Матеріали лісовпорядкування — це обов’язковий пакет документів, який містить якісну й кількісну характеристику кожної лісової ділянки та слугує основою для екологічно обґрунтованого ведення лісового господарства. Вони визначають фонди рубок, заходи з відновлення лісів, поділ на категорії та особливо захисні ділянки, а також планово-картографічні дані. Затверджені матеріали є обов’язковими для планування, прогнозування використання ресурсів і видачі дозвільних документів. У сучасних умовах, з урахуванням змін 2025 року, строк їх чинності продовжено для забезпечення безперервності роботи підприємств.
Лісовпорядкування як система заходів виникло з потреби мати точну, науково обґрунтовану картину стану лісового фонду. Без чітких даних про породний склад, вік, запас, санітарний стан і потенціал кожної ділянки неможливо ні планувати рубки, ні забезпечити відтворення, ні зберегти захисні функції лісу. Саме тому матеріали лісовпорядкування стали центральним інструментом організації лісового господарства в Україні.
Згідно зі статтею 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування охоплює комплекс заходів, спрямованих на ефективну організацію та науково обґрунтоване ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання, підвищення екологічного й ресурсного потенціалу лісів. Результатом цих робіт стає пакет документів, які називають матеріалами лісовпорядкування. Вони дають повну характеристику об’єкта та слугують базою для проекту організації і розвитку лісового господарства.
Склад матеріалів лісовпорядкування
Під час базового лісовпорядкування (первинного або повторного) складається проект організації і розвитку лісового господарства. До нього входять чітко визначені складові, які разом формують повну картину стану лісів і планів на проектний період.
Основні документи включають:
- Пояснювальну записку — аналітичний документ, у якому обґрунтовуються основні напрями організації господарства з урахуванням стану лісів, економічних і соціальних особливостей регіону, екологічних вимог і перспектив розвитку.
- Таксаційні описи — детальні характеристики кожної лісової ділянки (виділу) та нелісових земель. У них фіксують породний склад, вік, бонітет, повноту, запас, санітарний стан, тип лісорослинних умов та інші показники.
- Відомість визначення розрахункової лісосіки — розрахунок обсягу рубок головного користування на проектний період, якщо такі рубки передбачені.
- Фонди рубок, у тому числі фонд рубок головного користування — перелік ділянок, де дозволені різні види рубок, із зазначенням обсягів і термінів.
- Фонди відновлення лісів, лісорозведення, лісових ділянок та нелісових земель, які не підлягають залісенню — плани створення нових насаджень, сприяння природному поновленню та використання нелісових площ.
- Відомості запроектованих лісогосподарських заходів — перелік робіт з охорони, захисту від шкідників і хвороб, догляду, реконструкції та інших заходів.
- Планово-картографічні матеріали на паперових і електронних носіях у вигляді наборів тематичних геопросторових даних — карти, планшети, схеми з оновленою картографічною основою.
- Матеріали поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок.
- Висновки про належність ділянок до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів та бланки їх ідентифікації.
- Протоколи лісовпорядних нарад та інші документи, визначені рішеннями нарад і технічною документацією.
Додатково до матеріалів можуть додаватися квартально-видільні переліки ділянок природно-заповідного фонду, дані зоологічних і ботанічних досліджень, відомості про місцезнаходження рідкісних видів. Усі дані формуються, зберігаються і публікуються переважно в електронній формі з атрибутивною та картографічною інформацією.
| Складова матеріалів | Основне призначення | Хто використовує |
|---|---|---|
| Таксаційні описи | Детальна характеристика виділів: склад, вік, запас, стан | Лісничі, інженери, контролюючі органи |
| Фонди рубок | Визначення ділянок і обсягів дозволених рубок | Постійні лісокористувачі, органи Держлісагентства |
| Планово-картографічні матеріали | Просторове відображення меж, категорій, заходів | Усі учасники лісогосподарської діяльності, ГІС-спеціалісти |
| Пояснювальна записка | Обґрунтування стратегії розвитку господарства | Керівництво підприємств, територіальні органи |
Дані таблиці сформовано на основі положень Порядку здійснення лісовпорядкування (постанова КМУ від 07.02.2023 № 112) та матеріалів Державного агентства лісових ресурсів України.
Види лісовпорядкування та строки повторюваності
Лісовпорядкування поділяється на первинне базове та повторне базове. Первинне проводять для об’єктів, які впорядковують уперше або після значних змін меж. Повторне здійснюють у вже впорядкованих лісах. Строк повторюваності повторного базового лісовпорядкування становить 10 років для об’єктів площею 100 гектарів і більше та 20 років для менших об’єктів.
Між базовими лісовпорядкуваннями проводять актуалізацію матеріалів. Актуалізація — це внесення поточних змін на підставі щорічних лісотаксаційних робіт на ділянках, де здійснено лісогосподарські заходи або які зазнали змін через стихійні явища, а також урахування природного росту деревостанів. Внесення змін (більш суттєве коригування фондів рубок, розрахункової лісосіки чи категорій) здійснюється окремою процедурою з повторним погодженням.
Процедура створення, погодження та затвердження
Процес починається з польових робіт: таксації, закладення пробних площ, обстеження стану насаджень, використання матеріалів дистанційного зондування Землі. Далі йде камеральна обробка даних, формування проекту. Передбачено кілька лісовпорядних нарад: першу — перед польовими роботами, другу — після розробки основних проектних рішень, третю — у випадках, коли матеріали потребують оцінки впливу на довкілля.
Після камеральних робіт матеріали надсилають постійному лісокористувачу (власнику лісів) та територіальному органу Держлісагентства. Далі відбувається погодження з уповноваженим органом (наразі відповідні функції здійснює Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства з урахуванням змін 2025 року). Затвердження оформлюється наказом територіального органу Держлісагентства. Затверджені матеріали стають обов’язковими для ведення господарства.
Важливо: матеріали лісовпорядкування, які передбачають плановану діяльність, що підпадає під Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», проходять додаткову процедуру ОВД з урахуванням громадського обговорення.
Чинність матеріалів та особливості 2025–2026 років
За загальним правилом матеріали лісовпорядкування чинні протягом строку дії наказу про їх затвердження або до закінчення 15-річного періоду з дня затвердження. Матеріали, затверджені до набрання чинності Порядком 2023 року, зберігають чинність протягом 15 років.
У листопаді 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1551 «Деякі питання лісовпорядкування», яка врахувала реалії воєнного стану. Для лісів, що не розташовані на територіях бойових дій або тимчасової окупації, матеріали, затверджені 14 і більше років тому, залишаються чинними до 1 січня 2028 року. Для територій, включених до відповідного переліку, матеріали діють на весь період воєнного стану та ще два роки після його завершення. Це рішення дозволило уникнути зупинки роботи лісгоспів і забезпечити можливість видачі лісорубних квитків.
Інформація про продовження чинності базується на офіційних повідомленнях Кабінету Міністрів України та постанові КМУ № 1551 від 28.11.2025.
Практичне значення матеріалів для різних користувачів
Для постійних лісокористувачів матеріали — це робочий інструмент щоденної діяльності. На їх основі складають плани рубок, визначають ділянки для санітарних заходів, планують лісовідновлення, ведуть державний лісовий кадастр. Без актуальних матеріалів неможливо отримати лісорубний квиток чи обґрунтувати обсяги спеціального використання ресурсів.
Для органів контролю матеріали слугують еталоном перевірки законності рубок і дотримання режимів особливо захисних ділянок. Для науковців і громадськості цифрові версії матеріалів (де вони доступні) дозволяють аналізувати стан лісового фонду, динаміку змін і ефективність заходів. У навчальному процесі студенти спеціальності «Лісове господарство» працюють саме з таксаційними описами та планшетами, щоб навчитися проектувати господарські рішення.
У практиці часто виникають ситуації, коли через пожежі, вітровали чи бойові дії стан ділянок різко змінюється. Тоді застосовують актуалізацію або внесення змін, щоб дані відповідали реальності. Цифрові геопросторові дані значно спрощують цей процес порівняно з традиційними паперовими планшетами.
Сучасні підходи та технічні особливості
Сьогодні лісовпорядкування активно використовує матеріали дистанційного зондування Землі, геоінформаційні системи та електронні бази даних. Планово-картографічні матеріали створюють як набори тематичних геопросторових даних. Це дозволяє швидко оновлювати інформацію, інтегрувати дані з державним лісовим кадастром і забезпечувати прозорість.
Технічна документація з проведення лісовпорядкування, затверджена державною лісовпорядною організацією, деталізує методики таксації, розміри кварталів (зазвичай 25–100 га), вимоги до виділення виділів і порядок роботи з аерофотознімками. Увага приділяється також ідентифікації пралісів і природних лісів згідно з відповідною Методикою, а також урахуванню вимог щодо збереження біорізноманіття.
Для полезахисних лісових смуг на землях сільськогосподарського призначення існують окремі правила, і матеріали лісовпорядкування враховують специфіку їх утримання та збереження.
Взаємозв’язок з іншими системами обліку
Матеріали лісовпорядкування тісно пов’язані з державним лісовим кадастром і первинним обліком лісів. Дані з таксаційних описів переносяться до кадастрових форм. Вони також є базою для організації нових об’єктів природно-заповідного фонду, ведення мисливського господарства та планування рекреаційного використання.
У випадку зміни організаційної структури постійного лісокористувача після другої лісовпорядної наради, але до затвердження матеріалів, відповідні відомості фіксуються в протоколах і враховуються при подальшому використанні документів.
Якісна підготовка матеріалів лісовпорядкування вимагає високої кваліфікації спеціалістів — від інженерів-таксаторів до картографів і екологів. Помилки на етапі таксації або проектування можуть призвести до неправильних рішень щодо рубок чи відновлення, що матиме довгострокові наслідки для екосистем і економіки регіону. Тому контроль якості на всіх етапах — від польових робіт до затвердження — залишається ключовим елементом системи.
У підсумку матеріали лісовпорядкування виконують роль своєрідного «паспорта» лісового масиву. Вони фіксують його поточний стан, задають траєкторію розвитку на найближчі роки і забезпечують баланс між господарськими потребами та екологічними вимогами. В умовах постійних змін — кліматичних, економічних, пов’язаних із безпекою — регулярне оновлення та актуалізація цих документів стає не просто формальністю, а необхідною умовою сталого управління лісами України.
