Типи виборів в Україні чітко визначені Виборчим кодексом і Конституцією. Від того, які саме вибори проводяться, залежить і масштаб наслідків, і виборча система, і порядок призначення, і навіть можливість їх суміщення з іншими демократичними процедурами.
Розуміння різниці між загальнодержавними та місцевими, черговими та позачерговими, а також спеціальними видами місцевих виборів допомагає не плутати правові наслідки голосування і коректно оцінювати політичні процеси. Особливо актуальним це стає в умовах тривалого воєнного стану, коли стандартні механізми призначення виборів тимчасово не діють.
У статті розібрано офіційну класифікацію, практичні відмінності між типами, виборчі системи, що до них застосовуються, та особливості, пов’язані з режимом воєнного стану станом на 2026 рік.
Офіційна класифікація типів виборів за Виборчим кодексом
Стаття 3 Виборчого кодексу України прямо перелічує типи виборів, які проводяться відповідно до Конституції. Це не наукова класифікація з підручників, а нормативна: саме ці категорії мають правове значення для призначення, організації та визнання результатів.
До них належать:
- вибори Президента України;
- вибори народних депутатів України;
- місцеві вибори, які охоплюють вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів сільських, селищних і міських рад, сільських, селищних і міських голів, депутатів районних рад, депутатів обласних рад та депутатів районних у місті рад (у містах, де такі ради утворені).
Пункт про окремі вибори старости було виключено ще у 2020 році. Це важливо, бо в публічних обговореннях іноді продовжують згадувати застарілі переліки.
Вибори Президента та народних депутатів є загальнодержавними. Усі інші з переліку — місцеві. Це базовий поділ, від якого відштовхуються подальші правила щодо строків, виборчих систем і можливості одночасного проведення.
Загальнодержавні та місцеві вибори: чим вони відрізняються на практиці
Різниця між загальнодержавними та місцевими виборами не зводиться лише до території. Вона впливає на суб’єкта призначення, виборчу систему, можливість суміщення з іншими процедурами та правові наслідки.
Загальнодержавні вибори (президентські та парламентські) формують органи влади, рішення яких мають силу на всій території України. Місцеві формують органи місцевого самоврядування, чиї повноваження обмежені територією відповідної громади, району чи області.
Чергові місцеві вибори за законом проводяться одночасно на всій території України (з винятками, встановленими законом). Це створює єдиний політичний цикл на місцях. Загальнодержавні вибори такого обов’язку не мають і можуть призначатися в інші строки.
Важливий нюанс: загальнодержавні вибори можуть проводитися одночасно з місцевим референдумом, а також з позачерговими, повторними, проміжними, першими чи додатковими місцевими виборами. Натомість чергові чи позачергові загальнодержавні вибори не можна суміщати з всеукраїнським референдумом, іншими загальнодержавними виборами того ж типу чи черговими місцевими виборами. Це правило захищає виборця від надмірного навантаження і знижує ризики маніпуляцій.
Чергові, позачергові та спеціальні види місцевих виборів
Загальнодержавні та місцеві вибори можуть бути черговими або позачерговими. Чергові призначаються у зв’язку із закінченням конституційного строку повноважень. Позачергові — у разі дострокового припинення повноважень відповідного органу чи посадової особи.
Для місцевих виборів законодавство передбачає додаткові види, які не є ні черговими, ні позачерговими в класичному розумінні:
- Повторні — проводяться, якщо вибори визнано такими, що не відбулися (наприклад, через недостатню явку або грубі порушення).
- Проміжні — призначаються для заміщення вакантного мандата депутата, обраного в багатомандатному окрузі (типово для громад з кількістю виборців до 10 тисяч), якщо депутат достроково припинив повноваження.
- Перші — проводяться у новостворених органах місцевого самоврядування.
- Додаткові — стосуються ситуацій приєднання громад і потреби добрати депутатів від нової території.
Позачергові місцеві вибори, проміжні, перші та додаткові проводяться двічі на рік — в останню неділю березня та останню неділю жовтня (з окремими винятками). Це створює передбачуваний графік і знижує адміністративне навантаження.
З практики застосування Виборчого кодексу видно, що найбільше плутанини виникає саме з проміжними виборами: люди часто сприймають їх як «довібори» або «позачергові», хоча механізм інший і стосується лише окремих мандатів у малих громадах.
Порівняльна таблиця основних типів виборів
Нижче зібрано ключові характеристики типів, які найчастіше плутають. Дані базуються на положеннях Виборчого кодексу України.
| Тип виборів | Масштаб | Основні підстави призначення | Особливості |
|---|---|---|---|
| Президентські | Загальнодержавні | Закінчення строку / дострокове припинення повноважень | Мажоритарна система абсолютної більшості, можливий другий тур |
| Парламентські | Загальнодержавні | Закінчення строку / дострокове припинення повноважень | Пропорційна система з регіональними округами та гнучкими списками |
| Чергові місцеві | Місцеві | Закінчення строку повноважень | Проводяться одночасно по всій Україні (з винятками) |
| Позачергові місцеві | Місцеві | Дострокове припинення повноважень органу чи голови | Призначаються щодо конкретного органу |
| Проміжні місцеві | Місцеві | Вакантний мандат у багатомандатному окрузі | Переважно для громад до 10 тис. виборців |
| Повторні | Залежно від типу | Вибори визнані такими, що не відбулися | Проводяться за тією ж системою, що й первісні |
Джерело: Виборчий кодекс України (ст. 3 та відповідні розділи про порядок проведення).
Таблиця показує, що «тип» у вузькому розумінні кодексу (президентські, парламентські, місцеві) і «вид» за підставою проведення (чергові, позачергові, проміжні тощо) — це різні осі класифікації. Вони перетинаються, але не замінюють одна одну.
Які виборчі системи застосовуються до різних типів
Тип виборів визначає не лише кого обирають, а й за якими правилами. Президентські вибори проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості. Якщо жоден кандидат не набирає понад 50 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, призначається другий тур між двома лідерами.
Парламентські вибори за чинним Виборчим кодексом відбуваються за пропорційною системою з регіональними багатомандатними округами та гнучкими (напіввідкритими) списками. Виборець голосує за партію і може вплинути на порядок кандидатів у списку. Це відрізняється від попередніх змішаних моделей, які застосовувалися до 2019 року.
Місцеві вибори використовують різні системи залежно від кількості виборців у громаді та рівня ради. У малих громадах (до 10 тисяч виборців) часто застосовують мажоритарну систему в багатомандатних округах. У більших — пропорційні або змішані моделі. Сільські, селищні та міські голови обираються за мажоритарною системою.
Така диференціація пояснює, чому результати місцевих виборів важче порівнювати між собою, ніж результати загальнодержавних: правила гри відрізняються навіть у межах одного типу виборів.
Вибори під час воєнного стану: що заборонено і як це впливає на типи
З лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану. Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів Президента України, виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також референдумів.
Виборчий кодекс (ст. 20) підтверджує, що в разі введення воєнного стану виборчий процес відповідних виборів припиняється. Це стосується всіх типів, перелічених у статті 3. Конституція допускає обмеження права обирати і бути обраним в умовах воєнного стану, і ця норма була підтверджена практикою, зокрема позицією Верховного Суду.
Наслідки для типів виборів різні. Чергові президентські та парламентські вибори, які мали б відбутися у 2023–2024 роках, не призначені. Повноваження Президента тривають до вступу на посаду новообраного (ст. 108 Конституції), а повноваження Верховної Ради — до першого засідання новообраного парламенту після припинення воєнного стану (ст. 83). Місцеві органи також продовжують працювати.
Станом на осінь 2026 року тривають обговорення підготовки законодавства для перших повоєнних виборів. Експерти зазначають, що такі вибори можуть не вписуватися в класичні категорії «чергові» чи «позачергові» і потребуватимуть спеціального регулювання. Водночас чинна заборона залишається в силі до припинення або скасування воєнного стану (або внесення відповідних законодавчих змін).
Поширені помилки в розумінні типів виборів
Багато хто стикається з ситуацією, коли в медіа чи розмовах змішують різні класифікації. Ось найчастіші неточності:
- Називають «типами виборів» лише чергові та позачергові, ігноруючи базовий поділ на президентські, парламентські та місцеві.
- Вважають, що всі місцеві вибори проходять за однаковими правилами, хоча система залежить від розміру громади.
- Плутають проміжні вибори з позачерговими або повторними. Проміжні заміщують окремий мандат, а не формують новий склад ради.
- Очікують, що під час воєнного стану можна провести «позачергові» вибори просто рішенням влади. Законодавство цього не дозволяє без зміни правового режиму.
- Ігнорують правило одночасності чергових місцевих виборів і вважають, що кожна громада може призначати їх самостійно в будь-який час.
Ці плутанини часто виникають через те, що підручники з політології використовують ширшу класифікацію (за територією, об’єктом, часом, правовими наслідками), тоді як Виборчий кодекс оперує конкретним переліком типів і видів. Для практичних цілей важливіша саме нормативна класифікація.
Що означають різні типи виборів для звичайного виборця
Для громадянина тип виборів визначає не лише, за кого він голосує, а й які наслідки матиме його голос. На президентських виборах обирається глава держави, який формує зовнішню і внутрішню політику на рівні виконавчої влади та є Верховним Головнокомандувачем. На парламентських — склад єдиного законодавчого органу, який ухвалює закони та контролює уряд.
Місцеві вибори безпосередньо впливають на якість послуг у громаді: ремонт доріг, роботу шкіл і лікарень, тарифи, землекористування, місцеві податки. Саме тому явка на місцевих виборах часто нижча, хоча вплив на повсякденне життя вищий, ніж здається.
У реальних кейсах після місцевих виборів 2020 року багато громад зіткнулися з ситуацією, коли склад ради виявився нестабільним через дострокові складання мандатів. Тоді доводилося призначати проміжні вибори. Це показує, що навіть після основного голосування процес може тривати.
Після завершення воєнного стану виборцям доведеться одночасно орієнтуватися в кількох типах виборів, які можуть призначатися з різними інтервалами. Розуміння базової класифікації допоможе не губитися в інформації та свідоміше підходити до участі.
Ключові інсайти
Типи виборів в Україні — це не абстрактна теорія, а конкретні правові категорії, закріплені в статті 3 Виборчого кодексу. Загальнодержавні (президентські та парламентські) і місцеві вибори мають різні масштаби, системи та правила призначення. Чергові та позачергові — це характеристика за підставою, а не окремий «тип» у вузькому розумінні закону.
Спеціальні види місцевих виборів (проміжні, повторні, перші, додаткові) існують для вирішення конкретних ситуацій і мають власні строки та процедури. Під час воєнного стану всі типи виборів, перелічені в кодексі, проводити заборонено. Це створює тимчасову правову реальність, в якій повноваження органів продовжуються до моменту, коли стане можливим провести нові вибори.
Для виборця найкорисніше пам’ятати дві осі: кого обираємо (президент, парламент, місцева рада чи голова) і на якій підставі (чергові, позачергові чи спеціальні). Саме це визначає і правила гри, і практичні наслідки голосування.
