Клопотання до суду — це процесуальний документ, за допомогою якого учасник справи просить суд вчинити певну дію, яку може виконати лише суд. Воно забезпечує реалізацію прав сторін у цивільному, адміністративному чи господарському процесі та має відповідати чітким вимогам законодавства. Основні обов’язкові елементи такого документа визначає стаття 183 Цивільного процесуального кодексу України: дані заявника, найменування суду, номер справи, зміст прохання, підстави та перелік додатків. Правильно складене клопотання підвищує шанси на його задоволення і дозволяє уникнути повернення без розгляду.
Нині актуальними залишаються як традиційні паперові способи подання, так і електронні через підсистему «Електронний суд». Документ має бути обґрунтованим, містити посилання на норми права та докази. Нижче наведено детальний розбір структури, вимог і практичні зразки, що допоможуть скласти клопотання самостійно або перевірити роботу представника.
Клопотання відрізняється від позовної заяви тим, що не містить матеріально-правових вимог, а стосується процесуальних питань. Воно може бути заявлено усно під час засідання або письмово на будь-якій стадії розгляду. Суд розглядає його негайно або в строки, встановлені процесуальним законом. Від якості обґрунтування залежить, чи визнає суд причини поважними, чи задовольнить прохання про витребування доказів або забезпечення позову.
Правова основа та загальні вимоги до клопотання
Основним нормативним актом, що регулює форму і зміст письмових заяв, клопотань та заперечень у цивільному судочинстві, є стаття 183 Цивільного процесуального кодексу України. Аналогічні правила закріплені в Кодексі адміністративного судочинства та Господарському процесуальному кодексі. Згідно з частиною першою статті 183 ЦПК будь-яке письмове клопотання повинно містити:
- повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, її місцезнаходження чи місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи (для осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- найменування суду, до якого подається документ;
- номер справи та прізвище й ініціали судді (суддів), якщо клопотання подається після відкриття провадження;
- зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та конкретне прохання заявника;
- підстави клопотання;
- перелік документів та інших доказів, що додаються;
- інші відомості, які вимагаються Кодексом.
Документ підписується заявником або його представником. Якщо клопотання стосується стадії виконання рішення, до нього обов’язково додаються докази направлення копій іншим учасникам. Суд повертає клопотання без розгляду, якщо ці вимоги не дотримано. Учасник справи має право додати проект ухвали, яку просить постановити.
Ці вимоги уніфіковані для більшості видів судочинства і спрямовані на забезпечення процесуальної економії та змагальності. Відсутність навіть одного обов’язкового елемента може стати підставою для повернення документа, що затягує розгляд справи.
Структура клопотання до суду: покроковий розбір
Практична структура клопотання складається з кількох логічних блоків, які забезпечують повноту і зрозумілість для судді.
У правому верхньому куті розміщується «шапка»: найменування суду, дані заявника з процесуальним статусом (позивач, відповідач, третя особа), адреса, контакти, номер справи та прізвище судді. Далі — заголовок великими літерами «КЛОПОТАННЯ» з коротким зазначенням предмета (про відкладення розгляду справи, про витребування доказів тощо).
Вступна частина містить короткий опис обставин: у провадженні якого суду перебуває справа, за чиїм позовом, про що спір, коли призначено засідання. Мотивувальна частина викладає підстави з посиланням на конкретні статті закону та докази. Прохальна частина формулюється чітко, нумерованим списком. Наприкінці — перелік додатків, дата і підпис.
Найважливіше правило: кожне твердження має підтверджуватися документом або нормою права. Без цього суд може відмовити у задоволенні навіть обґрунтованого по суті прохання.
Зразки клопотань для найпоширеніших ситуацій
Нижче наведено адаптовані зразки, які відповідають вимогам статті 183 ЦПК. Їх можна використовувати як основу, замінюючи дані на власні.
Клопотання про відкладення розгляду справи
До Шевченківського районного суду міста Києва
Заявник (відповідач): Петренко Олександр Іванович, який проживає за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, кв. 15, РНОКПП 1234567890, тел. 050-123-45-67, електронний кабінет зареєстровано
Справа № 761/1234/26
Суддя: Іванова М.П.
КЛОПОТАННЯ
про відкладення розгляду справи
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 761/1234/26 за позовом ТОВ «Альфа» до Петренка О.І. про стягнення заборгованості за договором поставки. Судове засідання призначено на 25 серпня 2026 року о 10:00.
Я не можу взяти участь у засіданні через перебування на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 5 з 18 по 30 серпня 2026 року, що підтверджується медичною довідкою. Відповідно до частини 3 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України така причина є поважною.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 240 ЦПК України,
ПРОШУ СУД:
- Відкласти розгляд справи на іншу дату.
- Повідомити мене про нову дату і час засідання.
Додатки:
1. Копія медичної довідки — 1 арк.
2. Копія клопотання для позивача — 1 арк.
«20» серпня 2026 р. _______________ /Петренко О.І./
Клопотання про витребування доказів
Такий документ часто подають, коли сторона не може самостійно отримати необхідні документи. У мотивувальній частині обов’язково вказують, чому доказ має істотне значення і чому його неможливо отримати самостійно (відмова власника документа, обмежений доступ тощо). Посилання роблять на статті 83 і 84 ЦПК України.
Клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції
Нині цей вид клопотань залишається актуальним. У ньому зазначають технічну можливість участі, адресу, з якої відбуватиметься підключення, та обґрунтування необхідності (віддаленість, стан здоров’я, службова зайнятість).
| Вид клопотання | Ключові статті | Обов’язкові докази | Типова підстава для відмови |
|---|---|---|---|
| Про відкладення розгляду | ст. 240 ЦПК | Медична довідка, квитки, повістка | Неповажність причини або відсутність підтвердження |
| Про витребування доказів | ст. 83, 84 ЦПК | Докази неможливості самостійного отримання | Необґрунтованість значення доказу для справи |
| Про забезпечення позову | ст. 149–153 ЦПК | Докази ризику невиконання рішення | Відсутність реальної загрози |
| Про відеоконференцію | ст. 212 ЦПК | Технічні можливості, поважні причини | Відсутність технічної можливості у суду |
Дані таблиці сформовано на основі положень Цивільного процесуального кодексу України (zakon.rada.gov.ua) та практики судів загальної юрисдикції.
Подання клопотання: паперовий і електронний способи
Паперове клопотання подають через канцелярію суду або надсилають рекомендованим листом з описом вкладення. Електронний спосіб — через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Для цього потрібен кваліфікований електронний підпис (КЕП) або Дія.Підпис. Система дозволяє обрати шаблон «Клопотання», завантажити текст і додатки, підписати та відправити. Після подання документів у електронній формі подальші процесуальні документи, як правило, також подаються електронно.
У 2026 році електронне подання забезпечує фіксацію точного часу надходження і можливість відстеження статусу. Якщо у іншої сторони немає електронного кабінету, копію все одно потрібно направити поштою і додати докази відправлення.
Типові помилки при складанні клопотання
Найчастіші причини повернення документа без розгляду — відсутність повних реквізитів заявника, неуказаний номер справи після відкриття провадження, відсутність переліку додатків або підпису. Друга група помилок — необґрунтованість: загальні фрази без посилань на статті закону і без доказів. Третя — порушення процесуальних строків або подання клопотання особою, яка зобов’язана мати електронний кабінет, але його не зареєструвала.
У практиці часто трапляються випадки, коли заявник просить «відкласти справу на необмежений строк» або не вказує, які саме дії має вчинити суд. Такі формулювання суд залишає без розгляду або відмовляє у задоволенні.
Практичні рекомендації для початківців і досвідчених користувачів
Перед складанням перевірте актуальні реквізити суду на офіційному вебпорталі судової влади. Зберіть усі підтверджуючі документи заздалегідь. Якщо справа складна, додайте проект ухвали — це допомагає судді швидше зорієнтуватися. Для представників важливо фіксувати направлення копій іншим учасникам.
У цивільних справах особливу увагу приділяйте доведенню поважності причин. У адміністративних — акцентуйте на захисті прав від дій суб’єкта владних повноважень. У господарських — чітко вказуйте економічні наслідки відмови в задоволенні клопотання.
Клопотання — інструмент, який працює лише за умови точності, обґрунтованості та дотримання процесуальної форми. Правильно складений документ не лише вирішує поточне питання, а й демонструє суду серйозність підходу учасника до захисту своїх інтересів.
