Допомога по вагітності та пологах розраховується як 100 % середньоденного заробітку застрахованої особи, помноженого на кількість календарних днів відпустки. Для більшості випадків це 126 днів, а мінімальна сума за цей період становить близько 35 793 грн при середньоденній виплаті 284,07 грн. Незастраховані жінки отримують фіксовану державну допомогу в розмірі 7000 грн на місяць.

Розрахунковий період майже завжди дорівнює 12 повним календарним місяцям перед місяцем відкриття лікарняного листка. До доходу включають лише ті виплати, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, а дні тимчасової непрацездатності, попередньої декретної відпустки чи відпустки без збереження зарплати виключають. Обмеження середньоденної суми залежать від страхового стажу за останні 12 місяців і становлять від 284,07 до 5681,34 грн.

Практичний результат залежить від фактичного заробітку, стажу та наявності виключених днів. Нижче наведено повний алгоритм із формулами, таблицями обмежень і прикладами для найманих працівників, ФОП і незастрахованих осіб, щоб кожен міг самостійно перевірити або спрогнозувати суму.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (декретні) виплачується застрахованим особам у розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від загального страхового стажу. Це закріплено в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів № 1266. Для незастрахованих жінок діє окремий механізм державної допомоги сім’ям з дітьми — фіксована сума 7000 грн на місяць.

Тривалість відпустки залишається стандартною: 70 календарних днів до пологів і 56 після, разом 126 днів. При ускладнених пологах або народженні двох і більше дітей післяпологова частина збільшується до 70 днів, і загальна тривалість становить 140 днів. Для жінок, віднесених до 1–3 категорій постраждалих від Чорнобильської катастрофи, відпустка триває 180 днів. Усі дні, включно зі святковими та неробочими, підлягають оплаті.

Розрахунковий період і доходи, які враховують

Розрахунковим періодом вважають 12 повних календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку. Якщо лікарняний відкрито, наприклад, 15 квітня 2026 року, період охоплює з 1 квітня 2025-го по 31 березня 2026-го. Місяці, у яких жінка жодного робочого дня не працювала з поважних причин (лікарняний, попередня декретна, відпустка без збереження зарплати, призупинення трудового договору), повністю виключають з розрахунку разом із нарахованими в них виплатами.

До суми доходу входять заробітна плата, відпускні, премії та інші виплати, на які нараховувався ЄСВ. Не включають лікарняні, попередні декретні, разову матеріальну допомогу без нарахування ЄСВ, добові та винагороди за цивільно-правовими договорами. Якщо в розрахунковому періоді взагалі не було заробітку з поважних причин, середньоденну виплату визначають із посадового окладу або мінімальної зарплати, поділеної на 30,44.

Ключове правило: середньоденна сума не може бути меншою за 284,07 грн (8647 грн мінімальної зарплати, поділені на 30,44) і не може перевищувати 5681,34 грн при достатньому стажі.

Формула розрахунку середньоденної зарплати та кінцевої суми

Спочатку підсумовують усі дозволені виплати за розрахунковий період. Потім ділять отриману суму на кількість календарних днів цього періоду мінус дні, виключені з поважних причин. Одержану середньоденну зарплату порівнюють із мінімальним і максимальним обмеженнями. Якщо фактична середньоденна нижча за мінімум — застосовують мінімум. Якщо вища за максимум — обмежують максимумом. Фінальну суму декретних отримують множенням скоригованої середньоденної на кількість днів відпустки, зазначену в лікарняному листку.

Формула виглядає так:

Середньоденна зарплата = сума доходу з ЄСВ за розрахунковий період ÷ (календарні дні періоду − виключені дні)

Сума декретних = середньоденна зарплата × кількість календарних днів відпустки

Для ФОП беруть базу, з якої фактично сплачено ЄСВ за себе. Якщо підприємець платив мінімальний внесок, середньоденна майже завжди дорівнює мінімальній 284,07 грн.

Мінімальні та максимальні обмеження

Мінімальна заробітна плата протягом усього становить 8647 грн. Від неї залежать усі порогові значення. Якщо страховий стаж за останні 12 місяців перед страховим випадком менший ніж шість місяців, максимальна середньоденна обмежується подвійним розміром мінімальної зарплати.

Дані наведені згідно з Законом про Державний бюджет України та Порядком № 1266. Максимальна база нарахування ЄСВ у 2026 році дорівнює 20 мінімальним зарплатам — 172 940 грн.

Приклади розрахунку для різних ситуацій

Розглянемо кілька типових сценаріїв, щоб показати, як працюють обмеження на практиці.

Приклад 1. Стандартний випадок з повним стажем. Жінка йде в декрет у березні 2026 року. За період з березня 2025-го по лютий 2026-го нараховано 250 000 грн, з яких сплачено ЄСВ. Календарних днів — 365, виключених днів немає. Середньоденна = 250 000 ÷ 365 ≈ 684,93 грн. Ця сума вища за мінімум і нижча за максимум, тому декретні = 684,93 × 126 ≈ 86 301 грн.

Приклад 2. Стаж менше шести місяців. Фактична середньоденна вийшла 827 грн, але через недостатній стаж її обмежують 568,13 грн. За 126 днів сума становитиме 568,13 × 126 ≈ 71 584 грн.

Приклад 3. Новий працівник без заробітку в розрахунковому періоді. Оклад 12 000 грн. Середньоденна з окладу = 12 000 ÷ 30,44 ≈ 394,22 грн. Оскільки вона вища за мінімум, застосовують 394,22 грн. За 126 днів — приблизно 49 672 грн.

Приклад 4. ФОП з мінімальним ЄСВ. База 8647 грн × 12 = 103 764 грн. Середньоденна ≈ 284,28 грн. За 126 днів — близько 35 820 грн. Якщо ФОП сплачував ЄСВ з вищої бази, сума зростає пропорційно.

Для незастрахованих жінок розрахунок простіший: 7000 грн на місяць. За 126 днів орієнтовна сума становить приблизно 28 976 грн (7000 ÷ 30,44 × 126). Виплату здійснює Пенсійний фонд безпосередньо на рахунок.

Особливості для сумісників, після попередньої декретної відпустки та інших випадків

При роботі за сумісництвом розрахунок проводять окремо за кожним місцем роботи. Дохід за сумісництвом обмежують різницею між максимальною базою ЄСВ і доходом за основним місцем. Мінімальну середньоденну за сумісництвом не застосовують. Якщо жінка виходить у декрет одразу після відпустки для догляду за попередньою дитиною, розрахунковий період може складатися з місяців, що передували першій декретній відпустці, або з фактично відпрацьованих днів після виходу на роботу.

Коли в розрахунковому періоді є місяці з повною відсутністю з поважних причин, їх повністю виключають. Це правило діє з уточненнями і стосується як найманих працівників, так і ФОП. Якщо після відкриття лікарняного жінка ще кілька днів працювала, оплату нараховують лише за дні фактичної відпустки.

Документи та порядок отримання виплати

Для застрахованих осіб підставою є електронний лікарняний листок, сформований на підставі медичного висновку. Роботодавець протягом кількох днів після отримання листка формує заяву-розрахунок і подає її до Пенсійного фонду. Кошти надходять на рахунок підприємства, після чого роботодавець перераховує їх працівниці однією сумою. Декретні не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Незастраховані жінки подають заяву до сервісного центру Пенсійного фонду, через портал електронних послуг ПФУ, мобільний застосунок або через «Дію». Потрібен документ, що посвідчує особу, та відомості про медичний висновок. Звернутися слід не пізніше шести місяців після закінчення відпустки. Виплата надходить на спеціальний рахунок зі статусом «Дія.Картка» або інший зазначений рахунок.

Важливо перевірити страховий стаж у реєстрі застрахованих осіб до відкриття лікарняного. Навіть один місяць без сплати ЄСВ може суттєво вплинути на обмеження максимальної суми.

Для ФОП додатково потрібно підтвердити сплату ЄСВ за розрахунковий період. Якщо внески сплачувалися нерегулярно, середньоденна буде нижчою. Підприємець може подати заяву-розрахунок самостійно через кабінет на порталі Пенсійного фонду.

Правильний розрахунок декретних починається з точного визначення розрахункового періоду та ретельної перевірки виключених днів. Нині мінімальна гарантія захищає навіть тих, хто отримував невисоку зарплату, а максимальна межа дає можливість високооплачуваним працівницям отримати значну суму. Самостійна перевірка за формулою та порівняння з офіційними обмеженнями дозволяє уникнути помилок і вчасно звернутися за уточненням до бухгалтерії або сервісного центру Пенсійного фонду.