18 вересня 2026 року набрав чинності Закон України від 16 вересня 2026 року № 4986-IX. Він доповнив Кримінальний кодекс статтею 255-4 про електронно-комунікаційні шахрайські організовані групи. Норма розмежовує відповідальність залежно від ролі людини: від створення групи та керівництва нею до свідомого надання послуг чи поширення інформації для залучення нових учасників.

Для застосування статті важливий не лише характер роботи. У положеннях про участь, стороннє сприяння та залучення інших осіб прямо передбачено усвідомлення протиправного характеру діяльності групи. Саме ця ознака відмежовує кримінально карану поведінку від звичайних трудових чи договірних відносин.

Які групи підпадають під нову статтю

Попри згадку про «шахрайські кол-центри» в назві закону, стаття 255-4 оперує точнішим поняттям — електронно-комунікаційна шахрайська організована група. Це об’єднання трьох або більше осіб, попередньо організованих для систематичного заволодіння чужим майном або правом на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронних комунікацій. Учасники діють за узгодженим планом і з розподілом функцій.

Діяльність такої групи може включати збирання, зберігання, обробку або використання персональних даних, банківської таємниці, реквізитів платіжних інструментів, індивідуальної облікової інформації та кодів автентифікації. Важливий саме їхній зв’язок із шахрайством: примітка описує можливі складові діяльності групи, а не встановлює загальної заборони на роботу з такою інформацією.

Стаття 255-4 передбачає від 3 до 12 років позбавлення волі залежно від діяння та обставин. Додатково встановлено конфіскацію майна — обов’язкову або факультативну залежно від частини статті. Для службових осіб, які використали службове становище, також передбачено позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Частина сьома статті 255-4 дає спеціальний механізм звільнення від кримінальної відповідальності за участь у групі або стороннє сприяння її діяльності (частини друга і третя). Він не поширюється на особу, яка створила групу або керувала нею чи її структурною частиною.

Для застосування цієї норми особа повинна до повідомлення їй про підозру добровільно повідомити правоохоронний орган про створення або діяльність групи та активно сприяти викриттю осіб, які її створили, керували нею чи брали участь у її діяльності, або припиненню діяльності групи.