Державна реєстрація права власності на індивідуальні житлові, садові та дачні будинки, будівництво яких завершено до 5 серпня 1992 року, має окремі правила. Для таких об’єктів законодавство не вимагає документа про прийняття в експлуатацію. Водночас реєстратор зобов’язаний підтвердити правову підставу набуття права власності. На це звернуло увагу Міністерство юстиції у листі від 4 вересня 2026 року № 132085/Б-22031/8.4.4.

Коли заявник стверджує, що сам створив майно

Якщо особа заявляє, що саме вона створила нерухомість, реєстратор має з’ясувати, чи могла вона на той момент набути право власності у спосіб, передбачений статтею 331 Цивільного кодексу України. Малолітні особи до 14 років мають лише часткову цивільну дієздатність. Неповнолітні від 14 до 18 років мають неповну цивільну дієздатність. Тому якщо на момент завершення будівництва заявник ще не досяг повноліття, реєстратор оцінює, чи могла така особа самостійно набути право власності саме внаслідок створення об’єкта.

Сам факт будівництва до 5 серпня 1992 року не є достатньою підставою для реєстрації. Необхідно встановити, кому і на якій правовій підставі належить майно.

Дитячий вік не блокує реєстрацію автоматично

Вік власника на момент завершення будівництва не означає автоматичної неможливості державної реєстрації. Вирішальним залишається спосіб набуття права. Якщо право виникло внаслідок спадкування, договору, участі в кооперативі чи іншої юридичної підстави, ситуацію розглядають за відповідними правилами.

Для старої забудови реєстратор окремо перевіряє характеристики об’єкта, його адресу та документи, що підтверджують саме правову підставу виникнення права власності.