Штраф за булінг за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення становить від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин за перше вчинення. Якщо дії вчинено групою осіб чи повторно протягом року після накладення стягнення, сума зростає до 1700–3400 гривень, а громадські роботи — до 40–60 годин.
Для дітей віком від 14 до 16 років відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють, у тих самих межах. Особи з 16 років можуть відповідати самостійно. Керівник закладу освіти, який не повідомив поліцію про випадок, ризикує штрафом 850–1700 гривень або виправними роботами до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Факт булінгу офіційно встановлює лише суд. З серпня 2026 року діє оновлений Порядок реагування, який зобов’язує керівника розглянути повідомлення протягом доби, а за ознак насильства — повідомити поліцію та службу у справах дітей не пізніше ніж за три години.
Що закон вважає булінгом
Булінг, або цькування, охоплює психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, зокрема із застосуванням електронних комунікацій. Дії вчиняють учасники освітнього процесу щодо малолітньої чи неповнолітньої особи або така особа щодо інших учасників, і внаслідок цього могла бути або була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.
Ознака систематичності важлива для кваліфікації. Згідно з оновленим Порядком реагування Міністерства освіти і науки, насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два чи більше разів протягом 12 місяців з дня першого випадку або з дня реєстрації повідомлення про нього. Одноразовий конфлікт чи суперечка, де сторони рівні, зазвичай не підпадає під цю статтю, хоча школа все одно повинна реагувати на будь-які прояви насильства.
Дисбаланс сил і умисність відрізняють булінг від звичайного непорозуміння. Поширення образливих повідомлень у чаті класу, систематичні насмішки, ізоляція чи вимагання грошей можуть утворювати склад правопорушення, якщо доведено ризик або факт шкоди здоров’ю.
Розміри штрафів і альтернативні стягнення
Санкції статті 173-4 рахують від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у розмірі 17 гривень. Тому 50–100 мінімумів дають 850–1700 гривень, а 100–200 мінімумів — 1700–3400 гривень. Суд обирає між штрафом і громадськими роботами залежно від обставин, особи порушника та пом’якшувальних чинників.
Таблиця нижче узагальнює основні варіанти відповідальності.
| Частина статті 173-4 | Хто відповідає | Штраф | Альтернатива |
|---|---|---|---|
| Частина 1 (перше вчинення) | Особа від 16 років | 850–1700 грн | Громадські роботи 20–40 годин |
| Частина 2 (група або повторно протягом року) | Особа від 16 років | 1700–3400 грн | Громадські роботи 40–60 годин |
| Частини 3–4 (дитина 14–16 років) | Батьки або особи, які їх замінюють | 850–1700 або 1700–3400 грн | Громадські роботи 20–40 або 40–60 годин |
| Частина 5 (неповідомлення) | Керівник закладу освіти | 850–1700 грн | Виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням до 20 % |
Дані відповідають чинній редакції Кодексу України про адміністративні правопорушення та роз’ясненням Міністерства юстиції станом на 2026 рік. Судовий збір у таких справах для фізичних осіб часто не стягують, проте рішення суду може стати підставою для дисциплінарних заходів у закладі освіти.
Відповідальність залежно від віку
Адміністративна відповідальність настає з 16 років. Неповнолітній віком 16–18 років відповідає особисто за частинами 1 чи 2 статті 173-4. Суд враховує характер дій, ставлення до вчиненого та можливість виправлення без жорсткого стягнення.
Якщо дії вчинила особа від 14 до 16 років, протокол складають на батьків або осіб, які їх замінюють. Вони сплачують штраф у зазначених межах або виконують громадські роботи. Дитина до 14 років не є суб’єктом адміністративної відповідальності за цією статтею. Батьки можуть відповідати за невиконання обов’язків щодо виховання за статтею 184 того ж кодексу або відшкодовувати шкоду в цивільному порядку.
На практиці суди часто призначають мінімальний штраф батькам, якщо дитина кається і батьки вживають заходів, або обмежуються усним зауваженням за малозначністю.
Повнолітні учасники освітнього процесу, зокрема педагоги, несуть відповідальність самостійно, якщо їхні дії підпадають під диспозицію статті. Для конфліктів між дорослими працівниками поза освітнім процесом може застосовуватися стаття про мобінг.
Що змінилось у порядку реагування з серпня 2026 року
Наказ Міністерства освіти і науки № 961 від 18 червня 2026 року, який набрав чинності 11 серпня, оновив Порядок реагування на випадки булінгу та Порядок застосування заходів виховного впливу. Тепер діє єдина комісія з розгляду випадків насильства та булінгу замість окремих механізмів.
Керівник закладу розглядає повідомлення протягом однієї доби. За виявлення ознак насильства він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше трьох годин, вжити заходів для припинення, повідомити батьків постраждалої дитини, письмово інформувати Національну поліцію та службу у справах дітей. Комісію скликають не пізніше трьох робочих днів.
Комісія оцінює обставини, визначає потреби дитини та заходи підтримки, проте юридично факт булінгу встановлює лише суд рішенням, яке набрало законної сили. Заклади освіти затверджують внутрішнє положення про запобігання насильству і забезпечують різні канали звернення, включно з анонімними.
Коли настає кримінальна відповідальність
Саме слово «булінг» не утворює склад злочину. Кримінальна відповідальність настає, якщо дії кваліфікуються за конкретними статтями Кримінального кодексу України. Найчастіше йдеться про доведення до самогубства (стаття 120), умисні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, погрозу вбивством, вимагання чи хуліганство.
За статтею 120 покарання може сягати обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років, а в обтяжуючих випадках — до десяти. Вік кримінальної відповідальності за більшістю складів — 16 років, за окремими тяжкими злочинами — з 14. Батьки малолітньої дитини можуть нести цивільну відповідальність за завдану шкоду, якщо не доведуть відсутність своєї вини в нагляді.
Протокол про адміністративне правопорушення складають уповноважені особи Національної поліції, а справу розглядає суддя районного, міського чи міськрайонного суду. Строк складення протоколу — три місяці з моменту вчинення або виявлення.
Як діяти постраждалим і батькам
Перший крок — зафіксувати факти: зберегти скріншоти переписок із датою, часом і посиланням, записати свідчення очевидців, звернутися до медичного закладу за потреби. Повідомлення подають керівнику закладу освіти усно, письмово, телефоном, електронною поштою або через скриньку, зокрема анонімно.
Якщо керівник не реагує або підозра стосується його самого, звертаються до засновника закладу, органу управління освітою, поліції за номером 102 або служби у справах дітей. Безоплатну правничу допомогу можна отримати за номером 0 800 213 103. Національна гаряча лінія з попередження насильства працює за номерами 116 123 та 0 800 500 335.
Після повідомлення поліції справа може перейти до суду. Важливо зберігати всі докази до завершення провадження і не видаляти переписки. Заходи виховного впливу — корекційні програми, психологічна підтримка — можуть застосовуватись паралельно з адміністративним провадженням, для дітей до 16 років — за згодою батьків.
Поради для ефективного захисту
- Фіксуйте кожен епізод окремо з максимальною деталізацією: дата, час, місце, учасники, зміст дій та наслідки для здоров’я чи навчання.
- Зберігайте оригінали цифрових доказів і робіть резервні копії, бажано з нотаріальним засвідченням скріншотів у складних випадках кібербулінгу.
- Подавайте письмове повідомлення керівнику з відміткою про реєстрацію, щоб фіксувати строки реагування.
- Залучайте психолога закладу або зовнішнього спеціаліста для документування психологічного стану дитини.
- Не ігноруйте перший випадок: навіть якщо систематичність ще не доведена, школа зобов’язана вжити заходів запобігання.
Дотримання цих кроків підвищує шанси на своєчасне втручання і належну кваліфікацію дій. Школи, які ігнорують повідомлення, самі ризикують адміністративною відповідальністю керівника.
Відшкодування шкоди та додаткові наслідки
Адміністративний штраф не замінює відшкодування моральної чи матеріальної шкоди. Постраждала сторона може звертатися з цивільним позовом до батьків малолітнього кривдника, до закладу освіти або до самої особи, якщо вона досягла віку цивільної деліктоздатності. Суди розглядають такі позови окремо і оцінюють докази шкоди здоров’ю, репутації чи витратам на лікування й психологічну допомогу.
Для педагогів, які вчинили булінг, рішення суду часто стає підставою для дисциплінарного провадження аж до звільнення. Для учнів можливі заходи виховного впливу в межах закладу, включно з корекційними програмами. Повторне вчинення протягом року підвищує санкцію і ускладнює захист у суді.
Чітке дотримання процедури повідомлення та збереження доказів залишається найдієвішим способом захистити права дитини й забезпечити реальну відповідальність порушника.
Ситуації з булінгом вимагають швидкої і документованої реакції всіх учасників освітнього процесу. Оновлені правила 2026 року покладають на заклади освіти конкретні строки і обов’язки, а на батьків і постраждалих — можливість звертатися до поліції та суду, коли внутрішні механізми не спрацьовують.
