Староста села виступає зв’язковою ланкою між жителями старостинського округу та органами місцевого самоврядування територіальної громади. Ця посада, закріплена статтею 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», забезпечує представництво інтересів населених пунктів, які не є адміністративним центром громади.
На відміну від сільського голови, староста не ухвалює рішень загального характеру і не розпоряджається бюджетом. Його діяльність зосереджена на сприянні оформленню документів, контролі благоустрою, участі в засіданнях ради та донесенні потреб округу до виконавчих органів. У 2024 році Закон № 3870-IX уточнив процедуру затвердження та мінімальну чисельність жителів округу.
Для жителів розуміння меж повноважень старости допомагає правильно формулювати звернення і уникати очікувань, які закон не передбачає. Для кандидатів на посаду важливо знати умови роботи на постійній основі, звітність перед радою та жителями, а також особливості призначення в умовах воєнного стану.
Історичні корені та сучасна трансформація інституту старости
Традиційне уявлення про старосту села сягає часів, коли місцеві громади самостійно обирали поважну людину для вирішення побутових суперечок, організації громадських робіт і представництва перед владою. У радянський період ця роль фактично зникла, поступившись місцем сільським радам і їхнім головам. Відродження інституту відбулося в ході реформи децентралізації після 2015 року.
Закон № 1848-VIII від 9 лютого 2017 року ввів поняття старостинського округу і зробив старосту виборною посадовою особою. На той момент староста обирався жителями відповідного села чи селища на строк повноважень ради об’єднаної територіальної громади і входив до складу виконавчого комітету за посадою. Пізніше, у 2020 році, механізм змінився: прямі вибори поступилися місцем затвердженню радою за пропозицією голови.
Зміни 2024 року (Закон № 3870-IX) адаптували інститут до умов воєнного стану. Зокрема, для громад із низькою густотою населення мінімальна кількість жителів округу знижена до 200 осіб замість стандартних 500. Це рішення враховує депопуляцію на півдні та сході країни. Станом на початок 2024 року в Україні функціонувало близько 7744 старостинських округів, у яких місцевими радами було затверджено понад 7400 старост.
Сучасний староста — це не «маленький мер», а офіційний представник інтересів конкретного округу всередині єдиної територіальної громади.
Процедура затвердження старости у 2024–2026 роках
Чинна редакція статті 54-1 передбачає, що старосту затверджує сільська, селищна чи міська рада на строк її повноважень. Пропозицію вносить відповідний голова за результатами громадського обговорення в межах старостинського округу. Обговорення може проводитися у формі громадських слухань, зборів громадян або інших консультацій.
Кандидатура вважається підтриманою, якщо набрала визначений відсоток голосів жителів, які мають право голосу. Для округів до 1500 жителів потрібно понад 20 %, від 1500 до 10 тисяч — понад 17 %, від 10 до 20 тисяч — понад 14 %, від 20 до 30 тисяч — понад 10 %, понад 30 тисяч — понад 7 %. Протокол обговорення фіксує кількість учасників і підписи. Результати оприлюднюються на сайті ради не пізніше ніж на третій день.
Під час дії воєнного стану громадське обговорення не є обов’язковим. Старосту затверджують на відкритому пленарному засіданні за пропозицією голови. Якщо рада двічі не підтримує кандидатури голови, пропозицію можуть внести не менше половини депутатів. У разі відсутності сесій понад три місяці або після трьох непідтриманих кандидатур голова може призначити старосту одноосібно. Також передбачено призначення тимчасово виконуючого обов’язки у випадку мобілізації чи тривалої відсутності старости.
Староста працює на постійній основі в апараті ради чи виконавчого комітету. На нього поширюються обмеження сумісництва, аналогічні тим, що встановлені для голови громади: заборона підприємницької діяльності та зайняття іншої оплачуваної посади (за винятками, передбаченими законом).
Повноваження, що впливають на повсякденне життя округу
Староста уповноважений радою діяти в інтересах жителів старостинського округу у виконавчих органах ради. Він бере участь у пленарних засіданнях ради, засіданнях постійних комісій і виконавчого комітету з правом дорадчого голосу. Закон гарантує йому право виступу з питань, що стосуються інтересів округу, зокрема на засіданнях органів самоорганізації населення.
Практична робота старости охоплює сприяння жителям у підготовці та поданні документів до органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади. За рішенням ради він може надавати окремі адміністративні послуги або виконувати завдання адміністратора центру надання адміністративних послуг. Староста бере участь в організації виконання рішень ради, виконавчого комітету та розпоряджень голови на території округу і здійснює контроль за їх виконанням.
Серед контрольних функцій — моніторинг стану благоустрою території округу та використання об’єктів комунальної власності, розташованих у його межах. Результати такого контролю староста доводить до відома голови та відповідних органів ради. Він також бере участь у підготовці пропозицій до проєкту місцевого бюджету в частині програм, що реалізуються на території округу, і в підготовці проєктів рішень щодо майна громади, розташованого в окрузі.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли староста системно фіксував проблеми з вуличним освітленням і сміттєвими майданчиками, після чого відповідні заходи було включено до плану благоустрою громади на наступний рік. Без регулярних сигналів від старости ці питання залишалися поза увагою виконавчого комітету.
| Повноваження | Суть діяльності | Кому адресується результат |
|---|---|---|
| Представництво інтересів | Участь у засіданнях, виступи, передача звернень | Рада, виконавчий комітет, голова |
| Сприяння з документами | Допомога в підготовці заяв, довідок, подання документів | Жителі округу, органи ради |
| Контроль благоустрою | Моніторинг стану території, інформування про порушення | Голова, виконавчі органи |
| Участь у бюджетному процесі | Пропозиції щодо фінансування програм округу | Рада, виконавчий комітет |
| Робота з самоорганізацією | Сприяння створенню органів самоорганізації, проведення зборів | Жителі, органи самоорганізації |
Дані таблиці ґрунтуються на положеннях статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Староста і сільський голова: межі впливу
Сільський, селищний чи міський голова є головною посадовою особою територіальної громади. Він очолює виконавчий комітет, підписує рішення ради, видає розпорядження, є розпорядником бюджетних коштів і несе персональну відповідальність за діяльність органів місцевого самоврядування. Староста таких повноважень не має.
Староста не може видавати загальнообов’язкові розпорядження, формувати чи затверджувати бюджет, призначати чи звільняти працівників апарату ради. Його вплив обмежується конкретним старостинським округом і реалізується через участь, пропозиції та контроль. Водночас староста є членом виконавчого комітету за посадою (або працює в його складі), що дає йому постійний канал комунікації з керівництвом громади.
Депутати ради представляють усю громаду і голосують на сесіях. Староста має право дорадчого голосу і гарантований виступ лише з питань свого округу. Це розмежування захищає від дублювання функцій і водночас забезпечує, що інтереси віддалених сіл не губляться в порядку денному ради.
Типові помилки жителів і старост
Очікування, що староста самостійно вирішить питання ремонту дороги чи виділення земельної ділянки, часто призводить до розчарування. Закон не наділяє його розпорядчими повноваженнями. Звернення має містити чіткий опис проблеми і прохання донести її до виконавчого комітету чи ради, а не вимогу «зробити все самому».
Інша поширена помилка — ігнорування звітності. Староста зобов’язаний звітувати перед радою і жителями не рідше одного разу на рік, до 1 квітня наступного року, або за вимогою не менш як третини депутатів. Відкрита зустріч із жителями передбачає можливість ставити запитання. Відсутність такого звіту є підставою для обговорення роботи старости на сесії ради.
Серед помилок самих старост зустрічається недостатнє документування сигналів від жителів. Без письмових звернень і протоколів складніше довести виконавчому комітету системність проблеми. Також буває, що староста обмежується присутністю на засіданнях і не використовує право гарантованого виступу, через що інтереси округу залишаються поза увагою.
- Звертатися до старости з вимогою ухвалити рішення, яке може прийняти лише рада чи голова.
- Очікувати, що староста особисто контролює виконання робіт підрядниками без фіксації результатів і передачі інформації органам ради.
- Не відвідувати відкриті зустрічі зі звітом старости і не фіксувати свої зауваження.
- Плутати старостинський округ із адміністративним центром громади, де функції представництва виконує голова.
Кожна з цих помилок знижує ефективність взаємодії і створює враження, що інститут старости «не працює», хоча причина часто криється в неправильному розумінні його статусу.
Найпоширеніші запитання про старосту
Чи обирають старосту прямим голосуванням жителів? У поточній редакції закону — ні. Старосту затверджує рада за пропозицією голови після громадського обговорення (або без нього під час воєнного стану). Раніше, у 2017–2020 роках, проводилися прямі вибори.
Чи може староста відмовити в прийомі документів? Закон зобов’язує його сприяти підготовці та поданню документів. Відмова можлива лише якщо звернення не стосується інтересів округу або виходить за межі повноважень органів місцевого самоврядування.
Як часто староста має звітувати? Не рідше одного разу на рік перед радою та жителями. Інформація про відкриту зустріч і письмовий звіт оприлюднюються на сайті ради не пізніше ніж за 7 днів.
Чи входить староста до виконавчого комітету автоматично? Так, за посадою. Він працює на постійній основі в апараті ради та виконавчого комітету.
Що відбувається, якщо старосту мобілізували? Голова призначає тимчасово виконуючого обов’язки на час відсутності. Після повернення повноваження відновлюються.
Чек-лист для жителів старостинського округу
Ефективна співпраця зі старостою починається з розуміння, які питання він може просувати, а які потребують звернення безпосередньо до ради чи голови.
- Зафіксуйте проблему письмово: заява, фото, опис наслідків. Усне звернення складніше відстежити.
- Перевірте, чи стосується питання саме вашого старостинського округу (благоустрій, комунальне майно, соціальна інфраструктура на його території).
- Уточніть у старости, коли найближче засідання виконавчого комітету чи сесія ради, де можна підняти тему.
- Відвідайте щорічну відкриту зустріч зі звітом старости і поставте конкретні запитання.
- Якщо проблема не рухається протягом кількох місяців, зверніться до постійної депутатської комісії або безпосередньо до голови громади з посиланням на попередні звернення.
Такий підхід перетворює старосту з «людини, яка нічого не вирішує» на інструмент системного донесення інформації до органів, які мають реальні повноваження.
Коли питання вирішує староста, а коли потрібна рада чи юрист
Староста самостійно може прийняти заяву, допомогти з оформленням документів, зафіксувати стан благоустрою і донести інформацію до виконавчого комітету. Він також організовує збори жителів і сприяє діяльності органів самоорганізації населення в межах округу.
Питання виділення земельної ділянки, затвердження детального плану території, зміни цільового призначення землі, виділення коштів з бюджету чи ухвалення регуляторного акта вирішує рада або її виконавчі органи. Староста може лише брати участь у підготовці відповідних проєктів і виступати на їх підтримку.
Якщо староста систематично не звітує, ігнорує звернення або виходить за межі повноважень, жителі можуть звернутися до ради з вимогою заслухати звіт. У випадках підозри на корупційні дії (отримання неправомірної вигоди за сприяння) матеріали передають до правоохоронних органів. Юридична консультація доцільна, коли потрібно оскаржити бездіяльність органів ради або перевірити законність рішення про затвердження старости.
Регіональні особливості та актуальні дані 2025–2026 років
Найбільша кількість старостинських округів традиційно зосереджена у Вінницькій, Хмельницькій, Львівській та Чернігівській областях. У громадах з низькою густотою населення (переважно південь і схід) після 2024 року з’явилася можливість створювати округи від 200 жителів. Це дозволяє зберігати представництво навіть у сильно депопуляційних територіях.
Посадові оклади старост залежать від чисельності населення громади і становлять від приблизно 15,6 тисячі гривень (громади до 15 тисяч жителів) до майже 20 тисяч гривень (великі громади) згідно з Додатком 50 постанови Кабінету Міністрів. З надбавками за вислугу років і виконання особливо важливої роботи фактична зарплата часто перевищує 25 тисяч гривень.
У прифронтових і деокупованих громадах старости виконують додаткову роль координаторів гуманітарної допомоги та інформаційних каналів для військових адміністрацій. Водночас висока частка вакантних посад (близько 3 % округів на початок 2024 року) свідчить про кадрові труднощі, посилені мобілізацією та міграцією. За моїм досвідом спостереження за кількома громадами центральних областей, найефективніше працюють старости, які раніше були сільськими головами і добре знають місцеву інфраструктуру.
Інститут старости залишається ключовим механізмом наближення влади до жителів віддалених населених пунктів усередині укрупнених громад. Його ефективність залежить від чіткого розуміння меж повноважень і регулярної комунікації між жителями, старостою та органами ради.
