Уповноважений орган — це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у визначеній сфері. У найбільш поширеному сучасному вжитку, особливо в контексті публічних закупівель, таким органом станом на 2026 рік виступає Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Він розробляє нормативно-правові акти, аналізує роботу системи закупівель, підтримує функціонування електронної системи Prozorro та надає рекомендаційні роз’яснення. Поняття також зустрічається в інших законах, де позначає орган чи посадову особу, наділену спеціальними повноваженнями для виконання конкретних функцій держави.
Розуміння цього терміна допомагає бізнесу, замовникам і громадянам правильно орієнтуватися в процедурах закупівель, контролі та адміністративних відносинах.
Загальне значення терміна в українському законодавстві
У правовій системі України словосполучення «уповноважений орган» не має єдиного універсального визначення, яке б застосовувалося до всіх галузей. Воно завжди залежить від конкретного закону, у якому використовується. Загалом під ним розуміють державний орган або його посадову особу, якій законом прямо надано право і обов’язок здійснювати певні владні чи регуляторні функції.
У теорії адміністративного права подібні суб’єкти часто розглядають як адміністративні органи — органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи інші суб’єкти, уповноважені законом виконувати функції публічної адміністрації. Компетенція такого органу включає предметну (коло питань) і територіальну складові, а також набір прав і обов’язків, необхідних для їх реалізації.
Наприклад, у Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» уповноважений орган (особа) — це орган державної влади або його посадова особа, інші особи, які відповідно до закону наділені повноваженнями обтяжувати рухоме майно. Таке визначення показує, що термін може стосуватися не лише центральних міністерств, а й інших суб’єктів, уповноважених на конкретні дії.
Важливо відрізняти уповноважений орган від уповноваженої особи. Орган — це колективна структура з відповідним статусом, а особа — конкретна фізична особа, на яку покладено певні функції. Ця різниця особливо помітна у сфері публічних закупівель, де обидва поняття співіснують і взаємодіють.
Уповноважений орган у сфері публічних закупівель
Найбільш детально і часто поняття розкрито в Законі України «Про публічні закупівлі». Згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 цього Закону, уповноважений орган — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Станом на 2026 рік функції уповноваженого органу виконує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (правонаступник колишнього Міністерства економіки України). Це підтверджується як самим Законом, так і Положенням про міністерство, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Міністерство здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Його діяльність спрямована на забезпечення прозорості, конкурентності та ефективності використання публічних коштів.
Основні функції уповноваженого органу
Частина перша статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» закріплює широкий перелік функцій. Серед ключових варто виділити такі:
- розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель;
- аналіз функціонування системи публічних закупівель;
- підготовка та подання щорічного звіту (не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним) до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Рахункової палати з аналізом кількісних і вартісних показників, рівня конкуренції та кількості скарг;
- узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної;
- вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду;
- забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу та інформаційного ресурсу;
- авторизація електронних майданчиків та прийняття рішень про їх відключення;
- надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель;
- розроблення примірної тендерної документації, примірного положення про уповноважену особу, методик визначення очікуваної вартості тощо.
Ці функції реалізуються через Департамент сфери публічних закупівель та конкурентної політики. Роз’яснення міністерства мають рекомендаційний характер і не є обов’язковими для застосування, що неодноразово підтверджувалося судовою практикою.
| Функція | Зміст | Практичний результат |
|---|---|---|
| Нормотворча | Розробка наказів, методик, примірних положень | Єдині правила для всіх замовників |
| Аналітична | Щорічні звіти, моніторинг системи | Виявлення проблем і напрямів удосконалення |
| Інформаційна | Консультації, наповнення ресурсу | Підвищення професійного рівня учасників ринку |
| Регуляторна | Авторизація майданчиків, визначення ЦЗО | Забезпечення роботи електронної системи |
Дані таблиці узагальнюють положення Закону України «Про публічні закупівлі» та практику роботи міністерства (джерело: zakon.rada.gov.ua та me.gov.ua).
Відмінність уповноваженого органу від уповноваженої особи
З 1 січня 2022 року відповідальність за організацію та проведення процедур закупівель повністю перейшла від тендерних комітетів до уповноважених осіб. Уповноважена особа — службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі чи спрощених закупівель на підставі розпорядчого рішення замовника або трудового договору.
Уповноважений орган затверджує примірне положення про уповноважену особу (наказ від 08.06.2021 № 40) і організовує тестування для підтвердження базових знань. Однак сам орган не проводить конкретні закупівлі — він створює правила гри, а уповноважена особа їх застосовує на рівні конкретного замовника.
Ця модель підвищує персональну відповідальність і сприяє професіоналізації сфери. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту (бажано юридичну або економічну) і підтвердити знання шляхом тестування на веб-порталі Уповноваженого органу.
Інші контексти використання поняття
Поза сферою публічних закупівель термін зустрічається в антикорупційному законодавстві. Закон України «Про запобігання корупції» передбачає утворення уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах державної форми власності. Тут акцент робиться на функціональній незалежності таких підрозділів.
Окрему групу складають уповноважені особи, призначені Президентом України, Верховною Радою чи Кабінетом Міністрів (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю тощо). Хоча вони називаються «уповноваженими», юридично це посадові особи, а не органи в класичному розумінні.
У сфері оборонних закупівель також існують спеціалізовані уповноважені органи, зокрема з державного гарантування якості. Їх статус визначається окремими положеннями, затвердженими Кабінетом Міністрів.
Практичне значення для учасників ринку та громадян
Для замовників уповноважений орган — джерело офіційних роз’яснень і методичних матеріалів. На інформаційному ресурсі міністерства можна знайти примірні документи, відповіді на типові запитання та аналітику. Це дозволяє уникати помилок під час підготовки тендерної документації та проведення процедур.
Для бізнесу знання функцій уповноваженого органу допомагає розуміти, куди звертатися зі скаргами на роботу електронних майданчиків або з пропозиціями щодо вдосконалення законодавства. Орган не розглядає конкретні скарги на результати торгів — цим займається Антимонопольний комітет України як орган оскарження.
Громадяни та громадські організації використовують дані, які публікує уповноважений орган, для громадського контролю. Щорічні звіти містять інформацію про обсяги закупівель, рівень конкуренції та економію коштів. У 2025 році, за даними міністерства, було оголошено майже 3,68 млн закупівель із загальною очікуваною вартістю понад 1,24 трлн грн.
У умовах воєнного стану уповноважений орган оперативно адаптує правила закупівель, запроваджуючи особливості, що дозволяють швидко забезпечувати потреби держави та територіальних громад, зберігаючи при цьому базові принципи прозорості.
Розуміння статусу уповноваженого органу також важливе при оскарженні рішень у судах. Суди неодноразово підкреслювали, що листи та консультації міністерства мають рекомендаційний характер і не створюють нових правових норм.
Еволюція інституту та сучасні тенденції
Інститут уповноваженого органу у сфері закупівель сформувався в процесі реформи 2014–2016 років, коли Україна перейшла на електронну систему Prozorro. Спочатку функції виконувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі, пізніше — Міністерство економіки, а з 2025 року — Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України після реорганізації.
Сучасні тенденції спрямовані на подальшу гармонізацію з правом Європейського Союзу, посилення професіоналізації уповноважених осіб і розвиток централізованих закупівельних організацій. Стратегія реформування системи публічних закупівель, схвалена Кабінетом Міністрів, визначає напрями розвитку до кінця 2026 року.
Уповноважений орган залишається ключовим елементом архітектури публічних закупівель. Його ефективна робота безпосередньо впливає на якість використання бюджетних коштів, рівень довіри бізнесу до держави та можливості для відбудови країни.
Знання точного змісту цього поняття дозволяє уникати плутанини між різними «уповноваженими» суб’єктами і правильно застосовувати норми законодавства в щоденній практиці.
