ці обов’язки довго жили в прикінцевих положеннях закону як «тимчасові». На практиці вони стали постійними. Порядок несення служби з конвоювання регулює наказ МВС.

Пункт 20 статті 2 додає ще одну сучасну функцію: внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і підтримання цих даних в актуальному стані в межах компетенції. Для сімей це не абстракція. Це канал, через який військова структура вводить офіційні дані в державну систему обліку.

Пункт 19 закриває ще одну «тюремну» ділянку: участь у припиненні групових протиправних дій засуджених і взятих під варту та ліквідації наслідків таких дій в установах попереднього ув’язнення і виконання покарань.

Права гвардійця під час виконання функцій

Функція без повноваження — порожній рядок у законі. Військовослужбовець НГУ має право застосовувати превентивні та поліцейські заходи примусу за законом «Про Національну поліцію», якщо його залучили до охорони порядку. Окремий розділ закону про НГУ регулює фізичний вплив, спецзасоби, вогнепальну зброю, озброєння і бойову техніку.

• Фізичний вплив — для відбиття нападу, припинення правопорушення, затримання, коли інші заходи не спрацьовують.
• Спеціальні засоби — у випадках групового порушення порядку, опору, звільнення захоплених об’єктів; перелік і умови застосування визначені законом, а не внутрішньою «традицією частини».
• Зброя і техніка — як крайній засіб, з вимогами щодо попередження там, де закон це передбачає, і з окремими винятками, коли попередження неможливе через раптовість нападу.

Після кожного такого випадку командир зобов’язаний зафіксувати подію. Це не формальність для звіту. Це межа між законним застосуванням сили і кримінальним перевищенням.

Що змінилось у 2024–2026 роках

Сам каркас статті 2 лишився впізнаваним, але практика навколо нього ущільнилась. Доктрина діяльності НГУ (ВКП НГУ 1-00, зі змінами 2025 року) розкладає закон на сфери безпеки і оборони: громадська безпека, державна безпека, воєнна безпека. Гвардія офіційно описує себе як формування, яке в мирний час тяжіє до сил безпеки, а здібності сил оборони нарощує постійно.

Корпусна реформа бойового компонента, поява нових полків, посилення протидії БпЛА на об’єктах і на фронті, експериментальний порядок рекрутингу іноземців за постановою Кабміну № 1151 від 17 вересня 2026 року — усе це не нові «функції з нуля», а способи виконати вже прописані. Іноземний контрактник у НГУ все одно заходитиме в той самий правовий контур: охорона, порядок або бойове завдання за штатом частини.

За моїм досвідом читання правок до закону після 2015, 2020, 2021 і 2023 років видно одну лінію: держава не забирає в гвардії «поліцейські» завдання, а додає оборонні. Подвійне навантаження нікуди не зникає.

Як функції НГУ стосуються звичайної людини

Для мешканця міста гвардія найчастіше видима у трьох точках. Перша — периметр важливого об’єкта: станція, орган влади, посольство. Друга — посилення порядку на великому заході або після удару по інфраструктурі. Третя — новини з фронту, де бригади НГУ стоять у тих самих зведеннях, що й механізовані бригади ЗСУ.

Корисно пам’ятати межі. НГУ не замінює слідство і не є судом. Вона не веде повноцінну оперативно-розшукову діяльність у сенсі окремого органу досудового розслідування. Затримання, передача особи поліції, охорона суду, конвой — так. Винесення вироку — ні. На блокпості чи біля режимного об’єкта вимоги гвардійця щодо документів і пропуску мають законну підставу, якщо частина дійсно охороняє цей об’єкт або виконує захід воєнного стану.

1. Не плутайте наряд НГУ з патрулем поліції: у гвардійця інший статут, інша зброя і часто інше завдання на цій конкретній точці.
2. На режимному об’єкті діють правила адміністрації і пропускний режим частини; суперечка «мені треба лише на хвилину» тут не працює.
3. Під час повітряної тривоги або після удару гвардійці на критичному об’єкті в першу чергу тримають периметр і допомагають ліквідації, а не консультують перехожих.
4. Інформацію про зниклих безвісти варто подавати через офіційні канали, а не через випадкового військового біля КПП.

Ці прості речі зменшують конфлікти на місці. Гвардієць виконує статут і наказ. Цивільний виграє, коли розуміє, яку саме функцію зараз задіяно: варту, стабілізацію, конвой чи бойове завдання.

Підрозділи, через які функції стають реальними

Закон описує «що робити». Штат описує «хто саме». Головне управління планує застосування. Оперативно-територіальні об’єднання закривають зони відповідальності. Окремо існують частини охорони важливих державних об’єктів і АЕС, частини охорони критичної інфраструктури, частини конвоювання, частини забезпечення, навчальні заклади, центр спеціального призначення «Омега», бригади оперативного призначення і корпуси.

Батальйон почесної варти виконує церемоніальний шар: зустрічі вищих посадових осіб, бойові прапори, державні церемонії. Це теж функція держави, просто не та, про яку пишуть у зведеннях Генштабу. Без неї офіційний ритуал країни виглядав би обірваним.

Підготовка кадрів іде через власні навчальні заклади НГУ і курси за стандартами, ближчими вже до сил оборони, ніж до міліцейської школи 2000-х. Доктрина 2023–2025 років прямо орієнтує штаби на сумісність із документами Сил оборони і окремими положеннями союзницької доктрини AJP-01. Для цивільного читача це означає одне: гвардія більше не мислить себе лише як «внутрішні війська з новою нашивкою».

Якщо стиснути закон до однієї фрази, функції НГУ — це тримати державу зібраною зсередини і не дати розібрати її ззовні. Від варти на прохідній АЕС до корпусу на напрямку — це один і той самий правовий організм, лише з різним калібром завдання.

Далі тема розростається в бік конкретних статутів частин, переліків об’єктів Кабміну і бойових статутів корпусів. Саме там сухий пункт статті 2 перетворюється на графік змін, карту мін і журнал варти. Закон лише відкриває двері в цю роботу. Закривати її одним абзацем «висновків» немає сенсу: функції НГУ виконуються щогодини, поки існує сама гвардія.