Дедалі більше клієнтів приходять до адвоката вже з готовою відповіддю від штучного інтелекту і щиро вважають її правильною. Як із цим працювати та як самі юристи застосовують технологію в роботі із судовою практикою, розповіли керівник адвокатського об’єднання Ростислав Кравець і адвокат Василь Масюк під час дискусії, до якої долучився також представник спеціалізованого сервісу.

Клієнти проганяють поради юриста, позови й заперечення через різні моделі та приносять власні «виправлення». Штучний інтелект гарно викладає текст, проте це здебільшого не стосується чинного закону і не дає результату. Доводиться переконувати і клієнта, і саму модель.

Василь Масюк наголошує, що ключова проблема часто в самому запитанні. Інформація доступна кожному, але людина не завжди вміє застосувати норму до власної ситуації чи правильно сформулювати запит. У підсумку отримує впевнену відповідь не на те, про що питала.

Два підходи до роботи з технологією

Ростислав Кравець підключає інструмент лише після власного аналізу справи. Він добре відцифровує матеріали, робить помітки й загальний розбір. Проте коли його просять перевірити висновки адвоката, часто визнає, що застосував не ту норму. «Повністю покладатися на це не можна. Це ти сам себе обманюєш і обманюєш свого клієнта», — зазначає Кравець.

Василь Масюк будує процес інакше. Технології змінили послідовність роботи: тепер можна за секунди підготувати чернетку позовної заяви з пояснень клієнта в месенджерах і пошті. Далі юрист віддає цю заяву моделі, щоб та її спростувала в ролі «адвоката диявола», і вже потім показує клієнту аргументи за і проти. Причина проста: система налаштована давати відповідь, яка влаштовує користувача, і створює відчуття бездоганності позиції. Тому Масюк перетворює її на процесуального опонента, який шукає слабкі місця.

Де економить час і де потрібна перевірка

Адвокати виділяють завдання, з якими технологія справляється швидко: оцифрування матеріалів справи та перший загальний аналіз, чернетка позову на основі пояснень клієнта, пошук і зведення інформації, хронологія подій, переклад документів. Окремо вона узагальнює переписку й збирає скріншоти в зручні файли, що скорочує час підготовки.

Водночас без перевірки юриста не обійтися. Система може вигадати норму права або витлумачити постанову так, як зручно користувачеві. Вона не враховує контексту конкретної справи і пропонує юридично правильний, але непридатний крок. Кравець бачив вигадані норми та спотворені постанови у відзивах опонентів: відкриваєш документ, на який посилаються, а там зовсім інше.

Масюк ілюструє втрату контексту прикладом зі своєї практики. До нього звернулася дочка військового, який зник у зоні бойових дій, із проханням визнати батька померлим. Якщо поставити таке завдання моделі, вона складе заяву про визнання особи померлою. Але на території, де бойові дії ще тривають, така процедура неможлива, і суд заяву не розглядатиме. Потрібно подавати іншу — про встановлення факту смерті. Адвокат бачить контекст і обирає відповідну процедуру, а модель реагує лише на формальний запит.

На відміну від універсальних чат-ботів, які відповідають на будь-яке запитання, спеціалізований сервіс чесно визнає, коли даних недостатньо, і просить уточнити запит. Це гарантує, що юрист не отримає вигаданої позиції. Аналіз судової практики в такому сервісі спирається лише на наявні дані — понад 2 млн документів законодавства й понад 136 млн судових рішень. Для перевірки позиції «опонентом» підходить конструктор позову: юрист описує проблему, система аналізує рішення судів і показує аргументи обох сторін — які прийняли, а які відхилили. З них можна обрати ті, на які спиратиметься позов. Відповідальність завжди залишається за людиною.

Молодим юристам Кравець радить: «Вчіть матчастину. Вчіть саме закони». Без розуміння основи людина стає лише інструментом між тим, хто розуміє, і технологією. Масюк називає три речі, які залишаються за адвокатом: правильно ставити запитання, перевіряти згенероване клієнтом і ставити підпис. А ще — керувати ризиками на випадок програшу та домовлятися з протилежною стороною до суду.