Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 2704-VIII) від 25 квітня 2019 року визначає українську мову єдиною державною та встановлює обов’язкові правила її застосування в усіх сферах публічного життя. Документ набрав чинності 16 липня 2019 року і був визнаний Конституційним Судом України таким, що відповідає Конституції (Рішення № 1-р/2021 від 14 липня 2021 року). Станом на 2026 рік закон діє в редакції з численними змінами, які поступово розширювали сферу дії та посилювали механізми контролю.
Норми охоплюють роботу органів влади, освіту, культуру, медіа, інтернет-ресурси, сферу обслуговування, транспорт і багато інших публічних просторів. Приватне спілкування та релігійні обряди залишаються поза межами регулювання. Контроль здійснюють Уповноважений із захисту державної мови та Національна комісія зі стандартів державної мови, які забезпечують моніторинг, видачу сертифікатів і застосування санкцій.
Практичне застосування закону у 2025–2026 роках демонструє стабільне зростання кількості звернень громадян і посилення уваги до інтернет-простору, реклами та сфери послуг. Одночасно триває робота над підвищенням стандартів мови та уточненням відповідальності.
Історичний контекст прийняття закону
Конституція України (стаття 10) ще 1996 року зафіксувала статус української мови як державної та поклала на державу обов’язок забезпечувати її всебічний розвиток. Проте протягом тривалого часу бракувало детального закону, який би переводив цю норму в конкретні механізми. Попередні спроби врегулювати мовні питання (зокрема Закон «Про засади державної мовної політики» 2012 року) створювали неоднозначність і часто призводили до конфліктів щодо регіональних мов.
Після 2014 року питання мовної політики набуло особливої ваги як елемент державного суверенітету. Законопроєкт № 5670-д пройшов тривале обговорення і був ухвалений Верховною Радою 25 квітня 2019 року. Президент підписав документ 15 травня 2019 року. Основна частина положень набрала чинності 16 липня 2019 року, а окремі норми (зокрема щодо інтернету, інтерфейсів програм і місцевих друкованих медіа) вводилися в дію поетапно до 2024 року.
Конституційний Суд у 2021 році підтвердив конституційність закону, підкресливши, що державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу унітарної держави. У наступні роки документ зазнав десятків змін, які уточнювали термінологію (зокрема заміну «засоби масової інформації» на «медіа»), розширювали перелік осіб, зобов’язаних володіти державною мовою, і адаптували норми до умов воєнного стану.
Структура та базові положення
Закон складається з кількох розділів. Перший визначає загальні засади: українська мова є єдиною державною (офіційною), її статус зумовлений державотворчим самовизначенням української нації, а застосування поширюється на всю територію України у сферах публічного життя.
Окремі розділи регулюють обов’язок володіти державною мовою для певних категорій осіб, застосування мови в органах влади, судах, правоохоронних органах, освіті, науці, культурі, медіа, книговиданні, рекламі, транспорті, сфері послуг та ін. Передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови та інституту Уповноваженого із захисту державної мови.
Важливе положення стосується того, що закон не обмежує приватне спілкування. Водночас у публічній сфері державна мова має пріоритет, а мови національних меншин і корінних народів можуть застосовуватися в межах, визначених окремими законами та міжнародними зобов’язаннями України.
Сфери обов’язкового застосування державної мови
Органи влади, суди та публічна служба
Усі акти, діловодство, засідання, робоче спілкування в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах, правоохоронних органах і на державному кордоні ведуться державною мовою. Особи, які займають певні посади (народні депутати, судді, прокурори, керівники органів влади, державні службовці тощо), зобов’язані володіти українською мовою на рівні, достатньому для виконання обов’язків, і застосовувати її під час служби.
Рівень володіння для багатьох категорій підтверджується державним сертифікатом, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови. Сертифікат діє безстроково. Процедура передбачає онлайн-реєстрацію, комп’ютерний іспит і внесення даних до відкритого реєстру.
Освіта та наука
Освітній процес у закладах освіти всіх форм власності здійснюється державною мовою. Для національних меншин передбачені можливості вивчення рідної мови та викладання окремих предметів мовами меншин (з поступовим збільшенням частки державної мови). У 2026 році особлива увага приділяється тому, щоб вимога державної мови поширювалася не лише на уроки, а й на виховні заходи, спілкування педагогів з учнями та батьківські чати, пов’язані з організацією навчання.
У науковій сфері результати досліджень, захист дисертацій і наукові видання мають відповідати вимогам закону щодо державної мови, з окремими винятками для міжнародних публікацій.
Медіа, інтернет і комп’ютерні програми
Медіа зобов’язані забезпечувати версії державною мовою. Для друкованих видань передбачено вимоги щодо паралельних версій і частки україномовних примірників у місцях розповсюдження. Інтернет-ресурси суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, повинні мати основну версію українською мовою, яка завантажується для користувачів в Україні за замовчуванням.
Користувацькі інтерфейси комп’ютерних програм і товарів, що реалізуються в Україні, також мають бути локалізовані державною мовою. Ці норми набули повної чинності поетапно у 2022–2024 роках і залишаються одним із найчастіших предметів скарг.
Сфера обслуговування, реклама та культура
Надання послуг споживачам, інформація про товари і послуги, вивіски, реклама та публічні заходи здійснюються державною мовою. На прохання клієнта обслуговування може відбуватися іншою мовою, прийнятною для сторін. У сфері культури фільми, театральні постановки та культурні заходи регулюються квотами і вимогами щодо дублювання чи субтитрування.
У 2025–2026 роках найбільша кількість звернень громадян стосувалася саме вебсайтів, реклами, вивісок і сфери обслуговування.
Інститути захисту державної мови
Уповноважений із захисту державної мови (з липня 2025 року — Олена Івановська) здійснює моніторинг дотримання закону, розглядає скарги громадян, проводить державний контроль і складає протоколи про адміністративні правопорушення. За перше півріччя 2026 року до секретаріату надійшло понад 1500 звернень, більшість з яких стосувалися можливих порушень у цифровому просторі та сфері послуг.
Національна комісія зі стандартів державної мови розробляє стандарти мови (правопис, термінологію, транскрипцію), організовує іспити на рівень володіння та видає державні сертифікати. У 2025 році комісія забезпечила видачу десятків тисяч сертифікатів. З 30 березня 2026 року Український правопис діє як стандарт державної мови.
Відповідальність за порушення
Порушення вимог закону тягне адміністративну відповідальність за статтями 188-52 і 188-53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Типові розміри санкцій станом на 2026 рік такі:
| Вид порушення | Перше порушення | Повторне протягом року |
|---|---|---|
| Порушення у сфері освіти, культури, медіа, інтернету, послуг тощо | Попередження або штраф 3400–5100 грн | Штраф 8500–11900 грн |
| Невиконання законних вимог Уповноваженого | Штраф у встановлених межах | Підвищений розмір |
Дані про розміри штрафів базуються на положеннях Кодексу про адміністративні правопорушення та практиці застосування, оприлюдненій Уповноваженим із захисту державної мови. У 2025 році було винесено понад 700 постанов про адміністративні правопорушення. У 2026 році в парламенті розглядається законопроєкт, який пропонує суттєво підвищити розміри санкцій і розширити коло осіб, зобов’язаних володіти державною мовою.
Практичні наслідки для громадян і бізнесу
Для звичайного громадянина закон гарантує право отримувати інформацію та послуги державною мовою у публічній сфері. Скаргу можна подати безпосередньо до Уповноваженого. Бізнесу варто забезпечити україномовні версії сайтів, інтерфейсів, вивісок і матеріалів про товари. Особливо це стосується інтернет-магазинів і компаній, що обслуговують споживачів в Україні.
Особи, які претендують на певні посади або громадянство, мають завчасно перевірити потребу в сертифікаті та зареєструватися на іспит через систему Національної комісії. Іспит проходить онлайн у формі тесту, письмового завдання та усного висловлювання. Результати вносяться до реєстру, і сертифікат доступний в електронному кабінеті.
У 2026 році продовжується реалізація Державної цільової національно-культурної програми забезпечення розвитку української мови до 2030 року. Паралельно вживаються заходи щодо посилення інституційної спроможності Уповноваженого та стандартизації термінології в законодавчих текстах. Ці кроки спрямовані на те, щоб державна мова стабільно функціонувала як інструмент єдності та ефективної комунікації в усіх публічних сферах.
