Вищі спеціалізовані суди займають особливе місце в системі судоустрою України. Вони створені для розгляду окремих категорій справ як суди першої та апеляційної інстанції, а не касаційної. Це відрізняє їх від моделі, що діяла до судової реформи 2016–2017 років.
Станом на листопад 2026 року законодавство передбачає чотири такі суди. Повноцінно працює лише Вищий антикорупційний суд. Два адміністративні суди перебувають на етапі формування суддівського складу після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, а Вищий суд з питань інтелектуальної власності залишається формально створеним, але нефункціонуючим.
Розуміння різниці між цими судами важливе як для учасників конкретних справ (корупційних, санкційних, щодо актів центральних органів влади чи інтелектуальної власності), так і для тих, хто стежить за судовою реформою та євроінтеграційними зобов’язаннями України.
Законодавче визначення та місце в системі судоустрою
Відповідно до статті 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (з урахуванням змін, внесених Законом № 4264-IX від 26 лютого 2025 року), вищі спеціалізовані суди діють як суди першої та апеляційної інстанції з розгляду окремих категорій справ. Вони розглядають справи, віднесені до їх юрисдикції процесуальним законом.
До їх складу входять:
- Вищий суд з питань інтелектуальної власності;
- Вищий антикорупційний суд;
- Спеціалізований окружний адміністративний суд;
- Спеціалізований апеляційний адміністративний суд.
У складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ у першій інстанції, а також апеляційна палата. Остання діє на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії. Це має зменшувати ризик впливу з боку суддів першої інстанції того ж суду.
Найвищим судом у системі залишається Верховний Суд, який забезпечує сталість та єдність судової практики. Вищі спеціалізовані суди не замінюють його касаційну функцію — вони просто концентрують розгляд окремих складних або чутливих категорій справ на рівні першої та апеляційної інстанцій.
Чотири суди: порівняння статусу на 2026 рік
На практиці чотири суди, перелічені в законі, перебувають на різних етапах. Один працює з 2019 року, два формуються після ухвалення спеціального закону про їх утворення, а четвертий так і не розпочав діяльність, попри формальне створення майже десять років тому.
| Суд | Рік формального створення | Поточний статус (листопад 2026) | Ключова юрисдикція | Територіальна підсудність |
|---|---|---|---|---|
| Вищий антикорупційний суд (ВАКС) | 2018 | Повноцінно працює з 05.09.2019 | Корупційні кримінальні провадження, цивільна конфіскація активів, санкційні справи | Вся територія України |
| Спеціалізований окружний адміністративний суд (СОАС) | 2025 | Формування суддівського складу, конкурси ВККС тривають | Спори щодо актів, дій/бездіяльності КМУ, міністерств, НБУ, інших центральних органів | Вся територія України |
| Спеціалізований апеляційний адміністративний суд (СААС) | 2025 | Формування суддівського складу, рекомендації ВККС уже є | Апеляційний перегляд рішень СОАС | Вся територія України |
| Вищий суд з питань інтелектуальної власності | 2017 | Не функціонує, посади суддів вакантні, обговорюється доцільність | Спори щодо інтелектуальної власності (заплановано) | Вся територія України |
Дані узагальнено за Законом «Про судоустрій і статус суддів», Законом № 4602-IX від 16.09.2025 та публічною інформацією про стан конкурсів і діяльність судів.
Різниця в статусі прямо впливає на те, куди звертатися. Наприклад, справи щодо актів Кабінету Міністрів чи Національного банку України, які раніше розглядав ліквідований Окружний адміністративний суд міста Києва, тепер мають потрапляти до СОАС — але лише після того, як суд фактично розпочне роботу. До цього моменту питання підсудності потребує окремої перевірки за актуальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищий антикорупційний суд: як працює єдиний функціонуючий вищий спецсуд
ВАКС є єдиним вищим спеціалізованим судом, який повноцінно здійснює правосуддя. Він розпочав роботу 5 вересня 2019 року. Територіальна юрисдикція суду охоплює всю Україну.
Суд розглядає:
- кримінальні провадження щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів, віднесених до його підсудності (переважно розслідувані НАБУ);
- справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (цивільна конфіскація);
- адміністративні справи про застосування санкції у вигляді стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави.
Апеляційна палата ВАКС переглядає рішення суду першої інстанції. У 2026 році Президент призначив додаткових суддів як до першої інстанції, так і до Апеляційної палати, що мало посилити інституційну спроможність суду. Це відповідало зобов’язанням у межах Ukraine Facility.
З практики ВАКС видно, що предметна підсудність часто стає предметом спорів. Наприклад, якщо досудове розслідування проводив не НАБУ, а інший орган, але наявні ознаки підслідності НАБУ за КПК, справа все одно може бути визнана підсудною ВАКС. Апеляційна палата неодноразово наголошувала на винятковості таких проваджень, що іноді впливає навіть на розмір застави.
Станом на травень 2026 року суд ухвалив сотні вироків у кримінальних справах, а також рішення в цивільних і адміністративних провадженнях. Тривалість розгляду окремих санкційних справ (зокрема щодо активів великих компаній) значно перевищує строки, передбачені процесуальним законом, що є однією з критичних точок.
Нові адміністративні суди: СОАС і СААС замість ОАСК
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідували через системні проблеми з незалежністю та доброчесністю. На його заміну у 2025 році створили два нових вищих спеціалізованих суди — СОАС і СААС. Відповідний Закон № 4602-IX набув чинності після підписання Президентом у вересні 2025 року. Місцезнаходження обох судів — Київ, територіальна юрисдикція — вся Україна.
СОАС як суд першої інстанції розглядає, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, а також певні категорії спорів, пов’язаних із державною допомогою, рішеннями АМКУ та іншими суб’єктами, чиї повноваження поширюються на всю територію країни. СААС здійснює апеляційний перегляд цих рішень.
Вища рада правосуддя визначила кількісний склад на 2026 рік: 17 суддів у СОАС і 10 — у СААС. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводила конкурси та кваліфікаційне оцінювання. Частина кандидатів уже отримала рекомендації, які мають розглядати Вища рада правосуддя та Президент. Повноцінний старт роботи судів залежить від завершення цих процедур і фактичного початку діяльності.
До початку роботи СОАС і СААС важливо відстежувати перехідні положення та актуальну редакцію Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зміни щодо підсудності набирають чинності з дня початку роботи нових судів.
Вищий суд з питань інтелектуальної власності: чому він досі не працює
Вищий суд з питань інтелектуальної власності формально створили ще 2017 року в межах судової реформи. Планувалося, що він стане судом першої та апеляційної інстанції зі спорів щодо інтелектуальної власності. Штатним розписом передбачалося 21 посада суддів першої інстанції та 9 — в апеляційній палаті. Усі ці посади залишаються вакантними.
Конкурси на посади суддів тривали роками, але не завершилися призначеннями. У 2025 році в публічному просторі посилилися дискусії щодо доцільності існування такого суду. Представники Офісу Президента вказували на статистику: кількість справ у сфері інтелектуальної власності відносно невелика порівняно з загальним навантаженням судів, і виникає питання, чи виправдає окремий суд очікування. Водночас частина правничої спільноти, зокрема Комітет з інтелектуальної власності Асоціації правників України, виступає за збереження і запуск суду, аргументуючи це необхідністю спеціалізації та єдності практики.
Поки суд не працює, спори щодо інтелектуальної власності розглядають суди загальної юрисдикції (цивільні, господарські) та відповідні палати в касаційних судах Верховного Суду. У Касаційному господарському суді діє спеціалізована палата з питань інтелектуальної власності, антимонопольного та конкурентного законодавства. Це частково компенсує відсутність окремого суду, але не вирішує проблему розпорошеності справ між юрисдикціями на рівні першої інстанції.
Рішення щодо подальшої долі IP-суду очікується в рамках Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства до 2029 року. До цього моменту учасникам таких спорів варто орієнтуватися на чинні правила підсудності господарських, цивільних і адміністративних судів.
Як визначити підсудність і що робити, якщо справа потрапила не туди
Підсудність вищих спеціалізованих судів є предметною та виключною. Це означає, що за наявності підстав справа має розглядатися саме в цьому суді, незалежно від місця вчинення діяння чи місцезнаходження сторін (для ВАКС, СОАС і СААС територіальна підсудність — вся Україна).
Практичні кроки:
- Визначити категорію справи: корупційне кримінальне провадження, цивільна конфіскація, санкційна справа, оскарження акта центрального органу влади чи спір щодо інтелектуальної власності.
- Перевірити актуальну редакцію відповідного процесуального кодексу (КПК, ЦПК, КАС, ГПК) на предмет віднесення справи до юрисдикції вищого спеціалізованого суду.
- Для адміністративних справ щодо центральних органів — відстежувати, чи розпочав роботу СОАС. Якщо ні, застосовувати перехідні норми.
- Якщо суд, до якого надійшла справа, вважає її не підсудною, він передає її за підсудністю. Учасники можуть оскаржити таке рішення в апеляційному порядку.
Поширена проблема — формальний підхід до підслідності. Наприклад, якщо розслідування проводив орган, який формально не є НАБУ, але наявні підстави підслідності НАБУ, Апеляційна палата ВАКС підтверджувала, що справа все одно підсудна Вищому антикорупційному суду. Аналогічно варто перевіряти підстави для інших категорій.
Якщо справа вже розглядається не в тому суді, варто своєчасно подавати клопотання про передачу за підсудністю з посиланням на конкретні норми процесуального закону. Затримка з таким клопотанням може ускладнити подальший рух справи.
Поширені помилки та міфи
Одна з найпоширеніших помилок — ототожнення вищих спеціалізованих судів зі старими вищими спеціалізованими судами касаційної інстанції (Вищий господарський, Вищий адміністративний тощо), які ліквідували після створення нового Верховного Суду. Сучасні вищі спеціалізовані суди — це інститут першої та апеляційної інстанції для вузьких категорій справ.
Інший міф — що всі чотири суди вже повноцінно працюють. Насправді станом на кінець 2026 року повноцінно функціонує лише ВАКС. СОАС і СААС перебувають на етапі добору суддів, а IP-суд — на етапі дискусій про доцільність.
Також часто вважають, що звернення до вищого спеціалізованого суду автоматично гарантує швидший розгляд. Практика ВАКС показує, що складні санкційні та корупційні справи можуть тривати роками через обсяг матеріалів, кількість учасників і процесуальні можливості сторін.
Нарешті, не варто плутати вищі спеціалізовані суди з касаційними судами у складі Верховного Суду. Останні здійснюють касаційний перегляд, а вищі спеціалізовані — концентрують розгляд на нижчих інстанціях.
Перспективи та практичні наслідки для учасників справ
Розвиток вищих спеціалізованих судів тісно пов’язаний із судовою реформою та євроінтеграційними зобов’язаннями. Посилення ВАКС уже відбулося через призначення додаткових суддів. Запуск СОАС і СААС має закрити прогалину, що виникла після ліквідації ОАСК, і забезпечити спеціалізований розгляд спорів із центральними органами влади на всій території країни.
Доля Вищого суду з питань інтелектуальної власності залишається відкритою. Якщо його вирішать ліквідувати, спори й надалі розподілятимуться між наявними юрисдикціями з можливим посиленням спеціалізації суддів у господарських і цивільних судах. Якщо ж суд таки запрацює, знадобиться чітке процесуальне регулювання, щоб уникнути колізій підсудності.
Для учасників справ ключове значення має своєчасна перевірка підсудності за актуальною редакцією процесуальних кодексів і відстеження статусу нових судів. У реальних кейсах помилка у визначенні суду на старті часто призводить до значної втрати часу на передачу справи та повторні процесуальні дії.
Вищі спеціалізовані суди — це інструмент концентрації експертизи та підвищення якості розгляду окремих категорій справ. Їхня ефективність залежить не лише від формального створення, а від завершення формування складу, чіткості процесуальних норм і послідовності практики. Саме ці чинники визначатимуть, наскільки швидко учасники зможуть отримувати рішення в корупційних, санкційних, адміністративних і, можливо, інтелектуально-правових спорах.
