Для індивідуальних житлових, садових і дачних будинків, будівництво яких завершено до 5 серпня 1992 року, державна реєстрація права власності має окремі правила. Законодавство не вимагає документа про прийняття об’єкта в експлуатацію. Водночас заявник зобов’язаний підтвердити правову підставу набуття права власності. На це звернуло увагу Міністерство юстиції у листі від 4 вересня 2026 року.

Коли реєстратор перевіряє дієздатність власника

Якщо людина стверджує, що саме вона створила нерухомість, реєстратор встановлює, чи могла ця особа на той момент набути право власності у спосіб, передбачений статтею 331 Цивільного кодексу України. Малолітні особи до 14 років мають лише часткову цивільну дієздатність. Неповнолітні від 14 до 18 років мають неповну цивільну дієздатність.

Тому якщо на момент завершення будівництва особа ще не досягла повноліття, реєстратор оцінює, чи могла вона самостійно набути право власності саме внаслідок створення об’єкта. Сам факт зведення будинку до 5 серпня 1992 року не є достатньою підставою для реєстрації. Потрібно встановити, кому і на якій правовій підставі належить майно.

Інші підстави набуття права власності

Дитячий вік на момент завершення будівництва не означає автоматичної відмови в державній реєстрації. Вирішальним залишається спосіб набуття права. Якщо воно виникло внаслідок спадкування, договору, участі в кооперативі чи іншої юридичної підстави, ситуацію розглядають за відповідними правилами.

Для старої забудови реєстратор окремо перевіряє характеристики об’єкта, його адресу та документи, що підтверджують саме правову підставу виникнення права власності.