Рівні володіння державною мовою в Україні визначають за адаптованою шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти — від початкового A1 до вільного володіння C2. Кожен рівень описує конкретні вміння: розуміти чітку інформацію, підтримувати розмову на знайомі теми чи працювати зі складними текстами без помітних ускладнень.
Підтвердження відбувається через іспит, який проводить Національна комісія зі стандартів державної мови. Результат переводять у відсотки, і саме від них залежить, який державний сертифікат отримає людина. Для більшості посад, де потрібне застосування української під час виконання обов’язків, необхідний рівень вільного володіння.
Сертифікат діє безстроково, а процедуру можна проходити повторно. Відмінність між іспитом для службових обов’язків і іспитом для набуття громадянства полягає не лише в структурі завдань, а й у порогах, які треба подолати.
Що означає кожен рівень: від A1 до C2
Класифікацію рівнів володіння державною мовою затверджено рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 24 червня 2021 року № 31. Вона спирається на глобальну шкалу CEFR, але формулювання адаптовані під український контекст.
Початковий рівень першого ступеня (A1) означає, що людина розуміє і може вживати загальні вирази та найпростіші фрази для задоволення конкретних потреб: представити себе, розповісти про місце проживання, родину, особисті речі. Взаємодія можлива, якщо співрозмовник говорить повільно і чітко та готовий допомогти.
Початковий рівень другого ступеня (A2) дозволяє розуміти окремі фрази і широко вживані вирази, пов’язані з конкретними сферами повсякденного життя: елементарна інформація про себе та сім’ю, покупки, місцева географія, працевлаштування. Людина може обмінюватися простою інформацією на звичні теми.
Середній рівень першого ступеня (B1) засвідчує розуміння основного змісту чіткої, стандартної інформації на теми, близькі й часто вживані на роботі, у навчанні, під час дозвілля. Особа здатна дати собі раду в більшості ситуацій під час подорожі, просто й доладно висловлюватися, стисло пояснити свою точку зору.
Середній рівень другого ступеня (B2) дає змогу розуміти основні ідеї комплексного тексту як на конкретну, так і на абстрактну тему, включно зі спеціалізованими дискусіями за фахом. Спілкування з носіями мови відбувається з таким ступенем швидкості та спонтанності, який уможливлює регулярні відносини без помітних труднощів для обох сторін.
Рівень вільного володіння першого ступеня (C1) означає здатність розуміти широкий спектр складних і великих за обсягом текстів та розпізнавати в них прихований зміст. Людина висловлюється швидко і спонтанно без помітних ускладнень, пов’язаних із пошуком засобів вираження, легко й точно використовує українську мову в соціальних, академічних і професійних контекстах.
Рівень вільного володіння другого ступеня (C2) передбачає розуміння практично всього почутого або прочитаного, узагальнення інформації з різних усних і письмових джерел, висловлювання з тонкими відтінками значень навіть у складних ситуаціях.
На іспиті для виконання службових обов’язків ці рівні відповідають таким діапазонам відсотків від максимальної кількості балів:
| Рівень | Позначення | Відсоток |
|---|---|---|
| Початковий першого ступеня | A1 | 30–39 % |
| Початковий другого ступеня | A2 | 40–49 % |
| Середній першого ступеня | B1 | 50–59 % |
| Середній другого ступеня | B2 | 60–69 % |
| Вільне володіння першого ступеня | C1 | 70–89 % |
| Вільне володіння другого ступеня | C2 | 90–100 % |
Дані за рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови та Порядком перевірки рівня володіння державною мовою.
Для набуття громадянства України особа має володіти державною мовою не нижче середнього рівня першого ступеня (B1). Щоб отримати відповідний сертифікат серії УМІ, потрібно набрати 70–100 % на окремому іспиті.
Як іспит перетворює знання на сертифікат
Іспит для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, триває 60 хвилин і проходить у формі анонімного комп’ютерного тестування в уповноваженій установі. Віддалено скласти його неможливо.
Структура складається з трьох частин. Перша — 30 тестових завдань письмової частини (30 хвилин, максимум 47 балів). Друга — завдання відкритого типу письмової частини: після прослуховування аудіозапису двічі потрібно докладно відтворити почуте і висловити власну думку (100–150 слів, 20 хвилин, до 37 балів). Третя — усна частина: монологічне висловлювання на обрану з запропонованих тем (не менше 20 речень, 10 хвилин, до 18 балів). Загальний максимум — 102 бали.
Співвідношення в загальному результаті: тестові завдання — 40 %, письмове висловлювання відкритого типу — 30 %, усна частина — 30 %. Тести перевіряє система автоматично. Відкриті завдання оцінюють екзаменатори за єдиними критеріями.
Для письмового тексту найбільше важить повнота розуміння аудіотексту та його відтворення (до 8 балів). Якщо за цим критерієм і за вираженням власної думки виставлено нуль, роботу далі не перевіряють. Важливі також структура, словниковий запас, синтаксична різноманітність, орфографія, пунктуація, граматична правильність і обсяг.
Для монологу ключове — розкриття теми відповідно до комунікативного завдання та обсяг мовлення (до 4 балів). Оцінюють логічність викладу, словниковий запас, правильність граматичних форм, вимову, темп, наголос і природність мовлення. Один бал можна отримати за самовираження — здатність говорити з інтонацією, а не зачитувати завчений текст.
Результати встановлюють не пізніше 15 календарних днів від дати складання. Якщо набрано менше 30 %, у видачі сертифіката відмовляють. Сертифікат серії УМД діє безстроково і вноситься до Реєстру державних сертифікатів.
Реєстрація відбувається на платформі exam.mova.gov.ua через кваліфікований електронний підпис. Для громадян України іспит безоплатний. Складати можна в будь-якій уповноваженій установі незалежно від місця проживання. Центри працюють у закладах вищої освіти в більшості областей.
Хто зобов’язаний підтверджувати рівень і яким документом
Стаття 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначає вичерпний перелік осіб, які мають володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. До них належать Президент України, члени Кабінету Міністрів, депутати місцевих рад, державні службовці, голови місцевих державних адміністрацій та їхні заступники, особи начальницького складу Національної поліції та інших правоохоронних органів, прокурори, судді, адвокати, нотаріуси, керівники закладів освіти всіх форм власності, педагогічні та науково-педагогічні працівники (з певними винятками), медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та інші категорії.
Стаття 10 розділяє ці особи на дві групи за способом підтвердження. Для однієї групи рівень засвідчується виключно державним сертифікатом, який видає Національна комісія за результатами іспиту. Це, зокрема, державні службовці, голови місцевих держадміністрацій та їхні заступники, особи начальницького складу поліції та інших органів зі спеціальними званнями, прокурори, керівники закладів освіти.
Для іншої групи можна подати або документ про повну загальну середню освіту, який підтверджує вивчення української мови як навчального предмета (дисципліни), або державний сертифікат. До цієї групи входять, наприклад, депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, педагогічні працівники (за винятком окремих випадків).
Посвідчення старого зразка про вільне володіння державною мовою для претендентів на державну службу втратили чинність. Документ, що засвідчує рівень, подається до обрання чи призначення на посаду. Для посад, визначених законом, потрібен рівень вільного володіння першого або другого ступеня (C1 або C2).
У реальних кейсах часто трапляється ситуація, коли людина має атестат про середню освіту, але посада вимагає саме сертифіката. Тоді доводиться складати іспит незалежно від попередньої освіти.
Два іспити: для служби та для набуття громадянства
Національна комісія організовує два різні іспити. Перший — для виконання службових обов’язків (сертифікат серії УМД). Другий — для осіб, які мають намір набути громадянство України (сертифікат серії УМІ). Другий фактично є іспитом з української мови як іноземної на рівень B1.
Іспит для громадянства містить чотири частини: слухання, читання, письмо та говоріння. Усі частини рівноважні — по 25 % від загального результату. Максимум — 114 балів. Щоб підтвердити середній рівень першого ступеня, потрібен загальний результат 70–100 %. Якщо менше 70 %, у видачі сертифіката відмовляють.
За 2025 рік рівень володіння визначили 47 233 особи, з них 47 055 — для виконання службових обов’язків і лише 178 — для набуття громадянства. Загалом за п’ять років іспит склали понад 322 тисячі осіб, близько 262 тисяч підтвердили вільне володіння. Частка тих, хто не складає іспит взагалі, не перевищує 0,1 %. Водночас близько 80 % учасників підтверджують рівень вільного володіння, а приблизно 20 % отримують нижчий результат.
Іноземців, які складають іспит для громадянства, стало менше після початку повномасштабної війни: у 2022 році їх було 745, у 2024 — 118, у 2025 — 178. Загалом за п’ять років — понад 2 тисячі осіб.
Різниця в структурі іспитів впливає на підготовку. Для службового іспиту критично вміти швидко працювати з тестами, точно відтворювати аудіо і будувати структурований монолог. Для громадянського — рівномірно розвивати всі чотири навички.
Типові помилки, які знижують бал
На письмовому завданні найчастіше втрачають бали через поверхове відтворення аудіотексту або відсутність власної думки з прикладами. Робота без чіткого висновку сприймається як незавершена. Хаотичний виклад, повторення однієї думки іншими словами чи «перескакування» між темами знижують оцінку за послідовність.
Мовні помилки: одноманітний словниковий запас, надто прості речення поспіль або, навпаки, перевантажені конструкції з помилками. Типові лексичні й граматичні недоліки — неправильне відмінювання, вживання розмовних слів чи кальок, сплутування паронімів («особистий» і «особовий», «громадський» і «громадянський»). Орфографічні та пунктуаційні помилки теж враховують, хоча й з меншою вагою.
На монолозі часто говорять «навколо» теми загальними фразами замість відповіді на конкретне запитання. Відсутність чітко сформульованої позиції помітна одразу. Різкі переходи між думками чи повернення до вже сказаного знижують бали за логічність. Неправильний наголос (наприклад, «оди́надцять» замість «одина́дцять», «показни́к» замість «пока́зник»), надто повільний або уривчастий темп, тихе мовлення теж впливають на результат.
Багато хто стикається з ситуацією, коли тестова частина пройдена добре, а відкриті завдання зрізають загальний відсоток. Це відбувається, коли людина зосереджується лише на правилах і мало тренує зв’язне мовлення та відтворення почутого.
Підготовка має включати не лише повторення орфографії, а й практику аудіювання з подальшим письмовим відтворенням і усними висловлюваннями на різні теми з чіткою структурою: вступ, аргументи, висновок.
Якщо результат не влаштовує: перескладання та оскарження
З метою отримання сертифіката вперше або підвищення вже визначеного рівня особа може складати іспит необмежену кількість разів, але не частіше одного разу на чотири місяці. Це правило закріплено в Законі та Порядку перевірки рівня володіння державною мовою.
Якщо претендент подав офіційну скаргу і його прізвище зазначено в рішенні Комісії про відмову у видачі сертифіката або про розгляд скарги з формулюванням про допуск до повторного складання, він має право зареєструватися достроково. В інших випадках доводиться чекати чотири місяці.
Результати іспиту можна оскаржити до Національної комісії відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» або до адміністративного суду. Порядок оскарження та розгляду скарг затверджує Комісія. З січня 2026 року діють уточнені норми щодо цієї процедури.
Якщо результат нижчий за потрібний для посади (менше 70 % для C1), перескладання — основний шлях. Підготовка в цей період дає змогу відпрацювати слабкі місця: наприклад, зосередитися на аудіюванні та структурі монологу, якщо саме вони знизили бал.
Реєстрацію на наступний місяць відкривають зазвичай в останній тиждень поточного. Комісія рекомендує не відкладати запис на кінець місяця і заздалегідь скасовувати невикористану реєстрацію, щоб місце звільнилося для інших.
Як рівень впливає на щоденну роботу і комунікацію
Сертифікат фіксує рівень на момент складання, але реальне застосування мови залежить від практики. Людина з C1 здатна вести складні професійні дискусії, готувати документи, розуміти нюанси офіційних текстів. Водночас навіть високий бал не замінює регулярного використання мови в роботі.
Для посад, де потрібен C1 або C2, недостатній рівень означає неможливість призначення чи продовження виконання обов’язків до отримання відповідного документа. У деяких випадках це стосується не лише нових призначень, а й поточної діяльності, якщо перевірка виявить відсутність підтвердження.
Поширений міф полягає в тому, що «розмовна українська» автоматично відповідає C1. Насправді іспит перевіряє вміння працювати зі складними текстами, точно відтворювати інформацію та будувати аргументоване висловлювання. Багато хто, хто вільно спілкується в побуті, стикається з труднощами саме на відкритих завданнях.
Інший аспект — різниця між підтвердженням для служби та для громадянства. Іноземець, який отримав сертифікат B1 для громадянства, не обов’язково готовий до вимог C1 на посаді в державному органі. Для кожного випадку потрібен свій іспит і свій поріг.
У 2025 році більшість тих, хто складав іспит для служби, підтвердили вільне володіння. Це свідчить, що при цілеспрямованій підготовці поріг у 70 % є досяжним для людей, які регулярно користуються українською. Водночас близько п’ятої частини учасників отримує нижчий результат і потребує додаткового часу на підготовку перед перескладанням.
Знання конкретних вимог до кожного рівня і критеріїв оцінювання дозволяє зосередити зусилля на тих уміннях, які реально впливають на підсумковий відсоток. Це робить процес передбачуваним і дає змогу планувати кар’єрні кроки без несподіванок під час призначення на посаду.
