Мито в Україні залишається одним із ключових інструментів регулювання зовнішньої торгівлі та захисту внутрішнього ринку. Воно нараховується на товари, що перетинають митний кордон, і входить до складу митних платежів разом із ПДВ та акцизним податком. Станом на зараз система базується на положеннях Митного кодексу України та Митного тарифу, а також ураховує зобов’язання за Угодою про асоціацію з ЄС і тимчасові пільги воєнного стану.

Розмір платежу залежить від виду мита, митної вартості товару та ставки, яка може бути адвалорною, специфічною або комбінованою. Для багатьох категорій товарів, особливо оборонного призначення та енергетичного обладнання, діють суттєві звільнення. Розуміння механізмів нарахування дозволяє бізнесу та громадянам уникнути зайвих витрат і правильно підготувати документи.

Практичне застосування правил вимагає точного визначення коду УКТ ЗЕД, коректного розрахунку митної вартості та врахування преференцій за угодами про вільну торгівлю. Нижче розглянуто всі основні аспекти — від правової природи до актуальних ставок і пільг.

Що таке мито за українським законодавством

Мито — це загальнодержавний непрямий податок, встановлений Податковим кодексом України та Митним кодексом України. Воно нараховується та сплачується відповідно до Митного кодексу, інших законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Мито є одним із видів митних платежів і стягується з товарів та інших предметів під час їх переміщення через митний кордон.

На відміну від державного мита, яке є платою за адміністративні послуги (нотаріальні дії, реєстрацію тощо), мито безпосередньо пов’язане з перетином кордону. Воно виконує фіскальну, регуляторну та захисну функції: формує доходи бюджету, впливає на обсяги імпорту й експорту та підтримує вітчизняних виробників.

Об’єктами оподаткування митом є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться або вивозяться підприємствами, а також у встановлених випадках — товари фізичних осіб.

Правову основу складають Митний кодекс України (чинна редакція з урахуванням змін 2025–2026 років) та Закон України «Про Митний тариф України» № 2697-IX від 19 жовтня 2022 року, який визначає ставки ввізного мита за кодами УКТ ЗЕД.

Види мита, що застосовуються в Україні

Законодавство чітко обмежує перелік видів мита. Застосовувати будь-які інші, крім передбачених Митним кодексом, заборонено.

Основні види за напрямком руху товарів

Ввізне мито встановлюється Митним тарифом України на товари, що ввозяться на митну територію. Його головна мета — захист внутрішнього ринку та підтримка національних виробників. Ставки можуть бути різними залежно від країни походження: повні, пільгові (режим найбільшого сприяння) або преференційні (за угодами про вільну торгівлю).

Вивізне (експортне) мито встановлюється окремими законами на певні українські товари. Воно застосовується переважно до сировини та продукції, критичної для внутрішнього ринку. Приклади актуальних ставок на 2026 рік:

• жива велика рогата худоба (окремі коди) — 10 % митної вартості;
• насіння соняшнику, льону, рижію, сої — 10 %;
• відходи та брухт чорних металів — 180 євро за 1 тонну;
• природний газ (крім поставок до держав Енергетичного Співтовариства) — 35 %, але не менше 400 грн за 1000 м³.

При експорті багатьох з цих товарів до країн ЄС і Великої Британії ставка часто становить 0 % завдяки угодам про вільну торгівлю.

Сезонне та особливі види мита

Сезонне мито вводиться на строк від 60 до 120 послідовних календарних днів. Його застосовують переважно до сільськогосподарської продукції для вирівнювання сезонних коливань цін.

Особливі види мита встановлюються незалежно від інших і спрямовані на захист економічних інтересів України:

• спеціальне — у разі загрози значної шкоди національному товаровиробнику або як відповідь на недружні дії інших держав;
• антидемпінгове — проти товарів, що ввозяться за цінами нижчими від нормальної вартості;
• компенсаційне — на субсидований імпорт;
• додатковий імпортний збір — у виняткових випадках для вирівнювання платіжного балансу.

Ці заходи вводяться на підставі окремих законів і розслідувань, які проводить Міністерство економіки.

Ставки мита та способи їх нарахування

В Україні використовують три типи ставок:

• адвалорна — у відсотках до митної вартості товару;
• специфічна — у грошовому розмірі на одиницю товару (кг, літр, штуку тощо);
• комбінована — поєднання адвалорної та специфічної.

Ставки ввізного мита, крім сезонного та особливих видів, встановлюються виключно законами. Для товарів походженням з ЄС у 2026 році продовжується поетапне зниження відповідно до Рішення № 3/2025 Комітету асоціації Україна — ЄС. Багато позицій уже мають нульову або суттєво знижену ставку.

Для громадян при ввезенні особистих речей автомобільним або залізничним транспортом діє поріг 500 євро та 50 кг (за певних умов). Перевищення призводить до нарахування ввізного мита за ставкою 10 % і ПДВ.

Митна вартість як основа розрахунку

Для адвалорних ставок базою оподаткування є митна вартість. Згідно з Митним кодексом, це вартість товарів, що використовується для митних цілей і базується на ціні, фактично сплаченій або такій, що підлягає сплаті.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в режимі імпорту, здійснюється послідовно за шістьма методами:

1. за ціною договору (вартість операції) — основний метод;
2. за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3. за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4. на основі віднімання вартості;
5. на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6. резервний метод.

Кожен наступний метод застосовується лише тоді, коли попередній використати неможливо. До митної вартості можуть включатися витрати на транспортування, страхування, комісії та роялті, якщо вони не були враховані в ціні договору.

У практиці митні органи коригували митну вартість лише щодо приблизно 0,2 % оформлених товарів, що свідчить про загальне зниження рівня спорів.

Порядок нарахування та сплати митних платежів

Мито нараховується митним органом під час митного оформлення на підставі поданої митної декларації. Платником є декларант або особа, відповідальна за сплату. Сплата здійснюється до або під час оформлення, переважно в безготівковій формі на відповідні рахунки.

З 1 січня 2026 року для громадян запроваджено єдиний підхід до сплати митних платежів за єдиним адміністративним документом на казначейський рахунок Державної митної служби, а не на депозитні рахунки окремих митниць.

При імпорті товарів підприємствами мито, ПДВ і акциз (якщо застосовується) нараховуються одночасно. Сума мита впливає на базу нарахування ПДВ.

Вид платежу	База нарахування	Типові ставки / особливості
Ввізне мито	Митна вартість (адвалорна) або кількість	Від 0 % (преференції) до кількох десятків відсотків залежно від коду УКТ ЗЕД
Вивізне мито	Митна вартість або фізичний обсяг	10 % (олійні культури), 180 євро/т (брухт чорних металів)
ПДВ при імпорті	Митна вартість + мито + акциз	20 % (загальна), 7 % або 14 % для окремих товарів

Пільги та звільнення від сплати мита

У період воєнного стану діє широкий перелік звільнень. Найбільші обсяги пільг стосуються товарів оборонного призначення: у травні лише за місяць їхня частка становила понад 59 % усіх наданих преференцій (близько 19,5 млрд грн).

Продовжено дію пільг для:

• безпілотних літальних апаратів, прицілів, тепловізорів, засобів радіоелектронної боротьби — до 2027 року;
• енергетичного обладнання (генератори, трансформатори, акумулятори, вітрові установки) — до 1 січня 2029 року;
• комплектуючих для виробництва та ремонту оборонної продукції.

Звільнення поширюється як на підприємства, так і на громадян за умови цільового використання. Товари, що походять з держави-агресора, під пільги не підпадають.

Крім того, діють преференції в рамках угод про вільну торгівлю (ЄС, Велика Британія, Канада, Туреччина тощо). Для підтвердження походження необхідні відповідні сертифікати (EUR.1, декларація походження тощо).

Практичні рекомендації для імпортерів і фізичних осіб

Перед ввезенням товару варто перевірити код УКТ ЗЕД у інтегрованому митному тарифі на сайті Державної митної служби. Це дозволяє заздалегідь розрахувати орієнтовну суму платежів.

Для бізнесу критично важливо правильно визначити митну вартість і мати повний пакет документів: інвойс, транспортні документи, сертифікати походження, дозволи (якщо потрібні). Помилки призводять до коригування вартості та додаткових нарахувань.

Фізичним особам при перетині кордону варто обирати «зелений» коридор лише за умови відповідності товару встановленим лімітам. У разі сумнівів краще скористатися «червоним» коридором і письмовою декларацією.

У нашій практиці супроводу імпортних операцій найчастіше виникають питання саме щодо підтвердження митної вартості та застосування пільг за угодами. Своєчасна консультація з митним брокером або юристом суттєво зменшує ризики.

Мито в Україні залишається динамічним інструментом, який постійно адаптується до економічних реалій і міжнародних зобов’язань. Актуальні ставки та переліки пільг варто перевіряти безпосередньо в офіційних джерелах перед кожною операцією, оскільки зміни можуть вноситися протягом року.