ГК це скорочення, яке протягом двох десятиліть означало Господарський кодекс України — кодифікований акт, що визначав засади господарювання, статус суб’єктів господарювання та правила їх взаємодії. Кодекс набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом 1 січня 2004 року і регулював відносини, пов’язані з організацією та здійсненням господарської діяльності.
З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс втратив чинність на підставі Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX. Натомість запроваджено трирічний перехідний період, який триває до 28 серпня 2028 року. Протягом цього часу бізнес адаптує організаційно-правові форми, статути та договори, а основним регулятором майнових і договірних відносин стає Цивільний кодекс України.
Для підприємців, бухгалтерів і юристів розуміння того, що саме регулював ГК і які норми залишилися в спеціальних законах або перейшли до ЦК, допомагає уникнути помилок у реєстрації змін, укладенні договорів і захисті прав у спорах.
Від паралельної розробки до скасування: як виникла подвійна система кодексів
Ідея окремого господарського кодексу з’явилася ще в Концепції судово-правової реформи 1992 року. Розробники, на чолі з академіком Валентином Мамутовим, орієнтувалися на європейський досвід торгових і комерційних кодексів. Одночасно Міністерство юстиції готувало Цивільний кодекс, що створювало напругу між двома підходами.
Обидва проекти ухвалили в 2001 році, Президент повернув їх із зауваженнями, і остаточні редакції прийняли в січні 2003 року. З набранням чинності ГК втратили силу закони «Про підприємства в Україні» та «Про підприємництво» (крім окремої статті). Кодекс мав забезпечити зростання ділової активності, розвиток підприємництва та суспільний господарський порядок на основі різноманітності форм власності.
Протягом наступних років паралельне регулювання одних і тих самих відносин у двох кодексах породжувало колізії. Суди часто обирали різні норми для подібних ситуацій, що ускладнювало прогнозованість рішень. Саме ця системна неузгодженість стала однією з головних причин реформи.
Що саме регулював ГК і де він перетинався з Цивільним кодексом
Предметом Господарського кодексу були господарські відносини між суб’єктами господарювання, а також між ними та іншими учасниками сфери господарювання. До них належали господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Кодекс чітко відмежовував їх від майнових і особистих немайнових відносин, які регулював Цивільний кодекс, а також від земельних, трудових і фінансових відносин.
Ключові інститути включали поняття суб’єкта господарювання, підприємства (державного, комунального, приватного), господарських товариств, майнової основи господарювання (право власності, господарського відання, оперативного управління), господарських зобов’язань і договорів, відповідальності та адміністративно-господарських санкцій.
Конфлікти виникали найчастіше в договірній сфері та щодо організаційно-правових форм. Господарський договір за ГК і цивільно-правовий договір за ЦК могли регулювати одну й ту саму угоду по-різному. Це створювало додаткові ризики при судовому тлумаченні умов, відповідальності та строків.
Саме дублювання норм і суперечності між кодексами зробили паралельне існування двох кодифікованих актів неефективним для стабільного обороту.
Які норми перейшли до Цивільного кодексу та спеціальних законів
Закон № 4196-IX не створив правового вакууму. Більшість положень ГК або вже мали аналоги в Цивільному кодексі та профільних законах, або були перенесені туди. Корпоративні відносини щодо товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а також акціонерних товариств, регулюються відповідними законами та нормами ЦК. Процедури банкрутства зосереджені в Кодексі з процедур банкрутства.
Господарські зобов’язання та договори тепер розглядаються переважно через призму цивільно-правових зобов’язань. Поняття «суб’єкт господарювання» збереглося і продовжує використовуватися в ЦК та інших актах. Права господарського відання та оперативного управління поступово замінюються іншими конструкціями, зокрема узуфруктом у перехідний період.
Для нових договорів, укладених після 28 серпня 2025 року, застосовуються норми Цивільного кодексу. Старі зобов’язання, що виникли під час дії ГК, продовжують оцінюватися з урахуванням принципу незворотності актів цивільного законодавства в часі. Судова практика 2026 року підтверджує, що окремі обмеження, встановлені ГК (наприклад, щодо періоду нарахування штрафних санкцій), можуть зберігатися для «старих» відносин.
Перехідний період до серпня 2028 року: різні правила для різних форм
Перехідний період триває три роки з дня введення в дію Закону № 4196-IX, тобто до 28 серпня 2028 року. Протягом нього заборонено створювати нові юридичні особи в організаційно-правових формах державного, комунального, приватного, казенного, іноземного підприємства та деяких інших. Існуючі підприємства продовжують працювати за спеціальними правилами.
Для державних і комунальних підприємств встановлено жорсткіші строки. Уповноважені суб’єкти управління мали прийняти рішення про перетворення або припинення протягом перших шести місяців. Для приватних підприємств механізм м’якший: примусової ліквідації немає, але після завершення перехідного періоду до них автоматично застосовуватимуться норми Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а суперечливі положення статуту стануть недійсними.
| Тип підприємства | Ключові дії | Кінцевий строк |
|---|---|---|
| Державні та комунальні | Рішення про перетворення на АТ/ТОВ або припинення | Протягом перехідного періоду, з пріоритетом перших місяців |
| Приватні підприємства | Можливе добровільне перетворення; після 2028 — застосування правил ТОВ | 28 серпня 2028 |
| Усі форми | Приведення статутів і договорів у відповідність | До завершення перехідного періоду |
Дані відповідають положенням Закону № 4196-IX та роз’ясненням Міністерства юстиції України. Для державних підприємств майно не передається автоматично до Фонду державного майна; перетворення відбувається через корпоратизацію.
Поширені помилки під час адаптації після скасування ГК
Найчастіші проблеми виникають через інерцію звичних формулювань і неповне розуміння меж дії старих і нових норм.
- Посилання в нових договорах на статті Господарського кодексу. Такі посилання не створюють правових наслідків і можуть ускладнити тлумачення угоди. Краще одразу використовувати норми Цивільного кодексу та спеціальних законів.
- Відкладення приведення статуту у відповідність до кінця перехідного періоду. Для приватних підприємств це не тягне штрафів, але після 28 серпня 2028 року суперечливі положення просто не діятимуть, що може заблокувати окремі рішення органів управління.
- Ігнорування різниці між «старими» та «новими» зобов’язаннями. Обмеження, які були в ГК, можуть зберігатися для договорів, укладених до скасування, але не поширюються на угоди після 28 серпня 2025 року.
- Спроба зареєструвати нову юридичну особу в забороненій формі. Державні реєстратори відмовляють у таких діях з дня введення Закону в дію.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли компанія продовжувала включати в контракти посилання на главу про господарські зобов’язання ГК навіть у 2026 році. Суд відхилив аргументи, засновані на скасованих нормах, і застосував правила Цивільного кодексу, що змінило розрахунок санкцій.
Міні-кейс: договір поставки, укладений до скасування
У 2024 році виробниче підприємство уклало довгостроковий договір поставки з дистриб’ютором. Умови містили посилання на норми ГК щодо відповідальності та строків претензійної роботи. Після 28 серпня 2025 року виник спір щодо обсягу штрафних санкцій.
Суд установив, що зобов’язання виникло в період дії ГК, тому окремі обмеження щодо періоду нарахування санкцій збереглися. Водночас загальні правила виконання та тлумачення договору суд застосував за нормами Цивільного кодексу. Сторони врегулювали спір мировою угодою, але кейс показав важливість чіткого розмежування дат укладення договорів і необхідності перегляду шаблонів.
Чек-лист самоперевірки для бізнесу у 2026 році
Щоб оцінити готовність компанії до завершення перехідного періоду, корисно пройти послідовну перевірку.
- Перевірте організаційно-правову форму в Єдиному державному реєстрі. Якщо це приватне, державне або комунальне підприємство, визначте план перетворення або підготуйтеся до автоматичного застосування правил ТОВ після 2028 року.
- Проаналізуйте статут на відповідність чинним законам про товариства. Видаліть або замініть положення, що прямо посилалися на ГК.
- Перегляньте шаблони договорів. Замініть посилання на статті ГК нормами Цивільного кодексу, законів про ТОВ/АТ та спеціального законодавства.
- Оцініть діючі довгострокові договори, укладені до 28 серпня 2025 року. Визначте, які умови залишаються під впливом старих норм, а які можна змінити додатковими угодами.
- Перевірте внутрішні положення та облікову політику на предмет посилань на скасований кодекс.
- Зафіксуйте рішення органів управління щодо планів реорганізації або приведення документів у відповідність.
Виконання пунктів не вимагає негайної реорганізації для всіх форм, але допомагає уникнути несподіванок у 2028 році та під час судових спорів.
Коли можна діяти самостійно, а коли краще залучити фахівця
Підприємець або бухгалтер може самостійно перевірити реєстраційні дані, оновити типові договори за публічними шаблонами та привести внутрішні накази у відповідність. Для цього достатньо ознайомитися з текстом Закону № 4196-IX і актуальними редакціями Цивільного кодексу та законів про товариства.
Звертатися до юриста варто, коли йдеться про перетворення державного чи комунального підприємства, складні корпоративні структури з кількома засновниками, наявність обтяжень на майно, активні судові спори за старими договорами або необхідність розробити індивідуальні перехідні положення статуту. Також фахівець потрібен, якщо планується одночасна зміна форми та укладення значних зовнішньоекономічних контрактів.
Своєчасна консультація часто коштує менше, ніж виправлення реєстраційних помилок або програні спори через неправильне посилання на норми.
Часті запитання про ГК після 2025 року
Чи можна ще посилатися на Господарський кодекс у суді? Для зобов’язань, що виникли до 28 серпня 2025 року, окремі норми можуть застосовуватися з урахуванням незворотності. Для нових відносин — ні.
Що станеться з приватним підприємством після 28 серпня 2028 року, якщо його не перетворять? До нього автоматично застосовуватимуться правила Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, а суперечливі положення статуту втратять силу.
Чи залишилися господарські суди? Система господарських судів збереглася, але вони застосовують Цивільний кодекс, спеціальні закони та норми перехідного Закону замість скасованого ГК.
Чи потрібно терміново змінювати всі договори? Ні. Діючі договори залишаються чинними. Нові угоди варто укладати вже за правилами Цивільного кодексу.
Який вплив на ФОП? Фізичні особи-підприємці не мали статусу «підприємства» за ГК у тому ж сенсі. Їхня діяльність і далі регулюється цивільним та податковим законодавством без необхідності зміни форми.
Що змінюється з рухом до нового Цивільного кодексу
Паралельно зі скасуванням ГК триває робота над проектом нового Цивільного кодексу (законопроект № 15150), який Верховна Рада ухвалила за основу в квітні 2026 року. Проект передбачає дев’ять книг замість шести, інтеграцію норм міжнародного приватного права, уточнення цифрових активів і оновлення договірних конструкцій, зокрема франчайзингу.
Поки проект не набрав чинності, діє чинний Цивільний кодекс у редакції зі змінами. Скасування Господарського кодексу вже зараз наближає українське приватне право до європейської моделі, де господарська діяльність регулюється переважно цивільним законодавством і спеціальними актами без окремого «господарського» кодексу.
Для бізнесу це означає більшу єдність правил, менше колізій і зрозуміліші орієнтири при укладенні договорів та захисті прав. Адаптація до нових підходів у 2026–2028 роках створює основу для подальшого оновлення цивільного законодавства без різких розривів у правовому режимі.
