Військові адміністрації — тимчасові державні органи, які Президент України утворює на територіях, де діє воєнний стан. Їхня мета — забезпечити дію Конституції і законів, разом із військовим командуванням запровадити заходи правового режиму воєнного стану, оборону, цивільний захист, громадську безпеку і порядок, захист критичної інфраструктури та права людей.
Обсяг повноважень залежить від рівня органу: адміністрація населеного пункту, районна чи обласна. Частина функцій збігається з роботою місцевих рад і держадміністрацій, частина — суто оборонна й мобілізаційна. Повну передачу повноважень ради начальнику військової адміністрації здійснює лише Верховна Рада за поданням Президента, і це не відбувається автоматично з факту утворення органу.
Станом на грудень 2025 року на рівні громад працювало 214 військових адміністрацій у 14 областях; більшість зосереджена на Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині, Харківщині та Луганщині. Базовий акт — Закон України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року в редакції від 4 березня 2026 року.
Що означає статус військової адміністрації
З 24 лютого 2022 року обласні та районні державні адміністрації набули статусу відповідних військових адміністрацій. Це не «перейменування вивіски». Змінюється підпорядкування, коло рішень і персональна відповідальність начальника. Орган залишається юридичною особою публічного права, діє самостійно в межах закону і відповідає за результати роботи.
Закон прямо каже: військові адміністрації утворюють там, де введено воєнний стан, щоб разом із військовим командуванням запроваджувати й виконувати заходи цього режиму. На рівні громад додаткова підстава — сільська, селищна чи міська рада або її виконавчі органи не здійснюють повноважень: через самоусунення, фактичне невиконання функцій, оточення, окупацію чи інші передбачені законом обставини.
Утворення військової адміністрації саме по собі не скасовує місцеву раду. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово наголошував: повноваження рад не припиняються автоматично; їх можна лише тимчасово передати в порядку статті 10 Закону № 389-VIII.
Строк повноважень обмежений: період воєнного стану і 30 днів після його припинення чи скасування. Далі закон передбачає повернення функцій обраним органам, якщо не виникнуть інші підстави, визначені законодавством.
Як утворюють орган і хто ним керує
Рішення про утворення приймає Президент України за поданням обласної державної адміністрації або військового командування. Начальника військової адміністрації населеного пункту призначає і звільняє Президент за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної адміністрації. На цю посаду може бути призначений чинний сільський, селищний чи міський голова.
Склад формують із військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту та найманих працівників. Це гібридна конструкція: цивільні господарські функції поєднані з військовою дисципліною рішень у сфері безпеки.
Спрямування і контроль розділені. З питань оборони, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури та заходів воєнного стану обласні військові адміністрації координує Генеральний штаб Збройних Сил України. З інших питань — Кабінет Міністрів України. Районні адміністрації з безпекових питань підпорядковані обласним.
Коротке порівняння рівнів допоможе зорієнтуватися в ієрархії.
| Рівень | Підстава утворення | Ключові функції | Хто призначає начальника |
|---|---|---|---|
| Військова адміністрація населеного пункту | Рада чи виконком не здійснюють повноважень; окремий указ Президента | Бюджет громади, ЖКГ, мобілізація, заходи воєнного стану, соцсфера | Президент за пропозицією Генштабу або ОВА |
| Районна військова адміністрація | Указ від 24.02.2022; можлива додаткова передача функцій райради | Повноваження РДА плюс заходи воєнного стану; за рішенням Ради — функції райради | Президент (голова РДА набуває статусу начальника РВА) |
| Обласна військова адміністрація | Указ від 24.02.2022 на всій території держави | Повноваження ОДА, координація районів, мобілізація, оборона області | Президент за пропозицією Генштабу або ОДА |
Дані таблиці систематизовано за Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (zakon.rada.gov.ua) та практикою указів Президента про утворення адміністрацій населених пунктів.
Повноваження військових адміністрацій населених пунктів
Стаття 15 Закону № 389-VIII містить розлогий перелік. Він охоплює і «мирні» господарські функції громади, і специфічні воєнні обов’язки. Повноваження здійснюють у порядку, передбаченому для місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування, але з особливостями воєнного стану.
Господарський і соціальний блок включає складання та затвердження місцевого бюджету, встановлення ставок місцевих податків і зборів, якщо рада цього не зробила, управління комунальним майном (з обмеженнями щодо відчуження і довгострокової оренди), тарифи на більшість комунальних послуг, роботу закладів освіти, охорони здоров’я, культури і соціального захисту, водопостачання, поховання, ринки, маршрути транспорту, поводження з відходами.
Окремо закон закріпив відбудову: допомогу власникам пошкодженого житла, функції замовника будівництва, обстеження зруйнованих будівель і демонтаж аварійно небезпечних споруд (крім об’єктів оборони, культурної спадщини та ядерної сфери). Рішення про демонтаж вносять до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Мобілізаційний блок після змін 2024 року став детальнішим. Адміністрація забезпечує призов і направлення на базову військову службу, доведення розпоряджень про мобілізацію, ведення персонально-первинного військового обліку, бронювання, оповіщення і прибуття людей та техніки на збірні пункти, взаємодію з ТЦК, СБУ, поліцією і силами оборони. Обласні військові адміністрації під час мобілізації координують ці органи на своїй території.
У сфері безпеки адміністрація запроваджує заходи правового режиму воєнного стану, організовує посилену охорону важливих об’єктів економіки, сприяє прикордонникам, створює комунальні аварійно-рятувальні служби, скасовує акти виконкому ради, що суперечать закону, встановлює правила чистоти, тиші й торгівлі на ринках.
Земельні повноваження є, але вузькі: регулювання земельних відносин без відчуження комунальної землі і без оренди понад один рік; спецвикористання природних ресурсів місцевого значення — також не довше ніж на рік.
Районний і обласний рівень
Районна та обласна військові адміністрації завжди мають повноваження місцевих держадміністрацій плюс запровадження заходів воєнного стану. Якщо Верховна Рада за поданням Президента передасть функції відповідної ради, або якщо адміністративний центр області тимчасово окупований чи оточений, додається ще один пласт: обласний і районний бюджети, розподіл дотацій і субвенцій, управління об’єктами спільної власності громад (знову ж таки без широкого відчуження).
Начальник адміністрації персонально відповідає за виконання Конституції і законів, актів Президента та органів виконавчої влади, організовує роботу апарату, видає накази і розпорядження, які за юридичною силою прирівнюються до рішень відповідної ради, укладає договори від імені громади або адміністрації.
У практиці застосування закону саме цей «подвійний» статус породжує найбільше спорів: де закінчується компетенція обраної ради і де починається розпорядження начальника. Відповідь завжди шукають не в назві органу, а в конкретному указі Президента і в постанові Верховної Ради про передачу повноважень.
Коли рада передає всі повноваження начальнику
Стаття 10 Закону № 389-VIII описує окрему процедуру. Після утворення військової адміністрації населеного пункту Верховна Рада за поданням Президента може вирішити, що протягом воєнного стану і 30 днів після нього начальник здійснює повноваження ради, виконкому і голови громади. Тоді він затверджує тимчасову структуру виконавчих органів, а апарат ради, виконком і комунальні підприємства підпорядковуються йому безпосередньо. Для посад, яких немає в тимчасовому штатному розписі, оголошують простій або переведення.
Без такої постанови парламенту начальник не підміняє раду повністю. Органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти військовим адміністраціям (стаття 17 того ж Закону), виконувати їхні доручення в межах статті 15, але кадрові рішення щодо апарату ради начальник самостійно не ухвалює.
Аналогічний механізм передбачено для районних і обласних рад. Судова практика 2024–2025 років підтвердила: сам факт введення воєнного стану і появи ОВА чи РВА не зупиняє роботу рад автоматично.
16 вересня 2026 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт закону № 14405 про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Документ пропонує окремі правила кворуму і, якщо депутатів лишиться менше половини складу, — утворення військової адміністрації населеного пункту. На момент написання тексту це ще не остаточний закон, а прийнятий за основу проєкт.
Чим військова адміністрація відрізняється від військово-цивільної
Військово-цивільні адміністрації з’явилися раніше — за Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» № 141-VIII від 3 лютого 2015 року. Їх створювали в районі відсічі збройної агресії, зокрема під час АТО та операції Об’єднаних сил, у складі Антитерористичного центру СБУ або Об’єднаного оперативного штабу.
Після 24 лютого 2022 року закон про ВЦА чинності не втратив, проте на всій території держави запрацював інший інститут — військові адміністрації за Законом № 389-VIII. Якщо в населеному пункті утворюють військову адміністрацію, повноваження місцевої військово-цивільної адміністрації припиняються з дня, коли нова структура починає роботу. Так було, зокрема, у квітні 2025 року в низці громад Донецької області, де ВЦА реорганізували у військові адміністрації.
Різниця не косметична. ВЦА були відповіддю на гібридну фазу війни на сході. Військові адміністрації — інструмент загальнодержавного воєнного стану: інше підпорядкування, інший перелік заходів режиму, інша процедура передачі функцій рад через парламент.
Типові помилки
- Плутати ОВА з військово-цивільною адміністрацією. Обласна військова адміністрація з лютого 2022 року — це статус колишньої ОДА за Законом № 389-VIII, а не ВЦА зразка 2015 року.
- Вважати, що після указу Президента рада вже не існує. Рада зберігає повноваження, доки Верховна Рада окремо не передасть їх начальнику або доки не настануть інші законні підстави.
- Ототожнювати начальника ВА з військовим комендантом. Комендатура — інструмент військового командування на конкретній місцевості. Адміністрація — тимчасовий державний орган із бюджетом, комунальним майном і соціальною сферою.
- Чекати від адміністрації населеного пункту права продавати комунальну землю. Закон прямо виводить відчуження землі і довгострокову оренду за межі її компетенції.
- Ігнорувати строк «плюс 30 днів». Після скасування воєнного стану орган не зникає в ту ж добу: закон дає місяць на передачу справ.
Як повноваження виглядають у повсякденні громади
Для мешканця зміна вивіски на «військова адміністрація» найчастіше означає іншу адресу підпису на бюджетному рішенні, інший порядок евакуації, комендантської години, обліку військовозобов’язаних і розподілу гуманітарної допомоги. Комунальні послуги, школа, лікарня і ритуальні послуги нікуди не зникають: їх організовує той самий апарат, але вже в логіці воєнного стану.
Для бізнесу критичні три точки. По-перше, можливість залучення підприємств до соціально-економічних завдань на договірних засадах. По-друге, обмеження щодо розпорядження комунальним майном і землею. По-третє, обов’язок сприяти мобілізації техніки і виконувати рішення про охорону важливих об’єктів.
Географія інституту нерівномірна. За моніторингом громадської мережі ОПОРА, на грудень 2025 року дві третини адміністрацій громад припадали на Херсонську (49), Запорізьку (48) та Донецьку області; разом із Харківською і Луганською це понад 90 відсотків усіх таких органів. У 2022 році створили 134 адміністрації громад, у 2023-му — 49, у 2024-му — 13, у 2025-му — 18, зокрема Одеську міську та кілька громад Синельниківського району Дніпропетровщини. Першою після повномасштабного вторгнення стала Гостомельська селищна військова адміністрація 21 березня 2022 року.
Розширені повноваження начальника — не наслідок самої війни, а наслідок окремого рішення парламенту. Без постанови Верховної Ради адміністрація виконує статтю 15, а не «всю раду від А до Я».
Фінансування йде з місцевого і державного бюджетів. Начальник розпоряджається коштами громади в межах затвердженого бюджету, але не отримує карт-бланш на приватизацію. Це свідоме обмеження законодавця: воєнний стан розширює оперативне управління, проте не перетворює тимчасовий орган на власника комунального майна.
Контроль, відповідальність і межі влади
Контроль за діяльністю військового командування, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в умовах воєнного стану здійснює Рада національної безпеки і оборони України. Начальник військової адміністрації несе персональну відповідальність за виконання покладених повноважень. Його акти можна оскаржувати в адміністративному суді — і така практика вже є, зокрема у спорах про розмежування компетенції рад і адміністрацій.
Закон зберігає низку «червоних ліній» навіть під час війни: Конституцію не змінюють, вибори Президента, Верховної Ради і місцеві вибори в умовах воєнного стану не проводять за загальним правилом, суди й прокуратура продовжують роботу. Військова адміністрація не підміняє суд і не скасовує кримінальний процес.
Порівняння з органами мирного часу показує, де саме розширюється влада.
| Сфера | Орган місцевого самоврядування в мирний час | Військова адміністрація під час воєнного стану |
|---|---|---|
| Місцевий бюджет | Затверджує рада | Складає і затверджує адміністрація населеного пункту |
| Комендантська година, обмеження пересування | Не належить до компетенції ради | Заходи режиму воєнного стану разом із командуванням |
| Відчуження комунальної землі | Рада в межах Земельного кодексу | Прямо виключено зі статті 15 |
| Мобілізація і військовий облік | Сприяння в межах закону про мобілізацію | Розширений обов’язок обліку, оповіщення, координації з ТЦК |
| Кадри виконкому | Голова і рада | Лише після постанови ВРУ про передачу повноважень |
Джерела для порівняння: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (zakon.rada.gov.ua) та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Для людини, яка звертається по довідку, субсидію чи акт обстеження пошкодженого будинку, формальний статус органу менш важливий за одне практичне правило: дивитися, який саме акт утворив адміністрацію у вашій громаді і чи є постанова Верховної Ради про повну передачу повноважень. Саме ці два документи, а не розмовна назва «воєнкоми» чи «комендатура», визначають, хто сьогодні підписує бюджет, тариф і наказ про евакуацію.