Види відповідальності поліцейських

Поліцейські в Україні несуть п’ять видів юридичної відповідальності за протиправні діяння: кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну. Це прямо закріплено в статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом «Про оборону України».

Кожен вид має власні підстави, порядок застосування та наслідки. Дисциплінарна відповідальність регулюється окремим Дисциплінарним статутом Національної поліції України, матеріальна — Законом «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Розуміння цих механізмів допомагає як самим поліцейським правильно оцінювати ризики служби, так і громадянам — знати, які саме наслідки можуть настати для правоохоронця за конкретне порушення і як держава компенсує завдану шкоду.

П’ять видів відповідальності поліцейських: загальна картина

Стаття 19 Закону «Про Національну поліцію» встановлює, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Важлива особливість — врахування бойового імунітету для поліцейських поліції особливого призначення, залучених до бойових дій під час воєнного стану.

Ці види не виключають один одного. Поліцейського, притягнутого до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної. Держава при цьому відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю органу поліції або окремого поліцейського під час здійснення повноважень.

Вид відповідальностіОсновна підставаХто застосовуєТипові наслідки
ДисциплінарнаПорушення службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання обов’язківКерівник за поданням дисциплінарної комісіїЗауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження у званні, звільнення з посади або зі служби
МатеріальнаВинне заподіяння прямої дійсної шкоди державному майну чи коштам під час виконання службових обов’язківВідповідний орган поліціїПовне, обмежене або підвищене відшкодування шкоди
АдміністративнаАдміністративне правопорушенняСуд або уповноважений органШтраф, попередження (громадські роботи, виправні роботи та арешт до поліцейських зазвичай не застосовують)
Цивільно-правоваЗавдання шкоди третім особам під час виконання повноваженьСудВідшкодування шкоди державою з подальшим регресом до винного поліцейського в установлених випадках
КримінальнаВчинення кримінального правопорушенняСудПокарання, передбачене Кримінальним кодексом України, включно зі спеціальними складами у сфері службової діяльності

Джерело: Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Дисциплінарна відповідальність: найчастіший механізм впливу

Дисциплінарна відповідальність настає за порушення службової дисципліни незалежно від посади та спеціального звання поліцейського. Службова дисципліна — це дотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, актів Президента, Кабінету Міністрів, наказів Національної поліції та нормативно-правових актів МВС, а також присяги поліцейського.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків, порушенні обмежень і заборон, визначених законодавством для поліцейських, або в діях, що підривають авторитет поліції.

До поліцейських застосовують такі види дисциплінарних стягнень:

  • зауваження;
  • догана;
  • сувора догана;
  • попередження про неповну службову відповідність;
  • пониження у спеціальному званні на один ступінь;
  • звільнення з посади;
  • звільнення із служби в поліції.

Для курсантів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання додатково передбачено призначення поза чергою в наряд (до п’яти нарядів). Інші види стягнень, не передбачені Статутом, заборонені. Стягнення має індивідуальний характер і не застосовується, якщо вина не встановлена у визначеному порядку або поліцейський діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Перед застосуванням стягнення проводять службове розслідування. Дисциплінарні комісії враховують характер проступку, обставини, особу порушника, ступінь вини, пом’якшувальні та обтяжуючі обставини. Обтяжуючими, зокрема, є вчинення проступку в стані сп’яніння або грубе порушення службової дисципліни.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли поліцейського звільнили зі служби після систематичного невиконання обов’язків щодо належного оформлення матеріалів, хоча окремі порушення здавалися незначними. Сукупність дій підірвала довіру до підрозділу і стала підставою для найсуворішого стягнення.

Матеріальна відповідальність за шкоду державі

Матеріальна відповідальність поліцейських виникла як самостійний вид після прийняття у 2019 році Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Її дія поширюється на поліцейських під час виконання службових обов’язків.

Вона полягає в обов’язку відшкодувати повністю або частково пряму дійсну шкоду, завдану з вини поліцейського шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання державного майна чи коштів. Не компенсують упущену вигоду.

Розрізняють три види:

  • обмежена — зазвичай при необережності, у межах, встановлених законом;
  • повна — при умисному завданні шкоди або в інших прямо передбачених випадках;
  • підвищена — з додатковим стягненням у дохід держави як санкція за протиправні дії.

Матеріальна відповідальність настає незалежно від притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної. При цьому шкода, завдана третім особам під час виконання повноважень, відшкодовується державою, а не безпосередньо поліцейським у порядку цивільного законодавства (з можливим подальшим регресом).

Кримінальна та адміністративна відповідальність

Кримінальна відповідальність є найсуворішим видом. Поліцейські несуть її за загальними правилами Кримінального кодексу України, але з підвищеною суспільною небезпекою злочинів у сфері службової діяльності. Типові склади — зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади, службова недбалість, отримання неправомірної вигоди, розголошення державної таємниці, а також спеціальні склади у сфері правосуддя.

Адміністративна відповідальність настає за адміністративні правопорушення. До поліцейських не застосовують громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт у тих випадках, коли це прямо обмежено законодавством. За багато порушень поліцейські відповідають у дисциплінарному порядку згідно з Дисциплінарним статутом.

Особливість для поліції особливого призначення: під час воєнного стану при безпосередній участі в бойових діях вони несуть адміністративну або кримінальну відповідальність за військові адміністративні чи військові кримінальні правопорушення згідно із законом, з урахуванням бойового імунітету.

Цивільно-правова відповідальність і відшкодування шкоди державою

Цивільно-правова відповідальність пов’язана з обов’язком відшкодувати шкоду, завдану фізичним чи юридичним особам. Частина третя статті 19 Закону «Про Національну поліцію» чітко встановлює: держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Це означає, що потерпілий звертається з позовом до держави (відповідного органу), а не безпосередньо до окремого поліцейського. Після відшкодування держава може пред’явити регресну вимогу до винного поліцейського в межах, передбачених законодавством. Такий механізм захищає як права громадян, так і забезпечує можливість подальшого притягнення поліцейського до матеріальної чи іншої відповідальності.

Бойовий імунітет і особливості під час воєнного стану

Бойовий імунітет — це звільнення від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, а також за наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України. Він поширюється на поліцейських поліції особливого призначення, залучених до участі в обороні держави.

Імунітет не є абсолютним. Він не діє у випадках порушення законів і звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами. Також відповідальність настає, якщо наслідки можна було передбачити за умови розумної обачності під час планування та виконання завдань.

Під час воєнного стану Дисциплінарний статут має окремий розділ щодо особливостей проведення службового розслідування та застосування стягнень. Це дозволяє оперативніше реагувати на порушення, зберігаючи при цьому основні гарантії для поліцейського.

Поширені помилки при оцінці відповідальності поліцейських

Практичний досвід показує, що і поліцейські, і громадяни часто неправильно розуміють механізми відповідальності. Ось типові помилки:

  • Вважати, що дисциплінарне стягнення замінює кримінальну відповідальність. Насправді вони можуть застосовуватися одночасно, якщо є відповідні підстави.
  • Думати, що поліцейський особисто відшкодовує шкоду громадянину за незаконні дії під час служби. Держава відшкодовує, а потім може стягнути з поліцейського.
  • Ігнорувати бойовий імунітет для підрозділів особливого призначення. Він істотно обмежує відповідальність за наслідки бойових дій, але не скасовує її повністю.
  • Сприймати матеріальну відповідальність як синонім цивільно-правової. Це різні інститути: перша — щодо шкоди державі, друга — щодо шкоди третім особам (з подальшим регресом).
  • Очікувати, що будь-яке порушення автоматично тягне звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовують з урахуванням характеру проступку, вини та обставин; звільнення — винятковий захід.

Розуміння цих нюансів допомагає уникати невиправданих очікувань і правильно будувати захист своїх прав.

Питання, які найчастіше виникають

Чи може поліцейського звільнити за одне порушення?
Так, але лише за грубе порушення Конституції чи законів, порушення присяги або систематичне невиконання повноважень у випадках, прямо передбачених Дисциплінарним статутом. Звільнення є винятковим заходом.

Хто відшкодовує шкоду, якщо поліцейський під час служби пошкодив майно громадянина?
Держава. Громадянин звертається до відповідного органу поліції або до суду з вимогою до держави. Поліцейського можуть притягнути до матеріальної відповідальності окремо, якщо шкода завдана державному майну.

Чи поширюється бойовий імунітет на всіх поліцейських?
Ні. Він стосується поліцейських поліції особливого призначення, залучених під час воєнного стану до безпосередньої участі в бойових діях або до заходів з забезпечення національної безпеки і оборони.

Можна оскаржити дисциплінарне стягнення?
Так. Дисциплінарний статут передбачає порядок оскарження. Поліцейський має право на захист під час службового розслідування та може звертатися до вищих органів або суду.

Чи несуть поліцейські відповідальність за дії поза службою?
Так, як звичайні громадяни — за кримінальні та адміністративні правопорушення, вчинені поза виконанням службових обов’язків. Окремі обмеження та заборони для поліцейських діють і поза службою.

Коли варто звертатися до фахівця

Самостійно розібратися в основах відповідальності поліцейських можна за текстами Закону «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту. Однак у складних ситуаціях краще залучити юриста.

Звертатися до фахівця доцільно, якщо:

  • розпочато службове розслідування або кримінальне провадження щодо поліцейського;
  • громадянин планує вимагати відшкодування шкоди від держави через дії поліції;
  • виникають питання щодо меж бойового імунітету під час воєнного стану;
  • потрібно оскаржити дисциплінарне стягнення або захистити права поліцейського під час провадження;
  • ситуація стосується одночасного застосування кількох видів відповідальності.

Юрист допоможе правильно кваліфікувати діяння, зібрати докази та вибудувати позицію з урахуванням актуальної практики судів і відомчих органів. Для простих питань ознайомлення з офіційними текстами законів часто буває достатнім.

More From Author

Скарга на нову пошту: покрокова інструкція

Декларативний це — суть підходу, приклади та порівняння з імперативним

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *