Служба в Національній поліції України вимагає від людини не лише професійних навичок і фізичної підготовки, а й повної відповідності законодавчим критеріям, які виключають певні категорії осіб. Основні бар’єри закріплені в Законі України «Про Національну поліцію» і спрямовані на те, щоб у лавах правоохоронного органу опинялися лише ті, хто здатен забезпечувати публічну безпеку без ризику зловживань чи професійної непридатності.
На службу не приймають осіб із судимістю за тяжкі злочини, навіть якщо вона погашена, з нереабілітуючими підставами припинення кримінального провадження, з корупційними адміністративними правопорушеннями, з захворюваннями, що перешкоджають виконанню обов’язків, а також тих, хто втратив українське громадянство чи надав неправдиву інформацію під час добору. Ці обмеження діють незалежно від особистих якостей кандидата і перевіряються на етапі спеціальної перевірки.
Додатково законодавство виключає недієздатних або обмежено дієздатних осіб, тих, хто відмовляється від спеціальної перевірки чи складання Присяги, а також осіб, які підпадають під норми Закону «Про очищення влади». Усі ці правила формують чіткий фільтр, який застосовується під час конкурсного відбору станом на 2026 рік.
Законодавство України встановлює базові умови для кандидатів на службу в поліції через статтю 49 Закону «Про Національну поліцію». На службу можуть прийняти громадян України, яким виповнилося 18 років, які мають повну загальну середню освіту і володіють українською мовою на рівні, визначеному Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ці вимоги не залежать від раси, кольору шкіри, політичних чи релігійних переконань, статі, етнічного походження, майнового стану чи місця проживання.
Міністерство внутрішніх справ затверджує окремі нормативи фізичної підготовки, які кандидат має скласти під час конкурсу. Водночас навіть повна відповідність цим базовим критеріям не гарантує прийняття, якщо особа потрапляє під перелік обмежень, визначених частиною другою статті 61 того ж закону, або під додаткові положення статті 49. У практиці добору це означає, що спочатку перевіряють формальні вимоги, а потім проводять комплексну спеціальну перевірку, медичне обстеження і психофізіологічне тестування.
Незалежно від професійних якостей і рівня фізичної підготовки на службу в поліції не приймають осіб у випадках, прямо визначених статтею 61 Закону «Про Національну поліцію».
Основні категорії осіб, яких виключає стаття 61
Стаття 61 містить вичерпний перелік осіб, які не можуть бути поліцейськими. Цей перелік застосовується як під час первинного прийняття, так і при подальшій службі, якщо підстави виникли пізніше. Перший пункт стосується осіб, визнаних недієздатними або обмежено дієздатними. Таке визнання відбувається в судовому порядку і означає, що людина не здатна самостійно здійснювати права та обов’язки або потребує опіки. Для поліцейського, який щодня приймає рішення, що впливають на права громадян, така нездатність унеможливлює виконання службових повноважень.
Другий і третій пункти регулюють питання судимості. Особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, не може стати поліцейським навіть після погашення чи зняття судимості. Це абсолютна заборона, яка не залежить від строку, що минув після відбуття покарання. Окремо заборонено приймати осіб із непогашеною або незнятою судимістю за будь-яке кримінальне правопорушення, за винятком реабілітованих. Різниця між цими пунктами полягає в тому, що для тяжких і особливо тяжких умисних злочинів заборона зберігається назавжди, а для інших злочинів вона діє лише до моменту погашення чи зняття судимості.
Четвертий пункт охоплює осіб, щодо яких кримінальне провадження припинили з нереабілітуючих підстав. До таких підстав належать, зокрема, закінчення строків давності, смерть підозрюваного, амністія або акт помилування, а також відсутність події чи складу злочину в певних випадках, коли провадження закривають без реабілітації. На практиці це означає, що навіть якщо суд не виніс обвинувальний вирок, але провадження завершили без визнання особи невинуватою, вона все одно не проходить спеціальну перевірку.
П’ятий пункт стосується адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Якщо до особи застосовували відповідні заходи, вона втрачає можливість вступити на службу. Це положення корелює з нормами Закону «Про запобігання корупції», який поширюється на поліцейських у повному обсязі. Шостий пункт виключає тих, хто відмовляється від процедури спеціальної перевірки або від оформлення допуску до державної таємниці, коли такий допуск необхідний для конкретної посади. Спеціальна перевірка охоплює відомості про судимість, адміністративні правопорушення, фінансовий стан і можливі конфлікти інтересів.
Стан здоров’я та медичні обмеження
Сьомий пункт статті 61 прямо забороняє приймати на службу осіб, які мають захворювання, що перешкоджають проходженню служби в поліції. Перелік таких захворювань і фізичних вад затверджує Міністерство внутрішніх справ спільно з органом, що формує політику у сфері охорони здоров’я. Документ, який деталізує цей перелік, — Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затверджене наказом № 285 від 3 квітня 2017 року з подальшими змінами.
До найпоширеніших обмежень належать порушення зору (гострота менше 60 % без корекції або кольороаномалія), значні порушення слуху, високий ступінь заїкання, психічні розлади зі стійкою дезадаптацією, тяжкі форми цукрового діабету, туберкульоз із бактеріовиділенням, злоякісні новоутворення, а також встановлена інвалідність I, II або III групи в більшості випадків. Медична комісія оцінює не лише діагноз, а й ступінь порушення функцій та можливість виконання конкретних службових обов’язків. Для кандидатів проводять повне обстеження, включно з консультаціями профільних лікарів, аналізами та, за потреби, стаціонарним обстеженням.
Під час воєнного стану окремі підрозділи можуть мати додаткові вимоги до фізичної та психологічної готовності, проте базовий перелік захворювань залишається чинним. Кандидат, який отримав висновок про непридатність, не допускається до подальших етапів конкурсу, навіть якщо решта документів оформлені правильно.
Громадянство, достовірність інформації та додаткові заборони
Восьмий пункт статті 61 виключає осіб, які втратили громадянство України, мають громадянство (підданство) іноземної держави або є особами без громадянства. Подвійне громадянство в цьому контексті стає абсолютною перешкодою, оскільки поліцейський виконує функції, пов’язані з державною таємницею та забезпеченням національної безпеки. Дев’ятий пункт стосується надання завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу. Це охоплює приховування судимості, неправдиві дані про освіту, місце роботи чи стан здоров’я. Виявлення таких фактів на етапі спеціальної перевірки призводить до відмови в прийнятті і може мати додаткові правові наслідки.
Стаття 49 додає ще дві категорії. На службу не приймають осіб, які відмовляються взяти на себе зобов’язання дотримуватися обмежень, встановлених законом, або від складання Присяги поліцейського. Також виключаються особи, звільнені або які мали бути звільнені з посад на підставі Закону України «Про очищення влади». Хоча основний десятирічний строк дії багатьох люстраційних заборон уже минув, для окремих категорій і посад перевірка відповідності нормам цього закону все ще проводиться під час спеціальної перевірки.
Окремо варто зазначити, що поліцейський не може бути членом політичної партії і не може організовувати страйки чи брати в них участь. Ці обмеження діють уже після прийняття на службу, але кандидат має бути готовим їх дотримуватися з моменту складання Присяги.
| Категорія обмеження | Правова підстава | Характер заборони | Можливість скасування |
|---|---|---|---|
| Недієздатність або обмежена дієздатність | п. 1 ч. 2 ст. 61 Закону «Про Національну поліцію» | Абсолютна | Лише після скасування судового рішення |
| Судимість за умисний тяжкий/особливо тяжкий злочин | п. 2 ч. 2 ст. 61 | Абсолютна, незалежно від погашення | Відсутня |
| Непогашена судимість за інший злочин | п. 3 ч. 2 ст. 61 | Тимчасова | Після погашення/зняття судимості |
| Захворювання, що перешкоджають службі | п. 7 ч. 2 ст. 61 та наказ МВС № 285 | Залежить від ступеня порушення функцій | Можлива після лікування та повторного огляду |
| Втрата громадянства України або наявність іноземного | п. 8 ч. 2 ст. 61 | Абсолютна | Відсутня, поки зберігається підстава |
Таблиця відображає ключові відмінності між абсолютними і умовними обмеженнями. На практиці спеціальна перевірка збирає дані з реєстрів судимостей, адміністративних правопорушень, Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано норми Закону «Про очищення влади», а також медичні висновки. Якщо хоча б одна підстава підтверджується, кандидат отримує відмову незалежно від результатів тестів і співбесіди.
Граничний вік перебування на службі та інші практичні аспекти
Хоча для вступу встановлений лише мінімальний вік 18 років, стаття 76 Закону «Про Національну поліцію» визначає граничний вік перебування на службі. Для поліцейських молодшого складу, а також середнього і вищого складу до підполковника включно цей вік становить 55 років. Для полковників і генералів поліції — 60 років. Після досягнення граничного віку особа підлягає звільненню, якщо керівник не прийняв рішення про продовження служби.
Продовження можливе не більше ніж на п’ять років за клопотанням поліцейського, якщо він має високу професійну підготовку, досвід роботи на займаній посаді і визнаний придатним за станом здоров’я. У виняткових випадках керівник поліції може продовжити службу ще раз на той самий строк. Для кандидатів, які вже досягли віку, близького до граничного, це означає, що навіть успішне проходження конкурсу не гарантує тривалої служби.
Під час конкурсного відбору кандидати проходять тестування на знання законодавства, тест загальних здібностей, психологічне тестування, перевірку фізичної підготовки та співбесіду з поліцейською комісією. Лише після успішного проходження цих етапів проводиться спеціальна перевірка. У 2026 році набір триває як на посади патрульної поліції, так і на посади поліцейських офіцерів громад, де додатково вимагають вищу освіту, стаж служби не менше 1,5 року і посвідчення водія категорії «В».
Особи, які планують подавати документи, можуть попередньо перевірити власну відповідність через відкриті реєстри: Єдиний державний реєстр судових рішень, реєстр осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, та дані про громадянство. Медичну придатність оцінює лише комісія МВС, тому самостійні висновки лікарень не замінюють офіційного огляду. У разі сумнівів щодо конкретної підстави відмови кандидат має право оскаржити рішення в порядку, передбаченому законодавством про конкурсний відбір.
Обмеження, встановлені для кандидатів, зберігають свою чинність і після прийняття на службу. Якщо в поліцейського виникає підстава, передбачена статтею 61, це може стати причиною звільнення. Система перевірок і медичних оглядів працює на всіх етапах — від первинного добору до щорічних атестацій і позачергових перевірок за станом здоров’я. Такий підхід забезпечує, щоб у Національній поліції залишалися лише ті особи, які відповідають як професійним, так і правовим вимогам, закріпленим у чинному законодавстві.
