Військове майно — це не «речі частини», а державне майно, передане військовим частинам, органам військового управління, підрозділам, закладам, установам і організаціям Збройних Сил України. З моменту такої передачі воно набуває спеціального статусу: ним можна володіти і користуватися лише за цільовим призначенням, його не можна продати «з руки», подарувати чи обміняти, а кожна одиниця має жити в обліку — кількісному, якісному, номерному і вартісному.

До цього кола входять не лише зброя, техніка й боєприпаси, а й будівлі, ПММ, продовольство, речове, медичне, інженерне майно, засоби зв’язку, корпоративні права та навіть майнові права інтелектуальної власності. Саме широта поняття пояснює, чому помилка в накладній на каску чи дрон може мати ті самі юридичні наслідки, що й прогалина в обліку бойової машини.

Станом на 2026 рік режим змінився двічі принципово: замість оперативного управління закріплено узуфрукт державного майна, а списання втрат унаслідок бойових дій спростили через єдиний акт і підвищений вартісний поріг повноважень командира. Нижче — як ця система працює насправді, де вона ламається і що робити, коли майно вже «пішло з поля», а папери ще ні.

Що ховається за формулою «майно держави в руках частини»

Закон України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (№ 1075-XIV) визначає військове майно як державне майно, передане військовим частинам. Власник не змінюється: держава лишається титульним власником. Частина отримує право особистого безоплатного володіння і користування. Це і є узуфрукт державного майна, запроваджений змінами 2025 року замість права оперативного управління, яке зникло разом із Господарським кодексом.

Практичний сенс простий. Командир розпоряджається танком, складом чи партією тепловізорів так, щоб виконувати бойове завдання, але не як приватний господар. Відчуження, застава, дарування, «передача волонтерам на постійно без акта» — поза межами цього права. Використання дозволене лише за цільовим і функціональним призначенням. Бронежилет не стає «особистим», навіть якщо його носять місяцями; дрон, зібраний із гуманітарних комплектуючих, після оприбуткування теж входить у цей контур.

З моменту передачі на праві узуфрукта майно набуває статусу військового. Саме ця мить, а не факт фізичної видачі бійцю, запускає обов’язок обліку, зберігання і відповідальності.

Управління цим масивом здійснює Міністерство оборони: закріплює майно за частинами, перерозподіляє його між ними, визначає порядок приймання й оприбуткування. Кабінет Міністрів задає загальні правила обліку, зберігання, списання та передачі. Озброєння і бойова техніка можуть виходити зі сфери ЗСУ лише до визначених законом формувань, Нацполіції, Держприкордонслужби, СБУ — або, за окремим рішенням уряду, як трофеї на НДДКР чи за міжнародними договорами у сфері безпеки.

Від гвинтівки до корпоративних прав: карта складу

Перелік у законі навмисно відкритий: «тощо». Це не канцеляризм, а захист від ситуації, коли новий клас засобів — FPV, наземні роботи, Starlink-термінали, ліцензії на ПЗ — опиняється «поза номенклатурою» і випадає з контролю. Для практики зручніше тримати в голові не абетковий список, а функціональні шари.

Шар	Типові об’єкти	Що критично для обліку
Бойовий	Озброєння, БПЛА, боєприпаси, бронетехніка, засоби ППО	Заводський номер, категорія, формуляр, місце знаходження
Забезпечувальний	ПММ, продовольство, речове, медичне, інженерне, зв’язок	Норми витрати, партія, строк придатності, служба забезпечення
Інфраструктурний	Будинки, споруди, передавальні пристрої, військові містечка	Кадастр/реєстрація, технічний стан, окремий порядок списання
Правовий	Корпоративні права, майнові права ІВ, ліцензії	Рішення Міноборони / КМУ, окремий режим розпоряджання

Дані зведено за Законом № 1075-XIV та Інструкцією з обліку військового майна (наказ Міноборони № 440). Корпоративні права й інтелектуальна власність потрапили до визначення пізнішими змінами 2024–2025 років: держава може керувати відчуженими у воєнний стан корпоративними правами та видавати ліцензії на використання ІВ, що належить Міноборони.

Для початківця достатньо правила: якщо річ надійшла в частину як забезпечення служби — вона вже не «подарунок». Для досвідченого діловода інший акцент: гуманітарна й міжнародна допомога, якщо не віднесена до конкретної служби в супровідних документах, наступного дня все одно ставиться на тимчасовий облік, а вартість за відсутності ціни визначає комісія частини.

Узуфрукт 2025–2026: навіщо змінили правову оболонку

Старі конструкції «оперативне управління» і «господарське відання» були прив’язані до Господарського кодексу. Після його скасування держава ввела єдине речове право для органів влади й неприбуткових державних установ — узуфрукт. Для військових частин це зафіксовано в статті 3 Закону № 1075-XIV у редакції Закону № 4196-IX.

Узуфрукт означає особисте безоплатне володіння і користування. Строк для державного майна загалом може бути п’ять років або безстроковий; для військового контуру ключове інше: акт Міноборони про належність об’єкта конкретній частині є підставою користуватися ним за призначенням. Нерухомість додатково проходить логіку державної реєстрації речових прав — Мін’юст у 2026 році окремо роз’яснив, як фіксувати узуфрукт саме на об’єктах, що набули статусу військового майна.

Наслідки для повсякденної роботи такі. Договір оренди «від частини приватному СТО» без рішення суб’єкта управління лишається юридично крихким. Передача майна між частинами — не жест доброї волі сусідніх командирів, а рішення органу управління. Списання не скасовує узуфрукт «заднім числом»: спочатку фіксується підстава вибуття, потім — запис в облікових регістрах.

Облік як бойовий контур: чотири виміри і п’ять категорій

Положення КМУ від 4 серпня 2000 р. № 1225 і наказ Міноборони № 440 вимагають обліку всього військового майна незалежно від джерела надходження. Непорушні запаси ведуться окремо. Запізнілий запис — уже порушення, навіть якщо річ фізично на місці.

Чотири виміри працюють одночасно. Кількісний — штуки, комплекти, літри, тонни за класифікатором одиниць вимірювання. Якісний — категорія технічного стану. Обліково-номерний — заводські й облікові номери там, де річ індивідуалізована. Вартісний — гривня за закупівельною ціною або ціною договору, з подальшою переоцінкою за національними стандартами бухобліку держсектору 121 і 123.

Категорії якісного стану — робоча мова комісій:

• Перша — нове, не було в користуванні, на зберіганні, з невичерпаним ресурсом, повністю придатне.
• Друга — було в експлуатації, відповідає документації, придатне (зокрема після ремонту) в межах установленого строку.
• Третя — строк служби вичерпано, але річ ще можна використовувати після ремонту або без нього.
• Четверта — потрібен капітальний ремонт, який економічно доцільний.
• П’ята — несправне, застаріле, відновлення неможливе або недоцільне; підлягає списанню. Для окремих видів п’ята категорія може не встановлюватися; найнижча допустима не може бути вищою за третю, якщо шкала скорочена.

Оприбуткування — не пізніше наступного дня після прийняття на підставі накладної форми З-3 або акта приймання-передачі. Склад веде кількісний і якісний облік; фінансово-економічний орган — вартісний. Підрозділ, що стоїть окремо від пункту постійної дислокації, обліковує майно командир підрозділу або особа, призначена наказом.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли партія тепловізорів «жила» три тижні лише в чаті волонтерського штабу. Формально допомога вже була в частині, фактично — ні на якій службі. Коли один прилад зник під час ротації, розслідування почалося не з поля бою, а з порожньої книги обліку. Саме тому правило «наступний день» жорсткіше за інтуїцію «спочатку розберемося, чия номенклатура».

Коли майно вибуває: списання в тилу і під вогнем

Списання — це не «викреслити рядок», а документально вилучити об’єкт з обліку з підстав, які закон визнає достатніми. Базові підстави: непридатний стан за неможливості чи економічної недоцільності відновлення; витрата за нормами; втрата, знищення, нестача; знесення будівель; утилізація за міжнародними договорами.

Інструменти різні. Акт якісного (технічного) стану — для номерного майна, що вичерпало ресурс або строк зберігання. Акт списання — для неномерного, витраченого на експлуатацію, регламент, будівництво. Інспекторське посвідчення — коли є втрата, знищення чи передчасне псування і питання, яку частину шкоди нестиме держава, а яку — винна особа. Єдиний акт списання — спеціальний режим воєнного стану й бойових втрат.

Після змін 2023–2026 років картина така. Військове майно (крім нерухомості), витрачене чи доведене до непридатності експлуатацією під час воєнного стану, командир може списувати незалежно від номенклатури служб, якщо вартість за одним актом не перевищує 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто 1 700 000 грн при чинному розмірі НМДГ 17 грн. Той самий поріг діє для єдиних актів, які затверджує командир частини. Суми від 100 000 НМДГ і вище затверджують командувачі або інші керівники органів військового управління.

Знищення чи втрата внаслідок дій противника або виконання бойового завдання списуються єдиним актом з описом події та переліком майна — без погоджень із правоохоронцями, якщо немає ознак вини військовослужбовців.

Єдиний акт подають на затвердження, як правило, у 30-денний строк. Втрати вносять до книги обліку втрат і книги обліку нестач. Стрілецька зброя в практичних алгоритмах частин часто лишається в жорсткішому контурі: її не «змішують» із масовим списанням спорядження, навіть якщо формально поріг дозволяє. Нерухомість завжди йде окремим маршрутом і не підпадає під спрощений стельовий механізм рухомого майна.

Комісія зі списання утворюється щороку наказом командира. Вона дивиться не на емоцію «машина згоріла», а на стандарти, ТУ, формуляри, ознаки категорійності й економіку ремонту. Після списання придатні агрегати оприбутковують; решта може піти як металобрухт чи відходи з окремим обліком утилізації.

Що робити, якщо майна вже немає, а слідів мало

Бойова втрата без свідків — типова, не виняткова ситуація. Алгоритм не героїчний, а канцелярськи точний: зафіксувати подію рапортом; внести запис до книги втрат; зібрати доступні підтвердження (бойове донесення, фото уламків, показання двох учасників чи свідків, якщо вони є); видати наказ про службове розслідування, якщо є сумнів щодо вини; сформувати єдиний акт або пакет на інспекторське посвідчення. Відсутність уламків сама по собі не блокує списання, якщо подія описана й підтверджена службово.

Інша гілка — нестача на складі тилу. Тут спрощений бойовий режим не працює автоматично. Потрібні інвентаризація, визначення матеріально відповідальної особи, оцінка, чи була недостатність охорони, пожежа, крадіжка сторонніми. Якщо шкоду можна стягнути з винних — держава не «списує тишею».

Поширені помилки, через які частина роками «висить» на залишках

Більшість зривів обліку починаються не зі злого умислу, а з побутової логіки «зараз не до паперів». Нижче — рішення, які стабільно дорожчають.

• Видати майно «під розпис у зошиті» без накладної. Зошит не замінює первинний документ. У разі втрати довести передачу конкретному бійцю майже неможливо.
• Тримати гуманітарку поза службою «поки не визначимо номенклатуру». Закон вимагає тимчасового оприбуткування наступного дня. Затримка створює дірку між фізичною наявністю і балансом.
• Списувати бойові втрати як «природне зношення». Це зміщує підставу, ламає статистику втрат і в разі перевірки виглядає як приховування обставин.
• Змішувати в одному акті крадіжку зі складу і знищення на позиції. Різні юридичні режими, різні докази, різна доля шкоди.
• Ігнорувати категорійність і списувати другу категорію як п’яту «для швидкості». Комісія без технічного обґрунтування виробляє нікчемний акт.
• Передавати трофеї в цивільний ремонт без рішення уповноваженого органу. Трофейна зброя і техніка мають окремий контур, включно з можливістю передачі на НДДКР лише за рішенням КМУ.

Окремий міф: «волонтерське — не військове, поки немає печатки Міноборони». Після прийняття частиною і постановки на облік статус змінюється. Інший міф: «узуфрукт дозволяє продати зайве». Не дозволяє. Відчуження на внутрішньому ринку йде через електронні аукціони за рішенням Міноборони і порядком КМУ, з винятками, прямо названими в законі.

Чек-лист для командира, діловода і того, хто передає допомогу

Короткий прохід перед інвентаризацією або після ротації закриває більшість дірок раніше, ніж їх знайде перевірка.

1. Усі надходження за останні 48 годин мають накладну або акт; гуманітарка без ціни — акт визначення вартості комісії.
2. Номерне майно звірено за заводськими номерами, а не лише «за кількістю касок».
3. Книги втрат і нестач відкриті; події бойового дня не «чекають спокійного часу».
4. Категорії на складі відповідають фактичному стану, а не минулорічному опису.
5. Матеріально відповідальні особи призначені наказом, а не «так склалося».
6. Майно, видане приданим підрозділам і ДФТГ, не випало з балансу частини-донора без акта.
7. Нерухомість і транспорт мають окремий комплект: техстан, реєстрація, узуфрукт / облікові реквізити.
8. Проєкти єдиних актів не перевищують повноважень підписанта; суми від 1,7 млн грн підняті на вищий рівень.

Волонтеру з цього списку потрібні пункти 1 і 6: акт приймання-передачі з номенклатурою, кількістю, серійниками й підписом уповноваженої особи частини. Без цього «допомога ЗСУ» юридично лишається вантажем у сірій зоні.

Коли закривати питання наказом, а коли кликати фахівця

Самій частині під силу оприбуткувати типову допомогу, списати витрачене за нормами ПММ і продовольства, оформити єдиний акт на знищену в бою техніку в межах компетенції командира, провести планову інвентаризацію підрозділу. Це робоча рутина статутного господарства, а не привід зупиняти забезпечення.

Юрист служби, фінансово-економічний орган, вища служба забезпечення або, за ознаками злочину, правоохоронний контур потрібні в інших вузлах. Нестача з ознаками розкрадання. Стрілецька зброя й вибухові речовини з нез’ясованою долею. Нерухомість, корпоративні права, ліцензії ІВ. Сума акта понад поріг командира. Конфлікт між «шкода на державу» і «шкода на винних». Трофеї, які хочуть передати підприємству чи за кордон. Реєстрація узуфрукту на будівлі.

Кримінальний кодекс тут не декорація. Стаття 410 — викрадення, привласнення, вимагання військового майна військовослужбовцем; у воєнний стан і бойовій обстановці санкція жорсткіша. Стаття 411 — умисне знищення чи пошкодження. Стаття 412 — необережне знищення. Стаття 413 — втрата внаслідок порушення правил зберігання. Межа між «бойовою втратою» і «втратою через недбалість» проходить не в публіцистиці, а в матеріалах розслідування: чи були створені умови зберігання, чи виконувався наказ, чи не було корисливого мотиву.

Питання, які ставлять частіше за визначення зі словника

Чи стає особиста річ бійця військовим майном, якщо він купив її сам? Ні, поки частина її не прийняла на облік. Якщо командир офіційно прийняв прилад як забезпечення підрозділу — режим змінюється. Добровільна «передача в користування без акта» створює плутанину в разі поломки або втрати.

Чи можна списати знищений у бою дрон без акта технічного стану? Для втрат унаслідок дій противника або виконання бойового завдання закон передбачає єдиний акт з описом події. Уряд у 2025–2026 роках додатково спростив методику залишкової вартості для безповоротно знищеного в бою майна: знос фіксують як 100% без окремого розрахунку зносу. Це не скасовує сам акт списання й запис у книгах.

Що з майном розформованої частини? Міноборони перерозподіляє його між іншими частинами. «Розібрати по своїх» без рішення органу управління — порушення режиму, навіть якщо техніка потрібна сусідам на тій самій ділянці.

Чи обліковують програмне забезпечення і права на креслення? Після змін серпня 2025 року майнові права інтелектуальної власності прямо входять до поняття військового майна. Ліцензії може видавати Міноборони або уповноважений орган — платно, безоплатно, як виключні, невиключні чи публічні, з обмеженнями щодо інформації з обмеженим доступом.

Як інвентаризація співіснує з війною? Закон зберігає щорічну інвентаризацію як інструмент державного контролю; Міноборони звітує Кабміну в першому кварталі наступного року. На практиці обсяг і строки коригують під дислокацію, але сам обов’язок звірити наявність із обліком не зникає. Розбіжність, виявлена інвентаризацією, — окрема підстава для списання або стягнення, а не «паперова дрібниця».

Військове майно тримає на собі логістику війни так само жорстко, як штат і боєкомплект. Спеціальний режим існує не для того, щоб ускладнити життя діловоду, а щоб держава в будь-який момент могла відповісти на три питання: що є, в якому стані і хто за це відповідає. Там, де ці три відповіді збігаються з реальністю на землі, частина зберігає ресурс. Там, де облік відстає від бою на тиждень, ресурс починає танути ще до наступного удару.