Стаття 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлює чіткі часові межі для розгляду заяв, скарг і пропозицій, які громадяни направляють до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Загальний термін становить не більше одного місяця від дня надходження звернення, а для питань, що не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів.
Якщо вирішити порушені питання протягом місяця об’єктивно неможливо, керівник органу або його заступник може встановити додатковий строк, проте загальний термін вирішення не може перевищувати сорока п’яти днів. Про таке продовження заявника обов’язково повідомляють. Ці норми залишаються чинними станом на 2026 рік і застосовуються як до паперових, так і до електронних звернень.
Дотримання встановлених строків є обов’язком посадових осіб. Порушення тягне відповідальність, а громадянин зберігає право оскаржити бездіяльність у вищий орган або суд. Водночас закон передбачає можливість скорочення терміну на обґрунтовану письмову вимогу заявника та першочерговий розгляд звернень осіб, які мають законодавчо визначені пільги.
Правова основа та сфера дії строків
Конституція України у статті 40 гарантує кожному право звертатися до органів влади індивідуально чи колективно та отримувати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Цю норму деталізує Закон України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР. Стаття 20 саме цього закону визначає основні терміни розгляду.
Дія закону поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, об’єднання громадян і посадових осіб. Водночас закон прямо вказує, що його положення не регулюють порядок розгляду заяв і скарг, встановлений кримінальним, цивільним, господарським процесуальним законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства, законами про судоустрій, доступ до судових рішень, запобігання корупції, виконавче провадження та адміністративну процедуру.
На практиці це означає, що якщо питання належить до сфери адміністративної процедури або судочинства, застосовуються спеціальні строки відповідних законів, а не загальні норми про звернення громадян.
Основні терміни розгляду згідно зі статтею 20
Закон розрізняє кілька категорій строків залежно від складності питання та необхідності додаткового вивчення.
Звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. До таких зазвичай відносять прості запити довідкового характеру, надання вже наявної інформації або вирішення питань, що не вимагають перевірок, запитів до інших органів чи експертиз. Закон не містить вичерпного переліку таких звернень, що підтверджує і судова практика.
Загальний термін розгляду звернень громадян становить не більше одного місяця від дня їх надходження. Цей строк є базовим і застосовується в більшості випадків, коли потрібно зібрати додаткові матеріали, провести перевірку чи узгодити позицію кількох підрозділів.
Якщо в місячний строк вирішити порушені питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлює необхідний термін для розгляду. Про це обов’язково повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого законом. Звернення громадян, які мають установлені законодавством пільги, розглядаються в першочерговому порядку.
Порядок обчислення строків
Строки обчислюються в календарних днях, починаючи з дня надходження звернення до відповідного органу. День надходження включається до строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем вважається перший наступний робочий день.
Для електронних звернень днем надходження вважається день реєстрації в системі органу. Реєстрація зазвичай відбувається в день отримання або наступного робочого дня. Важливо зберігати підтвердження відправлення чи реєстраційний номер, оскільки саме від дати надходження починається відлік.
Практика контролюючих органів підтверджує, що місячний і 45-денний строки рахуються з урахуванням вихідних і святкових днів, а 15-денний строк для простих звернень також є календарним.
Порівняльна таблиця основних строків
Нижче наведено структуроване порівняння ключових термінів, які найчастіше виникають під час роботи зі зверненнями громадян.
| Вид дії | Строк | Підстава та особливості |
|---|---|---|
| Розгляд звернення без додаткового вивчення | Невідкладно, але не пізніше 15 днів | Стаття 20 Закону. Прості питання довідкового характеру |
| Загальний розгляд звернення | Не більше 1 місяця | Від дня надходження. Основний строк |
| Продовжений розгляд | Не більше 45 днів загалом | За рішенням керівника з обов’язковим повідомленням заявника |
| Пересилання за належністю | Не більше 5 днів | Якщо питання не входить до повноважень адресата |
| Повернення неналежно оформленого звернення | Не пізніше 10 днів | З роз’ясненнями щодо вимог до оформлення |
Дані таблиці ґрунтуються на положеннях Закону України «Про звернення громадян» та практиці їх застосування органами виконавчої влади.
Інші важливі строки, пов’язані зі зверненнями
Окрім основних термінів розгляду, закон встановлює кілька додаткових строків, які безпосередньо впливають на ефективність звернення.
Якщо питання, порушене у зверненні, не належить до компетенції органу, який його отримав, звернення протягом не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі. Про це обов’язково повідомляється заявник.
Звернення, оформлене з порушенням вимог статті 5 закону (відсутність прізвища, імені, по батькові, місця проживання, підпису чи дати), повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження. Анонімні звернення, з яких неможливо встановити авторство, розгляду не підлягають, за винятком повідомлень про корупцію в передбачених законом випадках.
Повторні звернення від тієї самої особи з того самого питання, якщо попереднє вже вирішено по суті, можуть не розглядатися. Про рішення про припинення розгляду заявника повідомляють.
Електронні звернення та особливості подання
Електронні звернення подаються через офіційні сайти органів, Єдиний портал електронних послуг або електронну пошту. Кваліфікований електронний підпис у більшості випадків не є обов’язковим, якщо інше прямо не встановлено. Звернення має містити ті самі обов’язкові реквізити: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, суть питання.
Строки для електронних звернень ті самі, що й для паперових. Днем надходження вважається день реєстрації в системі органу. Рекомендується зберігати електронне підтвердження відправлення та реєстраційний номер.
Типові помилки при поданні та очікуванні відповіді
- Подання звернення не до того органу. Якщо питання не входить до повноважень адресата, п’ять днів витрачаються лише на пересилання, а загальний строк починає текти заново в компетентному органі.
- Відсутність обов’язкових реквізитів. Звернення без підпису, дати, прізвища чи адреси повертають протягом 10 днів, і строк розгляду не починається.
- Очікування відповіді в робочих днях. Закон рахує календарні дні, тому місячний строк може включати вихідні.
- Ігнорування повідомлення про продовження строку. Якщо орган повідомив про продовження до 45 днів, це законно, за умови, що повідомлення надійшло вчасно.
- Повторне звернення з того самого питання без нових обставин. Таке звернення можуть залишити без розгляду по суті.
Уникнення цих помилок дозволяє заощадити час і отримати відповідь у встановлений законом строк. На практиці значна частина затримок виникає саме через неналежне оформлення або неправильний вибір адресата.
Що робити, якщо строк порушено
Якщо орган не надав відповіді в установлений строк і не повідомив про продовження, громадянин має право оскаржити бездіяльність. Скарга подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі. Одночасно зберігається право звернутися до суду.
До скарги доцільно додати копію первинного звернення, підтвердження його надходження (поштова квитанція, електронне повідомлення про реєстрацію) та, за наявності, відповіді чи проміжні повідомлення органу. Також можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якщо йдеться про порушення права на звернення.
Посадові особи несуть відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян відповідно до статті 24 закону. Це може включати дисциплінарну, адміністративну чи іншу передбачену законом відповідальність.
Пільгові категорії та скорочення строків
Закон прямо встановлює, що звернення громадян, які мають установлені законодавством пільги, розглядаються в першочерговому порядку. До таких категорій традиційно належать ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, Герої України та інші групи, визначені спеціальними законами.
Громадянин може письмово звернутися з обґрунтованою вимогою про скорочення строку. Обґрунтування має бути конкретним — наприклад, необхідність термінового отримання інформації для захисту прав у суді або для вирішення питання, пов’язаного зі здоров’ям чи соціальним захистом. Орган розглядає таку вимогу і, за можливості, скорочує строк.
У період дії воєнного стану окремі органи можуть запроваджувати внутрішні процедури, які впливають на організацію роботи зі зверненнями, однак основні законодавчі строки статті 20 залишаються чинними, якщо інше прямо не встановлено спеціальними актами.
Законодавство про звернення громадян продовжує еволюціонувати. Проєкт нового закону «Про звернення», який обговорювався у Верховній Раді, пропонує уніфікувати строк до розумного, але не більше тридцяти календарних днів. Поки що чинними залишаються норми статті 20 чинного закону, які вимагають чіткого дотримання місячного, п’ятнадцятиденного та сорокап’ятиденного термінів. Громадянам варто фіксувати дати надходження звернень і зберігати всі підтвердження, оскільки саме від цих дат залежить можливість ефективного захисту своїх прав у разі порушення строків посадовими особами.