Самого факту великої кредитної заборгованості та припинення платежів недостатньо для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Боржник має підтвердити свій фінансовий стан і законні підстави належними доказами. Його поведінка повинна відповідати принципу добросовісності. Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 917/1999/25.
Відмова судів через брак доказів
Фізична особа звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження. Вона посилалася на значну кредитну заборгованість, припинення платежів і відсутність майна. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у відкритті справи. Причини — недостатність доказів заборгованості, неповнота відомостей про майновий стан і відсутність підтвердження реальності плану реструктуризації. Крім того, боржник за короткий період отримав численні мікрокредити. Частину цих коштів він витратив на азартні ігри.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд підтримав висновки попередніх інстанцій. Згідно зі статтями 115 і 116 КУзПБ боржник зобов’язаний належними доказами підтвердити обставини, які свідчать про неплатоспроможність або загрозу її настання. Процедура призначена для добросовісного боржника. Він відкрито співпрацює із судом і кредиторами та прагне врегулювати заборгованість, а не ухилитися від зобов’язань. Систематичне отримання мікрокредитів, витрачання позичених коштів на азартні ігри, неповне розкриття майнового стану та відсутність документального підтвердження джерел доходів можуть враховуватися під час оцінки добросовісності. Вирішальним стало те, що заявник не довів належними доказами наявність передбачених статтею 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження.
