Розбіжність у написанні імені фізичної особи сама по собі не є підставою для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно. Міністерство юстиції роз’яснило порядок ідентифікації заявника під час реєстраційних дій.

Державна реєстрація передбачає перевірку документів і встановлення особи, якій належить речове право. На практиці в паперах часто трапляються відмінності через переклад, транслітерацію чи особливості оформлення в різні роки.

Що каже закон і як діє реєстратор

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить вичерпний перелік підстав для відмови. Окремої норми про помилку чи неточність у написанні імені там немає.

Реєстратор оцінює всю сукупність поданих документів і відомостей. Головне — достовірно встановити особу та її зв’язок із правом на майно.

Важливо розрізняти звичайну розбіжність у написанні імені та необумовлені виправлення. Документи з підчищеннями, дописками, закресленими словами чи іншими подібними змінами можуть стати причиною відмови.

Під час ідентифікації реєстратор може спиратися не лише на прізвище, ім’я та по батькові. Він використовує РНОКПП, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та дані з державних інформаційних систем.

Ключовим критерієм залишається можливість підтвердити, що йдеться про одну й ту саму людину, а не буквальний збіг написання імені в усіх документах.